Ухвала суду № 72310254, 16.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/22112/17

Провадження№2/522/2697/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Приморський районний суд міста Одеса

у складі: головуючого – судді Ільченко Н.А.

при секретарі – Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського райсуду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 109 700,00 грн..

12.01.2018 року представник позивача – ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №88, що знаходиться за адресою: м.Одеса, пр-т Глушка, 17, корп.. 1, що належить на праві власності ОСОБА_2, в межах суми позовних вимог – 109 700,00 грн., яку було передано судді Ільченко Н.А. 12.02.2018 року, у зв’язку із знаходженням судді у відпустці з 15.01.2018 року по 09.02.2018 року.

В обґрунтування вимог заяви позивач вказує, що відповідач має намір відчужити належне йому майно, що в подальшому ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення її позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов’язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що ця заява не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не надано суду доказів на підтвердження того факту, що квартира №88 в будинку №17, корп.. 1 по пр-ту Ак.Глушка в м.Одесі належить ОСОБА_2, а також, суд вважає цю заяву недоведеною та такою, що обґрунтовується припущеннями, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 має намір відчужити майно.

Керуючись ст..ст.149-153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Н.А. Ільченко

16.02.2018