Постанова № 72323363, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа № 812/1159/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Чернявської К.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 812/1159/17 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О., постанова у повному обсязі складена 20 листопада 2017 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” до Луганської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.08.2017 року звернувся до суду з позовом до Луганської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UA 702050/2017/00008 від 28.07.2017 року; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 3-8).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 812/1159/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 150-154).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що часткове звільнення від оподаткування не є умовним, тобто не обмежене умовою щодо повернення товару на митну територію України у межах визначеного Митним кодексом строку.

Вказує на те, що, враховуючи неоднозначність трактування норм Митного та Податкового кодексів щодо оподаткування продуктів переробки, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території України, застосуванню в даному випадку підлягає частина 3 ст. 168 та п. 13 ст. 286 Митного Кодексу України.

Крім того, висновок Луганської регіональної торгово-промислової палати від 14.10.2014 року є підставою для продовження терміну повернення товару на митну територію.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

06 лютого 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») та корпорацією «Сумітомо», Японія, укладено контракт № SC-AMK-131003-AMK-1795-2013-усл, відповідно до умов якого позивач направив один ротор газової турбіни (M701DAS, номер AMKGT-TGO-0432) на діагностику, ремонт та регулювання на підприємстві «МНІ POWER SYSTEMS EUROPE BELGIUM,NV» (Бельгія) (т. 1 а.с. 14-19).

28 грудня 2015 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 3, згідно якої врегульовуються претензії, пов’язані із падінням ротору газової турбіни у рамках контракту від 03.10.2013 № SC-AMK-131003-AMK-1795-2013-усл (т. 1 а.с. 21-24).

07 червня 2017 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 4, згідно якої врегульовуються претензії, пов’язані із падінням ротору газової турбіни, у рамках контракту від 03.10.2013 № SC-AMK-131003-AMK-1795-2013-усл (т. 1 а.с.25-28).

На виконання контракту від 03.10.2013 № SC-AMK-131003-AMK-1795-2013-усл, додаткових угод від 28 грудня 2015 року № 3, від 07.06.2017 № 4 складені специфікації та калькуляція (т. 1 а.с. 20,29, 30).

19 листопада 2013 року позивач звернувся до митного посту «Алчевськ» Луганської митниці Міндоходів із заявою, в якій просив відповідно до статті 165 Митного кодексу України від 13.02.2012 № 4495-VI надати дозвіл на розміщення товару у режимі переробки за межами митної території України строком на 134 доби (т. 1 а.с.33).

Згідно заяви від 30.03.2014 № 0109/Т-39 позивачу продовжено строк на переробку товарів у режимі переробки за межами митної території України строком до 22.11.2014 (т. 1 а.с.34 та зворотній бік а.с. 34).

27.07.2017 позивачем ввезено товар на митну територію України, подано митну декларацію від 28.07.2017 № UA702050.2017.000257 до митного посту «Лисичанськ» Луганської митниці Державної фіскальної служби та заявлена сума платежів за митною декларацією в розмірі 6 575 518, 07 грн. (а.с.12 та зворотній бік а.с. 12).

28.07.2017 відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UA702050/2017/00008.

Підставою відмови зазначено п. 206.2.3 ст. 206 Податкового кодексу України (а.с.10-11).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірним питанням цієї справи є правомірність рішення митного органу про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформленого карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з визначенням правової підстави п. 206.2.3 ст. 206 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 543 Митного кодексу України (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Частиною другою статті 544 МК України визначено, що, здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання, зокрема:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення;

4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії.

Згідно із статтею 162 МК України переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Частиною першою статті 165 МК України визначено, що поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Наказом Міністерства Фінансів України від 31.05.2012 № 657 затверджений Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 р. за № 1669/21981 (далі - Порядок), який визначає особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі.

Пунктом першим розділу V Порядку визначено, що дозвіл на переробку - письмовий дозвіл митного органу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території або митний режим переробки за межами митної території.

Відповідно до пункту восьмого цього Порядку рішення про надання дозволу на переробку товарів або про відмову у наданні такого дозволу оформлюється митним органом шляхом заповнення відповідних розділів заяви.

Строк переробки товарів встановлюється митним органом відповідно до статей 155 і 166 Митного кодексу України та зазначається у дозволі на переробку. За заявою підприємства строк переробки товарів продовжується митницею оформлення з внесенням відповідних змін до дозволу на переробку.

За унормуванням статті 166 Митного кодексу України строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

Стаття 256 МК України визначає, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таке рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі – Порядок 631).

Приписами п. 7.1 Порядку 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску и пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною у д. 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою автоматизованої системи митного оформлення у межах строку, відведеного статтею 255 МК України для завершення митного оформлення, посадовою особою органу доходів і зборів, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови визначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Згідно з п. 7.5 Порядку 631 картка відмови роздруковується у двох примірниках, підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.

Відповідно до частини другої статті першої Митного кодексу України відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно до статті першої Податкового кодексу України (далі –ПК України) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 206 ПК України визначає особливості оподаткування операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму.

Підпунктом 206.2 ст. 206 ПК України визначено, що операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій: із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України: у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України; у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань.

Відповідно до підпункту 206.2.3 цієї статті передбачено, що із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені: у митний режим переробки за межами митної території України (крім зазначених у пункті 206.2.2 цієї статті) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу.

По суті спір між позивачем та митним органом виник щодо правильності застосування норм Митного або Податкового кодексів, оскільки дійсно є наявною колізія норм, на які посилаються кожна із сторін.

У всякому випадку з огляду на юридичну невизначеність повинна бути застосована та норма закону, яка трактується на користь платника податків і зборів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин норм Митного Кодексу України, оскільки процедура, розпочата за його приписами, на погляд суду, була обмежена певними строками, які вже минули, а тому в конкретній ситуації слід керуватися нормами Податкового кодексу.

Колегія суддів вважає таку позицію хибною, оскільки з кожного правила є виключення, і в даному випадку у позивача є форс-мажорні обставини, які обумовили несвоєчасне повернення товару вивезеного за межі митної території України для переробки.

По-перше, це аварія в процесі ремонту, про що митний орган був належним чином сповіщений і не заперечую даного факту.

По-друге - це загально відомий факт: проведення з 14 квітня 2014 року на території Донецькій та Луганській областей антитерористичної операції, що підтверджується Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року.

Суд першої інстанції піддав критиці висновок Луганської торгово-промислової палати і вказав, що розцінює його як можливість звільнення позивача від відповідальності по контракту від 03.10.2013 № SC-AMK-131003-AMK-1795-2013-усл ту сторону, яка порушила умови вказаного контракту, від відшкодування збитків і т.і. до того часу, доки має місце дане звільнення від відповідальності (а.с. 35-38).

Колегія суддів вважає такий висновок таким, що відповідає обставинам справи, нормам діючого законодавства і є ключем для вирішення даного спору, так як цей висновок стосується безпосередньо позивача і звільняє саме його від неправомірного рішення митного органу. Висновок Луганської ТПП не може мати будь-якого значення для підприємства «МНІ POWER SYSTEMS EUROPE BELGIUM,NV» (Бельгія).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” – задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 812/1159/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” до Луганської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UA 702050/2017/00008 від 28.07.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39500819) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (код ЄДРПОУ 05441447) судові витрати у розмірі 3360, 00 грн. (три тисячі триста шістдесят).

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_4