Ухвала суду № 72310852, 06.02.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/271/17

провадження № 1-кп/753/360/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі колегії:

головуючого судді Щасної Т.В.

судді Леонтюк Л.Л. ,

з участю присяжних Сіваш В.П. , Широкова С.Р., Заєць Є.Я.

за участю секретаря Руденко В.В.

прокурорів Фіцай П.П., Богатко Т.В.,

Кордунян В.О.,

захисників Мацули М.Б., Чевгуз В.С ., Біловчук Д.І., Кравчук К.П., Поправка В.М.,

законного представника

неповнолітнього ОСОБА_11

представника потерпілого ОСОБА_12,

представника служби у справах

дітей Павленкової Н.Г.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 у обвинуваченої за ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п. 6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 304, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345КК України,-

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345КК України,

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н обвинуваченого за ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345 КК України,

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинуваченого за ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6,12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4 обвинуваченого за ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

14.12.2017 року відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_15 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на два місяця, тобто до 11.02.2018 року включно.

В судовому засіданні судом в порядку ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_15

Прокурори просили продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_19 та ОСОБА_15 у виді тримання під вартою, зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник Поправка В.М.. заперечувала продовження строк утримання під вартою, оскільки клопотання прокурора неналежне, ризики необґрунтовані.

Захисник Мацула М.Б. заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши про необґрунтованість ризиків наведених прокурором, посилаючись на тривалість перебування під вартою обвинувачених. Просив обрати менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_15 просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, оскільки ризики не доведені прокурором, перешкоджати кримінальному провадженню або здійснювати будь-які ніші дії він наміру не має.

Обвинувачений ОСОБА_16, підтримав думку захисника.

Обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_17 ОСОБА_18, законний представник підтримали думки захисників .

Захисник Чевгуз В.С поклався у розгляді даного питання на розсуд сулу.

Захисник Біловчук Д.І. підтримав думку колег.

Захисник Кравчук К.П. підтримав думку інших захисників.

Представник служби у правах дітей просила вирішити питання на розсуд суду.

Вислухавши думки всіх учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку .

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом приймається до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинувачених у вчиненні інкримінованих правопорушень, що на думку суду свідчить про правомірність затримання обвинувачених. При цьому, суд розглядає тривалість періоду затримання не абстрактно, а оцінюючи в даному конкретному випадку відповідно до особливостей такого затримання. Також суд враховує практику Європейського суду з захисту прав людини, а саме те, що ризик втечі обвинуваченого може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і тому оцінка ризику проводиться з посиланням на ряд інших факторів (Панченко проти Росії, Бекчиєв проти Молдови).

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів. У даному кримінальному провадженні не допитано потерпілих та свідків, що не виключає незаконного впливу на них зі сторони обвинувачених, не досліджені речі та документи, що дає можливість перешкоджати обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що інкриміновані обвинуваченим злочини вчинені у формі складної співучасті, у випадку доведеності винуватості їм загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про їх осіб, зокрема, те, що обвинувачені не зайняті суспільно корисною працею, їх віку та стану здоров'я, розміру майнової шкоди, а головне непоправні наслідки вчиненого - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисників Мацули М.Б. та Поправки В.М., однак не вважає їх беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу.

Відтак, суд, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк.

З урахування того, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів вчинених, які як слідує з обвинувачення спричинили загибель двох людей, суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розміру застави, вважаючи, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний останнім здатний забезпечити їх належну процесуальну поведінку. В зв'язку із наведеним клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим задоволенню не підлягають.

Питання вирішено судом з принципу суворого контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені та врахування практики ЄСПЛ, продовження дії запобіжного заходу відбулось не «автоматично», судом з'ясовано питання про наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини в кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного суд вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року, справа "Харченко проти України".

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого зач.2 ст. 185, ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345КК України в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на два місяці, тобто до 06.04.2018 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченого за ст. 257, ч.1 ст. 14 ч.2 ст. 258, ст. 348, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 15 п.п.6, 12, 13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 345 КК України в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на два місяці, тобто до 06.04.2018 року включно.

В задоволенні клопотань захисників Поправки В.М. та Мацула М.Б. щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_15 на більш м'який не пов'язаний з позбавленням волі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: