Рішення № 72296015, 06.02.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/6942/17

2-а/206/13/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2017 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В позовні заяві позивач посилається на те, що поштовим листом 18.12.2014 року, позивач отримала копію постанови №11 від 27.11.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1500грн. Постанова прийнята заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_2 Відповідно до вищевказаної постанови, встановлено, що ОСОБА_1 допущено несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску за загальнообов’язкове соціальне страхування всього за лютий 2017 року у сумі 693321,81грн. граничний термін сплати 20.03.2017 року, сплачено в повному обсязі 07.09.2017 року в сумі 693321,81грн., за березень 2017 року у сумі 687652,84грн., граничний термін сплати 20.04.2017 року, сплачено в повному обсязі 07.09.2017 року в сумі 687652,84грн., за квітень 2017 року у сумі 692240,87грн. граничний термін сплати 22.05.2017 року, сплачено в повному обсязі 07.09.2017 року в сумі 692240,87грн., за травень 2017р. у сумі 684340,83грн. граничний термін сплати 20.06.2017 року, сплачено частково 07.09.2017 року в сумі 423548,72 грн., яка перевищує 300 неоподаткованих мінімумів. У зв’язку з чим, розглянувши протокол від 13.11.2017 року №40/28-10-46-09-22 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.165-1 КУпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100грн. Вважає Постанову №11 про накладення адміністративного стягнення Офісу великих платників податків ДФС від 27.11.2017 року складену з порушенням вимог ст.61 Конституції України, ст.ст.268,277-2,278,280 КУпАП. Як випливає з тексту оскаржуваної постанови №11 позивача притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період лютий-травень 2017 року. Однак позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за цей період постановою №8 від 13.10.2017 року. В порушення вимог законодавства, позивач не своєчасно отримувала повістки або інші повідомлення про дату та час розгляду адміністративної справи про притягнення її до відповідальності. Лист офісу від 06.11.2017 року №57065/10/28-10-46-09-12 про складення протоколу про адміністративне правопорушення на 13.11.2017 року на 11:00 годину, позивач отримала 15.11.2017 року. Крім того, позивача викликали до СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57 кім.222., але СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС є ліквідовано. Інших повідомлень про дату та час розгляду адміністративної справи позивач не отримувала. 30.11.2017 року позивач отримала від відповідача протокол про адміністративне правопорушення від 13.11.2017 року №40/28-10-46-09-22 з супровідним листом від 15.11.2017 року №58973/10/28-10-46-09-12. Також до поштового конверту, отриманого позивачем 30.11.2017 року, було вкладено лист запрошення від 15.11.2017 року, відповідно до якого позивача запрошували до Офісу великих платників податків ДФС на засідання комісії з розгляду адміністративної справи по протоколу 13.11.2017 року. Таким чином, на дату отримання запрошення на розгляд адміністративної справи, ця справа була вже розглянута без участі позивача. З огляду на що позивач не була належним чином повідомлена ні про дату та час розгляду вищевказаної адміністративної справи, ні про дату та час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а заступник начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_2 не вирішив питання про сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду, з огляду на що позивача було позбавлено права на захист своїх прав та законних інтересів в цій адміністративній справі. В даний час ТОВ «Футбольний клуб «Дніпр» знаходиться у скрутному майновому стані, лише заборгованість за податковими вимогами складає більш, ніж 215 000 000,00грн., рахунки підприємства арештовано, рахується заборгованість із виплати заробітної плати працівникам товариства. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, накладений арешт на кошти, які знаходяться на їх рахунку. Також ТОВ «ФК «Дніпро» отримало від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС податкову вимогу №37-17 від 03.10.2016 року, згідно якої було визначено ТОВ «ФК «Дніпро» загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями, яка станом на 02.10.2016 року становить 205 844 565,99грн., в тому числі 205 842 065,99грн. основний платіж з податку на додану вартість та 2500,00 штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Відповідно до ст.ст.88,89 Податкового кодексу України у ТОВ «ФК «Дніпро» виникла податкова застава на все майно товариства. Також на теперішній час у ТОВ «ФК «Дніпро» існує заборгованість із виплати заробітної плати працівникам в розмірі близько 130 000 000грн. Вищевказані обставини виключають можливість ТОВ «ФК «Дніпро» своєчасно спрямовувати грошові кошти на сплату податкових зобов’язань. Позивач як головний бухгалтер ТОВ «ФК Дніпро», відповідно до своїх посадових обов’язків не відповідає за своєчасність сплати єдиного соціального внеску до бюджету, так як не є розпорядником коштів товариства, а тому не може бути відповідальною та притягуватись до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. У позивача, як у головного бухгалтера відсутня вина в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення. Як свідчить текст оскаржуваної постанови, про несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за період лютий 2017р. – травень 2017р. При цьому граничні терміни сплати є, відповідно, 20.03.2017р. та 20.06.2017р. Оплата була здійснена 07.09.2017р., як встановлено оскаржуваною постановою. Таким чином, з моменту, коли адміністративне правопорушення було виявлено минуло більше, ніж два місяці. Підтвердженням факту виявлення вищевказаного порушення з боку Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС є також отримання ТОВ «ФК «Дніпро» вимог про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2017р. №Ю-23-23, від 11.04.2017р. №Ю-23-23 та від 12.07.2017р. №Ю-23-23. З огляду на що сплив двомісячний термін притягнення до адміністративної відповідальності. 09.01.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі (а.с.27).

Позивач у судове засідання не з'явилася про місце та час розгляду повідомлялася належним чином, але через канцелярію суду надала заяву згідно якої просила справу розглядати за її відсутності в порядку спрощеного провадження, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився про місце та час розгляду повідомлявся належним чином, заперечень від нього на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали по справі і оцінивши їх в сукупності, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що постановою заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення №11 від 27.11.2017 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.165-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. (а.с.6).

Вищевказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2017 року №40/28-10-46-09-22 складеного відносно позивача (а.с.6).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суддя виходить з наступного.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем у цій справі у відповідності зі своїм обов’язком доказування, встановленим ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодних доказів на підтвердження правомірності його дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суддя приходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, у зв’язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, як не законна, а провадження по справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 9, 77, 245, 251 КАС України, суддя -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову №11 від 27 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.5 ст.165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн., прийняту заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_2

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев