
Справа № 234/7774/17
Провадження № 1-кс/234/15/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2018 року м. Краматорськ
Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Михальченко А.О.,
секретар Вербовецька Д.В.,
за участю
прокурора Демидова В.В.
слідчого Городскова М.І.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Янюк В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Городскова Максима Ігоровича у кримінальному провадженні №12017050000000167 від 25.03.2017р., за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, 20 листопада 1970 р. н., громадянину України, уродженцю м. Костянтинівка Донецької області, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, що зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2017 року слідчий, одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу, звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, п. п. 6, 11 ч.2 ст.115 КК України, у рамках кримінального провадження №12017050000000167 від 25.03.2017р.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14.08.2017 надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1
14.02.2018 строк ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1 закінчився, у зв'язку з чим, на підставі п.2 ч.3 ст.190 КПК України, вона втратила чинність.
Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу призначено на 15.02.2018 на 10 год. 00 хв.
В обгрунтування клопотанням про обрання запобіжного заходу слідчий зазначив, що В провадженні СУ ГУНП України в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2017 за № 1201705000000167 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, п.п. 6, 11 ч.2 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу приблизно з березня 2013 по кінець 2016 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникли стосунки щодо фактично сумісної підприємницької діяльності приватного підприємства «Землі Донбасу 2005» ЄРДПОУ 33613871, юридична адреса якого є: Донецька область, Покровський район, с. Прогрес, вул. Миру, б.1А. (далі за текстом ПП «Землі Донбасу 2005»)
За вищевказаний період, під час ведення сумісної господарської діяльності ПП «Землі Донбасу 2005», між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_1, виникла конфліктна ситуація стосовно права користування пайовими земельними ділянками, які знаходились в оренді зазначеного підприємства, у зв'язку з чим, потерпілий ОСОБА_4 та уповноважені ним особи звернулися з цивільними позовами до судів Донецької області різної юрисдикції.
У подальшому ОСОБА_1, достовірно усвідомлюючи той факт, що судові рішення відносно прав користування земельними ділянками ПП «Землі Донбасу 2005», які оскаржив ОСОБА_4 та уповноважені ним особи, що розглядаються у судах, можуть бути прийняті не на його користь, та з метою не допустити подальшого судового оскарження вказаних правовідносин, приблизно у квітні 2017 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена у нього виник умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4.
Усвідомлюючи, що вчинення вказаного злочину потребує ретельної підготовки, яка полягає в досить тривалому спостереженні за особою потерпілого, пошуку співучасників та знаряддя для скоєння злочину, визначення часу та місця його вчинення та ін., а також ту обставину, що у випадку вбивства потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_1 можуть викрити правоохоронні органи у вчиненні вказаного злочину у зв'язку з наявністю у нього корисливого мотиву, який пов'язаний з цивільними позовами відносно майна ПП «Землі Донбасу 2005» , у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на організацію умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4, на замовлення, у зв'язку з чим він, як організатор, вирішив підшукати осіб, які за грошове винагородження, погодились би скоїти особливо тяжке кримінальне правопорушення - умисне вбивство потерпілого ОСОБА_4
Так, приблизно 05.04.2017, приблизно о 13.00, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 4 по вул. Безнощенка м. Костянтинівка, Донецької області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію умисного вбивства на замовлення потерпілого ОСОБА_4, з корисливих мотивів, через свого знайомого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до нього з проханням знайти осіб, які б за грошове винагородження у сумі 10 000 доларів США, погодились скоїти умисне вбивство потерпілого ОСОБА_4, або самому виконати замовлення - скоїти умисне вбивство потерпілого ОСОБА_4 на вищевказаних умовах та грошові кошті в сумі 5000 доларів США ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 в якості авансу за вчинення умисного вбивства ОСОБА_4, поклавши їх на панель приладів автомобіля, який належить ОСОБА_5 - «ГАЗ Волга» номерний знак НОМЕР_1.
Після чого ОСОБА_5, достовірно усвідомлюючи злочинний намір ОСОБА_1, спрямований на скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення - умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4, вирішив не брати участі у його скоєнні, однак вирішив шляхом обману повернути грошові кошти, які, на його переконання, від нього незаконним шляхом отримав ОСОБА_1 та викрити останнього правоохоронним органам для недопущення вчинення кримінального правопорушення, яке ОСОБА_1, як організатор, хоче вчинити.
У подальшому ОСОБА_5, 05.04.2017 приблизно о 17 годині 10 хвилин, знаходячись біля адміністративної будівлі ЦМЛ №1, розташованої за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ломоносова 161 повідомив своїх знайомих ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (анкетні дані яких видумані з метою забезпечення їх безпеки), про злочинний намір ОСОБА_1, залишивши ОСОБА_6, номер мобільного телефону ОСОБА_1, а саме - НОМЕР_3
Вказане повідомлення він здійснив з метою підтвердження серйозності намірів ОСОБА_1 скоїти умисне вбивство ОСОБА_4.з метою викриття останнього правоохоронними органами в скоєнні вказаного злочину.
Продовжуючи свою злочинну діяльність,14.05.2017 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на противоправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_4, зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 біля адміністративної будівлі залізничного вокзалу у м. Костянтинівці Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Правобережна, 81, де в автомобілі марки «Hyundai Santa Fe» номерний знак НОМЕР_4 з метою організації скоєння умисного вбивства на замовлення, передав останнім фотознімок із зображенням та адресою мешкання потерпілого ОСОБА_4 - («Гродовка, 23») і номером мобільного телефону, (НОМЕР_2), запропонувавши грошову винагороду в сумі 10000 доларі США.
Усвідомивши серйозність намірів ОСОБА_1 щодо скоєння умисного вбивства ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 15.052017 звернулись до правоохоронних органів з метою запобігання цьому злочину.
З метою недопущення скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення - умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4, а також запобігання можливості скоєння даного кримінального правопорушення іншими способами, працівниками поліції були прийняті заходи до попередження скоєння вказаного кримінального правопорушення та збереження життя потерпілого ОСОБА_4
Далі, 24.05.2017, приблизно о 15.00, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на організацію противоправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_4, вчиненого на замовлення та з корисливих мотивів, знаходячись біля адміністративної будівлі ЦМЛ № 1 розташованої по пр. Ломоносова,161 у м. Костянтинівці Донецької області в автомобілі марки «Hyundai Santa Fe» номерний знак НОМЕР_5 що належить йому, передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості передоплати за початок виконання дій з готування до скоєння умисного вбивства грошові кошти у розмірі 1000 гривень України, діставши їх з багажного (вантажного) відсіку вказаного автомобіля, а решту пообіцяв виплатити після скоєння умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4
29.05.2017, приблизно о 12.00, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прибули до будинку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, де зустрілись з останнім та повідомили йому про виконання організованого ним умисного вбивства на замовлення потерпілого ОСОБА_4 (хоча фактично вбивство не вчинялось), ОСОБА_1, усвідомлюючи, що організоване ним вбивство тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме потерпілому ОСОБА_4 вчиненого на замовлення та з корисливих мотивів, виконане, пообіцяв передати ОСОБА_6 та ОСОБА_7, через годину грошову винагороду, згідно раніше встановлених домовленостей в сумі 10000 доларів США. Після чого ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх умисних дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності та небажаючі виконувати взяті на себе зобов'язання з передачі грошових коштів виконавцям організованого ним умисного вбивства на замовлення, поїхав у невстановленому напрямку, та до теперішнього часу його місце знаходження не відоме.
Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, а саме організував закінчений замах на скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення - умисного вбивства, тобто умисного протиправного спричинення смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, на замовлення, яке не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як про організацію кримінального правопорушення стало відомо працівникам правоохоронних органів, які завчасно його попередили.
Таким чином, ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється в тому що він своїми умисними діями організував закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та на замовлення, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України.
Крім того, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, у разі обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може здійснити певні дії, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; використовуючи можливість вільно пересуватися, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.
У зв'язку з викладеним у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1, у разі обрання відносно нього більш м'який запобіжний захід, може продовжувати займатися злочинною діяльністю, знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інші злочини та перешкоджати розслідуванню кримінального провадження.
Враховуючи викладене, просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1
Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав з зазначених у ньому підстав, а також додатково пояснив, що у даному випадку є недоцільним обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, так як ОСОБА_1 підозрюється у особливо тяжкому злочині пов'язаному із погрозою застосування насильства, а також є фінансово неспроможнім сплатити заставу, так як немає доходу.
Слідчий у судовому засідання підтримав клопотання у повному обсязі. Додатково пояснив, що на цей час за провадженням зібрано достатньо вагомих доказів, які вказують на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, а отже підозра є обґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судове засідання з'явився самостійно, пояснив суду, що від дружини дізнався про те, що є підозрюваним у нібито організації навмисного вбивства і одразу з'явився за місцем мешкання. Поро виклик до суду дізнався від адвоката. Про те, що перебував у розшуку не знав, так як увесь час знаходився на території РФ, але без-будь яких перешкод повернувся до України. Зазначив, що підозра щодо нього є необґрунтованою, так як зазначений у ній мотив скоєння злочину є припущеннями слідства, жодного доказу, на підтвердження викладених у підозрі обставин, слідством не здобуто. Крім того зазначив, що ніколи не планував вбивство, а тим більше, не організовував вбивство ОСОБА_4, так як усі суперечки із ним вирішував у судовому порядку і усі суди виграв. Також зазначив, що заявлені ризики є лише безпідставними твердженнями прокурора та слідчого, так як він має намір у процесуальному порядку доводи свою непричетність до злочину, за для чого буде співпрацювати зі слідством. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Адвокат ОСОБА_2, який є захисником ОСОБА_1, пояснив суду, що вважає клопотання необґрунтованим і у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Так, повідомлена ОСОБА_1 підозра не ґрунтується на жодному доказі. Розсекречені протоколи негласних слідчих дій не містять ніякої інформації, яка б давала змогу вважати, що ОСОБА_1 дійсно планував вбивство. Показання свідків за провадження також є лише їх твердженнями, які не знайшли свого підтвердження в інших, здобутих слідством, доказах. Звернув увагу суду, що з протоколів НСРД вбачається, що саме свідки за провадженням погрожували ОСОБА_1 та вимагали у нього гроші. Щодо ризиків пояснив, що об'єктивно їх немає, так як ОСОБА_1 самостійно з'явився до суду, має намір співпрацювати зі слідством, має позитивні характеристики, раніше не судимий тощо.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів справи слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201705000000167 від 25.03.2017.
У рамках зазначеного кримінального провадження 04.08.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, п.п.6, 11 ст.115 КК України, за викладених вище обставин.
Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховую, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, п.п.6, 11 ст.115 КК України, а саме: показання свідків; дані протоколів огляду; результати пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, які викладені у протоколах від 19.05.2017; дані протоколів про результати контрою за вчиненням злочину від 24.05.2017; показання потерпілого (протокол допиту від 22.05.2017).
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Проте слідчий суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором та слідчим доведене, що обґрунтовано існує ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування або суду, так як ОСОБА_1 вже вчиняв активні дії щодо переховування від органів досудового розслідування на території іншої держави. Був оголошений у розшук, а слідчим суддею надано дозвіл на його затримання з метою приводу за для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Щодо ризику вчинення ОСОБА_1 іншого злочину, то він не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, так як ОСОБА_1 раніше ніколи не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, обставини злочину у якому він підозрюється є досить специфічними, а тому у даному випадку неможливо виявити ті характерні ознаки, які б підкріпляли твердження про небезпеку вчинення підозрюваним спроб вчинити інший злочин.
Щодо ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілого та свідків за провадженням, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав вважати, що ОСОБА_1 буде робити спроби впливати на них немає, так як потерпілий ОСОБА_4, свідок ОСОБА_5 не перебувають у будь-якій залежності від ОСОБА_1, не є його підлеглими або друзями, що виключає можливість впливу на них шляхом погроз або дружніх умовлянь. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають під заходами безпеки, а отже ОСОБА_1 фізично позбавлений можливості спілкуватися з ними та впливати на них.
Ризики того, що ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, так як усі речові докази за провадженням зібрані, знаходяться у матеріалах кримінального провадження, а тому підстав вважати, що ОСОБА_1 може їх знищити, спотворити немає.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Частина 4 ст.183 КПК України надає слідчому судді право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо можливості обрання ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов'язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров'я ОСОБА_1, сталі соціальні зв'язку ОСОБА_1 за місцем мешкання; наявність неповнолітньої дитини; виключно позитивні характеристики; відсутність судимостей та не притягнення до адміністративної відповідальності протягом усього життя; середній майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях; бажання ОСОБА_1 співпрацювати зі слідством, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, та не заперечувалось стороною захисту, що підозрюваний ОСОБА_1 та його родина займаються сільським господарством, що може забезпечити йому внесення розміру застави, визначеного п.3 ч.5 ст.182 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.
Доводи прокурора про те, що суду слід скористатися своїм правом та не визначати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід, оскільки останній підозрюється у вчиненні організації навмисного вбивства, на думку слідчого судді протирічать ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у рішеннях «Амбрушкевич проти Польщі», «Ходорковський проти Росії», «Ллойд та інші проти Сполученого Королівства».
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з одночасним визначенням розміру застави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» підозрюваному ОСОБА_1, 20.11.1970 р. н., для розслідування кримінального провадження №12017050000000167 від 25.03.2017р., на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 15 лютого 2018 року до 15 квітня 2018 року включно.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 15 лютого 2018 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.
Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 352 400 грн. 00 коп. (триста п'ятдесят дві тисячі чотириста грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 15.04.2018 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» .
Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6».
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 72300214, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 15.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 234/7774/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: