Ухвала суду № 72311044, 20.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2513/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Шевченко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності відповідача на частку майна в порядку ст. 365 ЦК України,

УСТАНОВИВ:

до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява із додатками, яку передано судді для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

За наслідками розгляду відповідних матеріалів суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормами ЦПК України встановлено загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правил стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містяться у положеннях ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як передбачається п.п. 2, 5, 6, 8 та 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Положеннями п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначається, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У даному випадку представником позивача у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача, адреси електронної пошти сторін, якщо відомо; не вказано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не зазначено щодо наявності у позивача або у іншої особи оригіналів поданих письмових доказів; відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В той же час, до позовної заяви не додано доказів щодо права власності на спірні частки майна, що є об'єктами предмету даного спору, стосовно кожного власника, не підтверджено вартість спірного майна на день звернення до суду.

При звернення до суду ціна позову була визначена позивачем відповідно до документів, зокрема свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 11.06.2015, і складає 230 336,00 грн. Водночас, за змістом ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатись на момент пред'явлення позову.

Як передбачається ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно із роз'ясненнями п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Оскільки ціна позову сформована позивачем на основі даних за 2014-2015 рр., то станом на дату пред'явлення позову, 16.02.2018, ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна. Умови, за яких встановити точну вартість майна неможливо, відсутні.

Таким чином позивачу необхідно надати суду дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову, тобто виконати вимоги п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

За викладених вище обставин суду не є можливим попередньо визначити суму судового збору.

Крім цього, суд звертає увагу, що дані позовної заяви щодо вартості об'єкта власності - земельної ділянки та дані свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.06.2015 різняться.

Отже, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної зави без руху виконати вищевказані вимоги суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності відповідача на частку майна в порядку ст. 365 ЦК України - залишити без руху.

Надати позивачеві десятиденний строк для усунення зазначених недоліків, який обчислюється з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Правові наслідки виконання/невиконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою статті 185 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Суддя В. Шевченко