Ухвала суду № 72317328, 12.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4866/17

У Х В А Л А

12 лютого 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря – Гуманенко В.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

Від відповідачів:

Від Овідіопольської селищної ради: ОСОБА_2 – за довіреністю;

Від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області – не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Овідіопольської селищної ради про закриття провадження у справі №815/4866/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Овідіопольської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_3, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Овідіопольської селищної ради від 01 лютого 2017 року № 359-VІІ “Про надання Овідіопольській селищній раді дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для розміщення котеджної забудови”; визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області в частині нездійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням Овідіопольською селищною радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

07 листопада 2017 року від представника Овідіопольської селищної ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі №815/4866/17.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Рішення Овідіопольської селищної ради від 01 лютого 2017 року № 359-VІІ “Про надання Овідіопольській селищній раді дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для розміщення котеджної забудови” є ненормативним актом, наслідки винесення якого, пов’язані з можливістю реалізації певних суб’єктивних прав та інтересів конкретно визначеної особи, підтвердженням чого є Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7 та висновки якого знайшли своє підтвердження в рішенні Верховного суду України від 16.12.2015 року по справі №6-2510ц15.

За таких обставин, на думку представника Овідіопольської селищної ради, позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю.

У судовому засіданні 12.02.2018 року представник Овідіопольської селищної ради підтримав клопотання про закриття провадження у справі та просив суд його задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2018 року заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі з підстав, викладених у письмових поясненнях на заперечення Овідіопольської селищної ради та клопотання про закриття провадження (вх..№34931/17 від 14.12.2017 року). Обгрунтовуючи свою позицію, представник зазначив, що спір в даній справі не пов'язаний з оспоренням речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб’єкта владних повноважень, а тому провадження у даній справі не підлягає закриттю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення з приводу клопотання представника Овідіопольської селищної ради про закриття провадження у справі, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підставі для його задоволення виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, предметом розгляду у даній адміністративній справі є законність Рішення Овідіопольської селищної ради від 01 лютого 2017 року № 359-VІІ “Про надання Овідіопольській селищній раді дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для розміщення котеджної забудови” та наявність бездіяльності Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області в частині нездійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням Овідіопольською селищною радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки відповідач, в даному випадку, виконував владні управлінські функції у сфері земельних правовідносин, а отже спірні правовідносини є публічно-правовими в розумінні положень ст. 4 КАС України, а тому такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів, як то обґрунтовано позивачем у запереченнях на клопотання.

На думку суду зміст положень пункту 1 частини першої статті 170, пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, за якими суд відмовляє у відкритті провадження, закриває провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, дає підстави для висновку, що наведені підстави суд застосовує в разі подання особою заяви з порушенням вимог статті 19 КАС України щодо повноважень адміністративного суду розглядати ту чи іншу справу, роз'яснюючи при цьому, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб’єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб’єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб’єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб’єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зважаючи на викладене підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки спір є публічно-правовим у розумінні норм ч.1 ст.4 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Овідіопольської селищної ради про закриття провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 250, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Овідіопольської селищної ради про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому положеннями ст.256 КАС України

Ухвала може бути оскаржена у порядку та в строк відповідно положень ст.ст.294, 295 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2018 року.

Суддя М.М. Аракелян