Постанова № 72323463, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 694/850/17 Суддя (судді) першої інстанції: Дудніченко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Горяйнова А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області № 11-4/УІ від 03.08.2011 «Про уточнення площ землекористування громадян села, внесення змін до попереднього рішення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку».

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з оскарженням ОСОБА_2 рішення Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області № 11-4/УІ від 03.08.2011 «Про уточнення площ землекористування громадян села, внесення змін до попереднього рішення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку».

Відповідно до п. 2 вказаного рішення вирішено передати у приватну власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3755 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2012 ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею площею 0,3755 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 обґрунтовує, зокрема, тим, що вона є по відношенню до третьої особи сусіднім землекористувачем та зазначає, що ОСОБА_3 порушує межі її земельної ділянки.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Ухвалюючи рішення по суті, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір є справою адміністративної юрисдикції.

Такий висновок є помилковим, оскільки, даний спір стосується правомірності рішення органу, уповноваженого на надання земельних ділянок у власність, що уже виконане.

У разі перебування земельної ділянки у користуванні чи власності певних осіб, оспорювання правомірності набуття фізичною спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

З матеріалів справи вбачається, що рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, виконане. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування третій особі видано Державний акт на право приватної власності на землю.

При цьому, спірні правовідносини виникли у зв'язку з існуванням між сусідами спору щодо меж суміжних земельних ділянок, що знаходяться в їх приватній власності.

З огляду на викладене, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Подібну правову позицію було висловлено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 816/4339/14.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 319, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов А.М. Горяйнов

Повний текст ухвали складено 08.02.2018