Рішення № 72317214, 19.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6732/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій щодо відмови у застосуванні митної вартості за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасування Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327; визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2,–

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “ 100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327, складену Одеською митницею ДФС; визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС щодо коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” при визначенні митної вартості товару за ціною договору (контракту) дотримано усі вимоги Митного кодексу України, котрі є обов’язковими для використання даного методу визначення митної вартості товару, зокрема, до Одеської митниці ДФС надано усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, ТОВ “100 ШИН+” зазначає, що митним органом у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. №UA500030/2017/000042/2 не наведено достатнього обґрунтування причин за наявності котрих заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того, позивач наголошує, що у митній декларації країни відправлення від 09.10.2017р. №425820170000905250, в графі «Номер букінгу (коносаменту)» зазначено саме номер букінгу, тобто номер бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту, котре жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості. До митного оформлення надано Довідку ТОВ «Глобал Лоджистік» про транспортні витрати від 21.11.2017р. б/н, котра містить дані про вартість перевезення з пункту відправлення до пункту призначення. Також, на думку позивача, саме Продавець товару здійснює його пакування, та несе пов'язані з цим витрати, а вартість пакувальних робіт та ціни упаковки, за домовленістю з покупцем включаються в ціну товару. Окрім того, митним органом здійснено оформлення ідентичного товару, котрий поставлено на митну територію України тим самим Постачальником, для того самого Покупця (ТОВ « 100 ШИН+»), на тих самих умовах, за тим самим контрактом, проте вказану інформацію не взято митним органом до уваги. До того ж, у позивач наголошує, що у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зобов'язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Наведення у графі 33 Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації повинні свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів, та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Крім того, відомості з інформаційних баз даних ДФС мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень, та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів лише реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Відповідач – Одеська митниця ДФС з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№2214/18 від 25.01.2018р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2, та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500030/2017/00327, оскільки службові особи ТОВ « 100 ШИН+» в період лютий-червень 2017р., переслідуючи злочинний намір та корисливу мету, здійснювали реалізацію автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створили на території Одеської області, та інших обласних центрах України ряд підконтрольних суб’єктів господарювання, зокрема, ТОВ « 100 ШИН+». Також, відповідач зазначає, що в документах, які надано декларантом до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500030/2017/018255 від 23.11.2017р., містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: в копії митної декларації країни відправлення від 09.10.2017р. №435020170000068426 зазначено реквізити коносаменту, який видано 11.10.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення вказаного документу не могло існувати; документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспорті (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включено у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки, пакувальних матеріалів, та робіт, пов’язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. У зв’язку з чим, Одеською митницею декларанта повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, для підтвердження заявленої митної вартості, подання додаткових документів, а саме: виписок з бухгалтерської документації; каталогів виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Крім того, відповідач зазначає, що за результатами проведених між декларантом та Одеською митницею ДФС консультацій між органом доходів і зборів та декларантом обрано метод визначення митної вартості – резервний. Також, за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено по товару №1 є більшим – 3,7714 долара США за кг. нетто, ніж заявлено декларантом (МД від 14.09.2017р. №UA125180/2017/611078). Наявність вищеозначених обставин послугувала підставою для прийняття Одеською митницею ДФС спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/6732/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій щодо відмови у застосуванні митної вартості за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасування Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327; визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 11.11.2016р. між ТОВ “100 ШИН+” (Покупець) та “SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD” (Продавець) укладено Договір закупки імпортного товару №100T-SAI, відповідно до умов якого продавець зобов’язаний передати товар - сталеві диски в асортименті бренду ВETTER, виробник компанія: “SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD”, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар відповідно до Комерційного інвойсу, що є невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно базових умов поставки, визначених вищеозначеним Договором закупки імпортного товару №100T-SAI від 11.11.2016р., базовими умовами поставки за даним договором визначаються умови зазначені в Комерційному інвойсі. Умови поставки мають відповідати правилам “Інкотермс 2010”. Термін поставки товару на умовах FOB(Qingdao) “Інкотермс”-30 календарних днів з дати виконання пункту 5.1 зазначеного договору.

Так, згідно з п.5.1. та п.5.2 Договору закупки імпортного товару №100T-SAI від 11.11.2016р. Покупець здійснює оплату за товар Продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок Продавця. Порядок оплати товару визначений в Рахунку-проформі на кожну поставку товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору закупки імпортного товару №100T-SAI від 11.11.2016р. “SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD” (Продавець) поставило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” (Покупець) диски ходових колес штамповані зі сталі, не литі, зварені, пофарбовані порошковою емаллю срібного кольору, нові, для вантажних автомобілів, про що свідчать наявні у матеріалах справи Рахунок-проформа від 14.08.2017р. №UA20170814, та Рахунок-фактура від 08.10.2017р. №UA20170814.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, та підтвердження митної вартості товару, декларантом ТОВ “100 ШИН+”, разом з митною декларацією №UA500030/2017/018255 від 23.11.2017р. до Одеської митниці ДФС подано: пакувальний лист від 07.10.2017р., рахунок-проформа №UA20170814 від 14.08.2017р., рахунок-фактура №UA20170814 від 08.10.2017р., коносамент QDSR021221 від 11.10.2017р., навантажувальний документ №256 від 21.11.2017р., сертифікати про походження товару №173705В0/000192 від 19.10.2017р., №17С3705В0320/00158 від 12.10.2017р., банківські платіжні документи від 12.10.2017р, від 13.10.2017р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.11.2017р., прейскурант (прас-лист) виробника товару від 08.10.2017р., розрахунок ціни (калькуляція) №UA20170817 від 08.10.2017р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 25.02.2017р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №100T-SAI від 11.11.2016р., копія митної декларації країни відправлення №425820170000905250 від 09.10.2017р.

Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ “100 ШИН+” для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме в копії митної декларації країни відправлення від 09.10.2017р. №435020170000068426 зазначено реквізити коносаменту, який видано 11.10.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення вказаного документу не могло існувати; документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспорті (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включено у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки, пакувальних матеріалів, та робіт, пов’язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

З урахуванням чого, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД №UA500030/2017/018255 від 23.11.2017р., митним органом, на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, зобов’язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

24.11.2017р. декларантом на адресу Одеської митниці ДФС надіслано Лист пояснення ТОВ “100 ШИН+”, переклад митної декларації країни відправлення №425820170000905250, Лист постачальника “SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD” від 23.11.2017р., висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, виписку з каталогу виробника товару.

У зв’язку з чим, за результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації №UA500030/2017/018255 від 23.11.2017р. товару, Одеською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500030/2017/00327.

Не погоджуючись з означеними Рішенням про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2, Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA500030/2017/00327, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги визнати ТОВ “100 ШИН+” про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “ 100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасування Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327, складеної Одеською митницею ДФС; визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС щодо коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Уразі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ “100 ШИН+” для підтвердження митної вартості товару документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: в копії митної декларації країни відправлення від 09.10.2017р. №435020170000068426 зазначено реквізити коносаменту, який видано 11.10.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення вказаного документу не могло існувати; документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспорті (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включено у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки, пакувальних матеріалів, та робіт, пов’язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Між тим, суд не погоджується з означеною позицію митного органу, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у експортній вантажній митній декларації країни відправлення №425820170000905250 від 09.10.2017р. у графі «Номер букінгу (Коносаменту)» вказано QDSR021221.

Отже, судом з’ясовано, що у експортній вантажній митній декларації країни відправлення від 09.10.2017р. №425820170000905250 у графі «Номер букінгу (Коносаменту)» вказано саме номер букінгу QDSR021221, тобто номер бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. При цьому, у експортній вантажній митній декларації країни відправлення від 09.10.2017р. №425820170000905250, дата складання букінгу відсутня, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що оформленому в подальшому коносаменту від 11.10.2017р. QDSR021221 присвоєно номер бронювання місця на судні.

Вищеозначене, у тому числі, підтверджується Листом “SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD” від 23.11.2017р., у якому зазначено, що в експортній декларації від 09.10.2017р. №425820170000905250 в графі номер букінгу (коносамента) указано номер букінгу нот, котрий надає можливість резервувати (бронювати) місце на судні.

Також, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що декларантом для підтвердження митної вартості товару до контролюючого органу надавалась Довідка ТОВ «Глобал Лоджистік» про транспортно-експедиційні витрати від 21.11.2017р. відносно перевезення FOB Qingdao (Китай) – Одеса (Україна), за договором доручення №01/12/2016/01 від 01.12.2016р., коносамент - QDSR021221, контейнер – CMAU4455825, вантаж – диски, морський фрахт одного контейнера з вантажем складає 32730,82грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п.3.3 Договору закупки імпортного товару №100T-SAI від 11.11.2016р., , укладеного між ТОВ « 100 ШИН+» та «SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD», ціна товару визначена на умовах FOB правил «Інкотермс 2010».

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що за умовами FOB правил «Інкотермс 2010» обов’язок щодо пакування товару покладено на продавця товару, суд дійшов висновку щодо безпідставного посилання контролюючого органу на те, що у наданих деканатом до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки, пакувальних матеріалів, та робіт, пов’язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Судом також враховано, що надані ТОВ « 100 ШИН+» до контролюючого органу Рахунок-проформа від 14.08.2017р. №UA20170814, та Рахунок-фактура від 08.10.2017р. №UA20170814 містять усю необхідну інформацію про товар, та його ціну, тобто є документами, котрі містять відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, Одеською митницею ДФС на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення аналогічних товарів встановлено, що рівень митної вартості товару №1 МД є більшим – 3,7714дол.США/кг. нетто (МД від 14.09.2017р. №UA125180/2017/611078).

Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Між тим, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що імпортований позивачем – ТОВ « 100 ШИН+» товар придбано у Компанії «SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD» за Договором закупки імпортного товару №100T-SAI від 11.11.2016р. за загальною вартістю 23576 доларів США.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею ДФС належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту .

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що ТОВ « 100 ШИН+» до Одеської митниці ДФС за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Також, Одеською митницею ДФС не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ « 100 ШИН+» саме резервного методу визначення митної вартості товару, задекларованого у митній декларації №UA500030/2017/018255 від 23.11.2017р., без послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та без належного обґрунтування неможливості їх застосування.

Крім того, судом встановлено, що митними органами за ціною контракту неодноразово проводилось розмитнення аналогічного товару Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+», котрий надходив на адресу декларанта від «SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD», про що свідчать наявні у матеріалах справи митні декларації №UA500030/2017/007207, №UA500030/2017/010920, №UA500030/2017/012193.

Відхиляються, та не приймаються до уваги також посилання відповідача - Одеської митниці ДФС на те, що службові особи ТОВ « 100 ШИН+» в період лютий-червень 2017р., переслідуючи злочинний намір та корисливу мету, здійснювали реалізацію автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створивши на території Одеської області, та інших обласних центрах України ряд підконтрольних суб’єктів господарювання, зокрема, ТОВ « 100 ШИН+», оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження означених тверджень суб’єктом владних повноважень суду не надано.

До того ж, з урахуванням положень ст.77 КАС України суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею ДФС заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+», та визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, скасування Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327, складеної Одеською митницею ДФС, визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного митного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій щодо відмови у застосуванні митної вартості за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасування Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327; визнання протиправним та скасування Рішення щодо коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

3. Скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00327, складену Одеською митницею ДФС.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25.11.2017р. № UA500030/2017/000042/2.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара,21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” (02105, м.Київ, вул.павла Усенка,8, код ЄДРПОУ 38012976) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 10864(десять тисяч вісімсот шістдесят чотири)грн. 07коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.