Постанова № 72302276, 12.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/11652/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 лютого 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Куштана Б.П., Кондора Р.Ю.,

за участі секретаря - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2017 року (суддя Лемак О.В.) у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року ПАТ «Ідея Банк»» (далі - Банк) звернулося до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 16.04.2014 між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № P25.101.15611, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 36 235,00 грн. зі сплатою 5 % річних від залишкової суми на строк 36 місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Станом на день смерті позичальника її заборгованість за кредитним договором становила 31215,16 грн., з яких: 19764,35 грн. - основний борг; 11315,22 грн. - прострочений борг; 106,44 грн. - прострочені проценти; 29,15 грн. - пеня.

Позивач вказував, що через місяць після смерті позичальника Банк пред'явив вимогу спадкоємцям, подавши претензію від 15.05.2015 № 12.4/62449 до Ужгородської районної державної нотаріальної контори. Останньою передано таку вимогу за належністю (за територіальним обслуговуванням) до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, звідки 19.10.2015 Банком отримано повідомлення від 16.10.2015 № 939/02-14 про те, що спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Оскільки у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити наявну заборгованість спадкодавця, Банк просив стягнути з відповідача таку заборгованість та судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2017 року позов Банку задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №P25.101.15611 від 16.04.2014 у розмірі 31215,16 грн., з яких: 19764,35 грн. - основний борг; 11315,22 грн. - прострочений борг; 106,44 грн. - прострочені проценти; 29,15 грн. - пеня. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» 1378 грн. судового збору.

На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Ідея Банк».

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з дня смерті матері ні Банк, ні Перша Ужгородська державна нотаріальна контора не пред'являли до неї претензій; відсутні докази вручення претензії як Ужгородською районною державною нотаріальною конторою, так і Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою; кредитору стало відомо про спадкоємця 19.10.2015 із повідомлення Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, однак усупереч ч. 2 ст. 1281 ЦК України протягом шести місяців від цього дня, кредитор не пред'явив свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину - а відтак кредитор позбавився права вимоги; позов пред'явлено у листопаді 2016 з пропуском строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Представник Банку в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи Банк був повідомлений належним чином. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності представника Банку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, порядок прийняття спадщини визначений главою 87 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

У статті 1281 ЦК України визначено порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Так, згідно з частинами 1, 2 вказаної статті спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Необхідність пред'явлення кредиторами претензій до спадкоємців не означає, що кредитори зобов'язані повідомляти спадкоємців про наявність вимог до спадщини безпосередньо. Таке повідомлення може бути зроблено через нотаріальну контору, оскільки Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 N 296/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) дозволяє приймати претензії від кредиторів спадкодавця нотаріусові за місцем відкриття спадщини в строк, установлений даною статтею (Р.ІІ Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій, Глава 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину», п.п.2.1, 3.11).

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16.04.2014 між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № P25.101.15611, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 36 235,00 грн. зі сплатою 5 % річних від залишкової суми на строк 36 місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла (а.с. 33).

Через місяць після смерті позичальника Банк пред'явив вимогу спадкоємцям, подавши претензію від 15.05.2015 № 12.4/62449 до Ужгородської районної державної нотаріальної контори. Останньою передано таку вимогу за належністю (за територіальним обслуговуванням) до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (а.с. 18-19, 45).

Встановлені законом строки (ч. 2 ст. 1281 ЦК України) для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. Непред'явлення кредитором у встановлені ст. 1281 ЦК строки претензій позбавляє кредитора належного йому права вимоги.

У даній справі Банк своєчасно пред'явив вимогу спадкоємцеві через нотаріальну контору, а відтак кредитор дотримався передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України строків пред'явлення вимог.

19.10.2015 банком отримано повідомлення Першої Ужгородської державної нотаріальної контори від 16.10.2015 № 939/02-14 про те, що спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.10.2015 (а.с. 20). Інших спадкоємців немає.

Спадкове майно складається з ? частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Будинок складається з двох житлових кімнат житловою площею 38, 3 кв. м., загальною площею 64,8 кв.м. (а.с. 34).

Станом на день смерті позичальника заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становила 31215,16 грн., з яких: 19764,35 грн. - основний борг; 11315,22 грн. - прострочений борг; 106,44 грн. - прострочені проценти; 29,15 грн. - пеня.

Визначений Банком розмір заборгованості ОСОБА_1 не оспорює.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

За клопотанням апелянта при відкритті апеляційного провадження до ухвалення судового рішення у справі ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», було відстрочено сплату судового збору, який їй належало сплатити в сумі 1515,80 грн. (1378 грн. сплачених Банком * 110% за подання апеляційної скарги). Відтак, у відшкодування судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути 1515,80 грн.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1515,80 грн. у відшкодування судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 лютого 2018 року.

Головуюча: Судді