Рішення № 72307939, 09.02.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/378/2018 Справа № 641/7984/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Бєлової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України, голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2, народний депутат України ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути 1 мільйон грн. як компенсацію за моральну шкоду, спричинену йому внаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб Прокуратури Харківської області при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження № 42015220000000956 за період з 12.11.2015 по 24.11.2017, за рахунок коштів Державного бюджету України та перерахувати їх на розрахунковий рахунок третьої особи.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він неодноразово звертався до прокуратури Харківської області з заявами про злочини ОСОБА_4, який працює прокурором організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва в кримінальних справах прокуратури Харківської області тобто структурному підрозділі прокуратури Харківської області, де приймається рішення про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Неодноразово інформація про злочини, яка викладена в його заявах, не була внесена в ЄРДР, а йому давали відписки, які давав безпосередньо і сам ОСОБА_4 У зв'язку з цим ОСОБА_1 змушений був звертатися до суду, який за підсумками розглядів його заяв зобов'язував посадових осіб прокуратури Харківської області вносити інформацію, яка була викладена в його заявах, в ЄРДР. Так було з його заявою від 29.12.2012, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 (справа № 646/12/13-к); із заявою від 17.07.2014 на адресу Генерального прокурора України, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.07.2015 (справа № 646/8275/15-к); із заявою від 02.09.2014 на адресу Генерального прокурора України, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.07.2015 (справа № 646/8276/15-к); із заявою від 01.10.2015, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.10.2015 (справа № 646/12565/15-к); із заявою від 21.10.2016 на адресу Генерального прокурора України, яку внесли в ЄРДР на виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.03.2017 (справа № 646/12311/16-к). Результатом протиправних дій ОСОБА_4 стало відкриття відносно нього самого 12.11.2015 кримінального провадження №42015220000000956. Працівники прокуратури Харківської області 28.12.2015, 31.03.2016, 29.09.2016 виносили ідентичні постанови про закриття кримінального провадження № 42015220000000956, які скасовував Червонозаводський районний суд м. Харкова, а саме ухвали Червонозаводського суду м. Харкова відповідно від 19.02.2016 (справа № 646/4505/16-к), від 27.05.2016 (справа № 646/4505/16-к), від 22.12.2016 (справа № 646/167/16-к). Позивач зазначає, що вищевказані обставини свідчать про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, який через зловживання службовим становищем займається приховуванням злочинів - систематично не вносить в ЄРДР інформацію про злочини, а також його процесуальних керівників, які халатно ставляться до своєї роботи і не контролюють належним чином роботу ОСОБА_4 Через систематичну бездіяльність посадових осіб прокуратури Харківської області при проведенні перевірки в рамках кримінального провадження № 42015220000000956, що виражається в не реагуванні на правопорушення, про які йдеться в його зверненнях, не відновлені його порушені права, порушення Закону не припинені, особи, які вчинили правопорушення, до відповідальності не притягнуті, а тому протягом тривалого періоду часу, щоб відновити свої порушені права, захистити свою честь і гідність, ділову репутацію, змусити відповідача виконувати покладені на Законом України «Про прокуратуру» дії він змушений ініціювати судові слухання, що забирають у нього багато часу, завдають шкоди здоров'ю, порушують життєві ритми і зв'язки, для відновлення яких йому необхідні додатковий час і зусилля, і, тим самим, йому наноситься відповідачем моральну шкоду.

Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює у 1000000,00 грн., яка виразилась в наступному: з вини відповідача на протязі 24 місяців він був вимушений викривати відповідача у прийнятті незаконних рішень та неправомірній бездіяльності, у зв’язку з чим відчував глибокі моральні страждання від криміналізації правоохоронних органів України, з вини відповідача применшений авторитет правоохоронних органів, позивач позбавлений відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права, порушено його психічне благополуччя, з вини відповідача протягом тривалого часу він змушений витрачати свій особистий час і звертатися за захистом своїх прав, гарантованих йому Конституцією України, навмисне грубо, цинічно і нахабно порушених відповідачем, що призвело до погіршення і позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, неможливості продовжувати активне особисте і суспільне життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя; прийняттям незаконних рішень і допущеної протиправної бездіяльністю відповідач незаконно позбавив його конституційного права на доступ до правосуддя.

Відповідач – Прокуратура Харківської області надала суду відзив на позов, в якому посилається на те, що доводи позивача щодо спричинення йому моральної шкоди зводяться лише до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймаються слідчим у кримінальному провадженні та реалізації позивачем свого процесуального на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень, що не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Не дивлячись на обґрунтованість прийнятих процесуальних рішень про закриття кримінального провадження, очевидну відсутність складу злочину, слідчими суддями Червонозаводського районного суду м. Харкова вони скасовувались лише з одних формальних міркувань. Водночас, прокуратурою Харківської області було прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42015220000000956 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, постанову про закриття провадження від 29.11.2017 не скасовано, а отже у кримінальному провадженні прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Відповідач - Державна казначейська служба України надала до суду свій відзив на позов, в якому зазначала, що наявність моральної шкоди повинна бути доведена позивачем на загальних підставах. Так, позивач посилається на те, що йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він змушений звертатися до суду, викриваючи відповідача у прийнятих рішенням та бездіяльності, що порушує його життєвий ритм, завдає шкоду його здоров’ю. Зневіра в правоохоронні органи позбавляє позивача відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права, порушено його психологічне благополуччя, держава витрачає значні кошти на утримання відповідач, який оскаржує судові рішення, не надаючи при цьому жодного доказу, передбаченого ст. 76 ЦПК України.

Від третьої особи - голови Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення, в яких вказується, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється. Вища рада правосуддя відповідно до визначених ст. 131 Конституції України та ст. 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням чи втручатися у здійснення судочинства, у тому числі сприяти у розгляді конкретних судових справ.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача – Прокуратури Харківської області ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача – Державної казначейської служби України ОСОБА_6 у судовому засіданні також заперечував проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Від представника третьої особи - голови Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2 – ОСОБА_7 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представники третіх осіб - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів України, народного депутата України ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.02.2016 скасовано постанову слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_8. від 28.12.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015220000000956 від 12.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України. Матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури Харківської області для проведення досудового розслідування.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.05.2016 скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_9 від 31.03.2016 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015220000000956 від 12.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2016 скасовано постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_9 від 29.09.2016 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015220000000956 від 12.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Зі змісту мотивувальних та резолютивних частин вищезазначених ухвал вбачається, що постанови відповідача скасовувались з підстав проведення неповної перевірки за заявами позивача, попередні вказівки суду не повністю виконувались, або не виконувались взагалі, що свідчить про бездіяльність органів прокуратури Харківської області.

29 листопада 2017 року старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_9 прийнято рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42015220000000956 від 12.11.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із відсутністю в діях прокурора відділу 15/3 прокуратури Харківської області ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб‘єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності за вказаною правовою нормою, яка поширюється на недоговірні зобов‘язання, що виникають із правопорушень (деліктні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової особи зазначених органів.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз‘яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду (ст.. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності рішень, дій чи бездіяльності органів досудового слідства, а також спричинення йому моральної шкоди, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1), до Прокуратури Харківської області (м. Харків, вулд. ОСОБА_10,4), Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна,6), треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України (м. Київ, вул. Мельникова,81-Б), голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_2 (м. Київ, вул. Студентська,12-А), народний депутат України ОСОБА_3 (м. Київ, вул. М. Грушевського,5), про стягнення моральної шкоди – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_11