Ухвала суду № 72321175, 16.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

16 лютого 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи № 760/9931/14

Головуючий у першій інстанції - Кізюн Л.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2720/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу Комісії по захисту конкуренції Республіка Сербія на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року по справі за заявою Комісії по захисту конкуренції Республіка Сербія про виправлення помилки у виконавчому листі виданому Солом'янським районним судом міста Києва 27 липня 2015 року на виконання рішення Господарського суду в Белграді від 18 жовтня 2012 року № 45 П 7412/11 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року було задоволено клопотання сербського суду про надання дозволу на примусове виконання рішення Господарського суду в Белграді, дозволено примусове виконання на території України рішення Господарського суду у Белграді № 45 П 7412/11 від 18 жовтня 2012 року про зобов'язання ТОВ «Львівські автобусні заводи» сплатити суму основного боргу у розмірі 30 227 845,17 гривень. (а.с.33)

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року в задоволенні заяви Комісії по захисту конкуренції Республіки Сербія про виправлення помилки у виконавчому листі у справі за клопотанням Сербського суду про надання дозволу на примусове виконання рішення Господарського суду в Белграді про стягнення коштів з ТОВ «Львівські автобусні заводи» відмовлено. (а.с.138-139)

Не погодившись з ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року, представник Комісії по захисту конкуренції Республіки Сербія - ОСОБА_3 13 лютого 2018 року направив по пошті апеляційну скаргу. (а.с.145-156), зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущений.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 Цивільного процесуального кодексу України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.

Таким міжнародним договором, зокрема, є договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Федеративною Народною Республікою Югославією про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 24 лютого 1962 року.

Частиною 1 статті 13 вказаного договору передбачено, що договірні сторони не будуть вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги на її території.

Зважаючи на вищевикладені положення Закону України «Про судовий збір», договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Федеративною Народною Республікою Югославією про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 24 лютого 1962 року, апелянт звільнений від сплати судового збору.

Апеляційна скарга відповідає вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, тому апеляційне провадження підлягає відкриттю апеляційним судом.

Відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

В порядку ст. 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Також, виходячи з положень ч. 4 ст. 360 ЦПК України, відзив та додані до нього документи має бути направлений іншим учасникам справи, а докази відправлення мають бути долучені до відзиву для пред'явлення суду.

У порядку підготовки справи до розгляду, з метою перевірки заявлених апелянтом у скарзі доводів, необхідно виконати дії, передбачені ст.ст. 361, 365 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 359, 361, 365 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комісії по захисту конкуренції Республіка Сербія на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року.

Направити учасникам справи копію цієї ухвали та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.

Відзив на апеляційну скаргу може бути подано до 23 лютого 2018 року.

Виконати дії, передбачені ст. 365 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя _______ Б.Б. Левенець