Постанова № 72323701, 05.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/132/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Запотічного І.І., Матковоської З.М.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року, ухвалену під головуванням судді Крилюк М.І. в м.Косів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Косівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просить визнати протиправними рішення та дії відповідача щодо відмови у врахуванні до заробітку для обчислення пенсії сум зазначених у довідці та зобов'язати Косівське ОУПФУ Івано-Франківської області зробити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 27.09.2017, врахувавши до заробітку для обчислення пенсії суми виплаченої надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію заробітної плати, компенсацію відпустки та матеріальну допомогу при розрахунку згідно довідки № 4960/02, виданої Галицьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 05.09.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2017 відповідачем призначено їй пенсію за віком як державному службовцю в розмірі 60 % від заробітку. Пенсія обчислена виходячи із посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років. 05.09.2017 Галицьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надано позивачу довідку про складові заробітної плати за № 4960/02 за останні 60 місяців роботи державної служби. Із даної довідки вбачається, що за період з січня 2010 року по грудень 2014 року ОСОБА_2 отримувала: надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних даті матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію заробітної плати, компенсацію відпустки та матеріальну допомогу при розрахунку. На всі виплати нараховано страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 27.09.2017 позивачем надіслано відповідачу заяву про врахування вищенаведеної довідки про складові заробітної плати до заробітку для обчислення пенсії. Однак, 06.10.2017 відповідач надав лист за № 86/К-15, в якому безпідставно відмовив позивачу у включенні до заробітку для обчислення пенсії вищенаведені складові заробітної плати. З таким рішенням відповідача ОСОБА_2 не погодилась, оскільки порушено її право на належний соціальний захист. Вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2017 позовні вимоги задоволено за їх обґрунтованістю та доведеністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу. Вважає вказану постанову суду винесеною з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Також судом не повністю з'ясовано обставини справи і не взято до уваги окремі факти, які мають істотне значення при розгляді даної справи, тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін адміністративного позову, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 05.07.2017 Косівським ОУПФУ Івано-Франківської області ОСОБА_2 призначено пенсію за віком як державному службовцю в розмірі 60 % від заробітку. Пенсія обчислена виходячи із посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років.

Згідно довідки про складові заробітної плати за № 4960/02, виданої 05.09.2017 Галицьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, позивач отримувала за останні 60 місяців роботи державної служби, за період з січня 2010 року по грудень 2014 року, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію заробітної плати, компенсацію відпустки та матеріальну допомогу при розрахунку. На всі виплати нараховано страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

27.09.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила врахувати вказану вище довідку про складові заробітної плати до заробітку для обчислення пенсії. Проте, 06.10.2017 відповідач листом відмовив позивачу у задоволенні вказаної заяви

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальні допомоги, індексація заробітної плати, інші виплати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно пункту 12 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95 ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону України визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІУне містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Як видно зі змісту статті 40 вказаного Закону, з заробітної плати (доходу), яка враховується при обчислення пенсії, повинні бути сплачені страхові внески. Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця установлений постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року №581.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У відповідності до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Статтею 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що ОСОБА_3 України «Про оплату праці» та ОСОБА_3 України «Про державну службу» є загальними по відношенню до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже усі інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода, різниця до окладу та індексація), які проводилися позивачу, є частиною заробітної плати державного службовця і здійснювалися за рахунок та у межах фонду оплати праці. Вони враховуються при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за державним службовцем відповідно до законодавства, на них нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця. Згідно статті 37 Закону № 889-VIII пенсія державним службовцям призначається у відсотковому співвідношенні від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Незважаючи на вказані норми закону, відповідачем при розрахунку пенсії позивачці протиправно не включено до складу заробітної плати суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення для вирішення соціально-побутових питань на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Щодо включення до заробітку, з якого визначалась пенсія державного службовця сум індексації заробітної плати, суд зазначає наступне. Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Отже, мова йде про грошові доходи населення, які згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включаються для обчислення пенсії.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і безпідставними, оскільки у вказаних правовідносинах здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні, а не перерахунок пенсії в разі зміни посадових окладів.

Таким чином встановлено неправомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року у справі № 347/1986/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин – з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_3 Повне судове рішення виготовлено 08.02.2018.