Рішення № 72316997, 19.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року справа № 464/8261/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова та просить:

- визнати протиправними дії Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо незарахування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в стаж для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України " Про державну службу " № 3723-ХІІ періоду роботи на посаді судді.

- зобов'язати Галицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова зарахувати ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) в стаж для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України " Про держу службу " № 3723-ХІІ період роботи на посаді судді та в органах податкової служби та зобов'язати призначити ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України " Про державну службу " № 3723-ХІІ та згідно п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про державну службу " № 889-VІІІ з 26.07.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії жодним чином не обґрунтовано не включення до необхідності стажу періоду роботи в органах податкової служби та на посаді судді.

Ухвалою суду від 18.01.2018 року відкрито спрощене провадження у справі. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 15-денний строк з дня одержання ухвали.

06.02.2018 року відповідач на адресу суду подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, законодавством було передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» (ст. 90 Закону України «Про державну службу». Відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» (надалі за текстом Закон №889) - державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Вказують, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 503-р (втратило чинність на підставі Постанови КМУ № 465 від 22.07.2016 року) віднесено до відповідних категорій посад державної служби працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань. Згідно записів трудової книжки, спеціальне звання позивачу присвоєно 01.11.2001 року, а відтак розпорядження КМУ на позивача не розповсюджується. Зазначають, що позивач не має належної кількості років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З 2014 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " і з цього часу він перебуває на обліку як пенсіонер за віком в управлінні Пенсійного Фонду. На час призначення пенсії за віком позивач працював на посаді судді Господарського суду Львівської області, де і продовжує працювати.

При зверненні в Управління пенсійного фонду позивач надавав довідку Господарського суду Львівської області щодо стажу державної служби , в якій зазначено, що такий стаж становить 25 років 10 місяців 14 днів.

Позивач звернувся 14.06.2017 року до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова із заявою про призначення/перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

20.06.2017 року Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова листом за № 3577/03-16 позивачу відмовлено в призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідач у відповіді посилається на те, що пунктами 10 та 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року (Закон № 889-VIII) передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до певних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом № 889- VIII мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

Судом встановлено, що позивач згідно записів в трудовій книжці працював: з 23.10.1990 року по 25.11.1996 року - 6 років 1 місяць та 2 дня в ДПІ по Личаківському районі м. Львова; з 20.11.2000 року по 15.01.2004 рік - 3 роки 1 місяць 26 днів в ДПІ у м. Львові; з 16.01.2004 року по 18.10.2005 рік - 1 рік 9 місяців 2 дня на посаді помічника голови Господарського суду Львівської області; з 18.10.2005 року по 14.06.2017 року - 11 років 7 місяців 27 днів ( суддя Господарського суду Львівської області ).

Згідно довідки Господарського суду Львівської області вбачається, що станом на 10.07.2017 року загальний трудовий стаж позивача становить 38 років 09 місяців та 22 днів; стаж державної служби - 25 років 10 місяців 14 днів.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст.8 Конституції України). Стаття 21 Конституції України передбачає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини і невідчужуваними та непорушними. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ.

На призначення пенсії за Законом № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад, віднесених до категорії посад державних службовців (ст.37 Закону № 3723-ХІІ), можуть розраховувати дві категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, та які мають на день набрання чинності Законом № 889- VIII не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для жінок не менше 20 років. У тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців. А також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

У статті 25 зазначеного Закону визначено класифікацію посад та встановлено перелік категорій посад державних службовців, який не є вичерпним, оскільки встановлено віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до ч.3 даної статті віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1994 року № 283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах державних службовців в державних органах, передбачених у ст.25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Тобто, відповідно до положень зазначеного Порядку робота (служба) на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст.25 Закону України № 3723-ХІІ, та робота на посаді судді в однаковій мірі зараховується до стажу державної служби.

Статтею 1 Закону № 3723-ХІІ державна служба в Україні визначена як професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Згідно зі статтею 2 вказаного Закону посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що суддя, на якого поширюється дія положень статей 1, 2 Закону № 3723-ХІІ, є державною службовою особою, який здійснює функції представника державної судової влади на постійній основі, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя та одержує суддівську винагороду за рахунок державних коштів. Твердження ж відповідача про те, що не можна прирівняти за своїм змістом діяльність щодо здійснення правосуддя та реалізації судової влади до виконання завдань і функцій держави, які визначені ч.1 ст.1 Закону № 889-VIII, оскільки кожна із зазначених видів діяльності здійснюється на різних організаційно-правових засадах, і кожна виконується за своїми чітко визначеними процедурами згідно спеціальних нормативно-правових актів, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та практиці Верховного Суду України, положеннях ст.25 Закону № 3723-XII, постанови КМУ № 283 від 03.05.1994 року.

Безпідставні, на думку суду, посилання відповідача на те, що Закон України «Про державну службу», що діє з 01.05.2016 року, по іншому регулює правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням державних службовців, оскільки Закон № 889-VIII передбачає, що пенсії державним службовцям призначаються відповідно до закону, а п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону відсилає саме до ст.37 Закону № 3723-XII, і саме відповідно до цих положень даного закону позивач звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова з приводу призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що стаж для вирішення питання про призначення позивачеві пенсії за віком як державному службовцю вірно визначений у наданому розрахунку стажу державної служби, проведеному Господарським судом Львівської області, і відповідач безпідставно не врахував ці дані, а тому дії відповідача в неврахування часу роботи на посаді судді при розрахунку стажу державної служби особи слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача усунути дане порушення його прав на призначення пенсії саме відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ.

На призначення пенсії за Законом № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад, віднесених до категорії посад державних службовців (ст.37 Закону № 3723-ХІІ), можуть розраховувати дві категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889- VIII займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, та які мають на день набрання чинності Законом № 889-VIII не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

За таких обставин суд вважає, що позивач є особою, на яку розповсюджується дія п.п.10, 12 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 889-VIII.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі ч. 1ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 1280,0 грн.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Адміністратвиний позов задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Галицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо незарахування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в стаж для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України " Про державну службу " № 3723-ХІІ періоду роботи на посаді судді.

Зобов'язати Галицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова зарахувати ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) в стаж для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України " Про державну службу " № 3723-ХІІ період роботи на посаді судді та в органах податкової служби та зобов'язати призначити ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України " Про державну службу " № 3723-ХІІ та згідно п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про державну службу " № 889-VІІІ з 26.07.2017 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (код ЄДРПОУ 41249931, місцезнаходження: м. Львів, пр. Червоної Калини, 35) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд

Повний текст рішення складено 19 лютого 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.