Рішення № 72322183, 12.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41062/16-ц

Провадження № 2/761/1336/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Лукянчук А.О., Краснянської С.В., Припутневич В.І.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_2: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний Холдинг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 17 920,00 грн., моральну шкоду в розмірі 17 000,00 грн., витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 1 500,00 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що з вини відповідачів 23.04.2016 року відбулося залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_1. Внаслідок залиття квартиру було пошкоджено. Позивач зазначає, що залиття відбувалося щомісячно. Відповідачі відмовились відшкодувати шкоду. 27.04.2016 року комісією ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» був складений акт обстеження пошкодженої залиттям квартири та визначено обсяг пошкоджень. Доступ до квартири №17 надано не було. Пізніше позивач оцінив вартість пошкоджень та згідно звіту від 08.08.2016 року розмір майнової шкоди становить 17 920,00 грн.

Крім того позивач зазначає, що йому спричинено моральну шкоду внаслідок тієї обставини, що протягом тривалого часу порушувались його права як власника квартири. Так як позивач передав квартиру в оренду, постійні залиття погіршили взаємовідносини з орендарем, оскільки останній постійно здійснює на нього психологічний тиск, що проявляється в попередженнях про можливе розірвання договору оренди. Зазначені обставини призвели до приниження честі та гідності, а також до зниження ділової репутації перед бізнес-партнерами. Також для захисту свого порушеного права він був змушений звернутися до суду, приймати участь в судових засіданнях, переживати негатив, який несуть власники квартири №17. А тому позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 17 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні на тій підставі, що залиття сталось не з вини відповідачів як власників квартири, а в зв'язку з тим, що стояк був в непридатному стані. Також відповідачі в судовому засіданні пояснили, що квартира є в непридатному для проживання стані, в ній ніхто не проживає, вентилі в квартирі перекриті. Акти про залиття складено в повній невідповідності до правил складання акту про затоплення. Не встановлено належними та допустимими доказами, що залиття відбулось саме з квартири №17.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 05.05.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гніденко Н.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №960, на праві власності належить ОСОБА_5.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.09.2016 року квартира АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 15.06.2010 року.

Частина 4 статті 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.

Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року N 76, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N 927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Як вбачається, в акті повинно бути зазначено причину залиття квартири та з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир.

З копії акту, складеного 27.04.2016 року комісією ВОП «Михайлівська» ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_1 23.04.2016 року відбулося ймовірно внаслідок несправностей каналізаційної мережі між квартирами №17 та №13. Також в акті зазначено, що мешканці квартири №17 доступу до квартири не надають, тому з'ясувати точну причину залиття неможливо. Під час дослідження квартири №13 на стелі та стінах виявлено сліди від залиття до 2,5 кв.м.

Аналогічний акт був складений 26.07.2016 року та комісія з приводу залиття квартири №13 (дати залиття не зазначено) зазначила, що на стелі та стінах виявлено сліди від залиття. Залиття сталося з кв.№17 розташованої поверхом вище. Мешканці кв.№17 доступу до квартири не надають.

Як вбачається, акти не містять підписів мешканців квартир.

Згідно звіту №81/16 (визначення розміру майнової шкоди), складеного 08.08.2016 року ФОП «ОСОБА_6», розмір майнової шкоди, який завдано власнику в результаті залиття квартири АДРЕСА_1, складає 17 920,00 грн..

Згідно товарного чеку №81/16 від 08.08.2016 року за складання зазначеного звіту сплачено 1 500,00 грн.

Крім того, 09.02.2017 року комісією ВОП «Михайлівська» ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» складено акт при обстеженні квартири АДРЕСА_3 та встановлено, що загальнобудинкова каналізаційна мережа в межах квартири №17 знаходиться в незадовільному технічному стані та потребує заміни. У висновках комісія зазначила, що власникам квартири №17 необхідно терміново надати доступ до квартири для проведення робіт по заміні каналізаційної мережі.

Актом від 01.03.2017 року встановлено, що причиною залиття квартири №13 є фізичний знос каналізаційної мережі в квартирі АДРЕСА_3, розташованої поверхом вище.

Ділянка каналізаційної мережі на кухні була замінена в квартирі №17, що підтверджується актом від 10.05.2017 року.

Як пояснили відповідачі, роботи по заміні каналізаційної мережі здійснювали працівники обслуговуючої організації, за рахунок саме обслуговуючої організації.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Таким чином, досліджені судом докази не свідчать про те, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідачів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що залиття квартири позивача сталося не з вини відповідача, а тому відповідно до ст.1166 ЦК України відсутні підстави для відшкодування шкоди за рахунок відповідачів.

Крім того, оскільки суд не знайшов правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний Холдинг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула