Ухвала суду № 72295565, 12.02.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1086/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем Івановою О.А.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача (заявника) – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 23 жовтня 2017 року по справі №180/1086/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, в якій він просив скасувати рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року по справі № 180/1086/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що він не отримував жодної повістки про виклик до суду у даній цивільній справі, не був обізнаний про наявність позовних вимог ОСОБА_1 до нього з приводу поділу майна подружжя, а отже, був позбавлений можливості надати докази, чим були порушені його права.

Крім того, відповідач зазначив, що окрім спірного майна – будинку № 11 по вул.Острів в м.Марганець – іншого житла в його власності немає. Позбавляючи його частки в спільній сумісній власності, він фактично опиняється на вулиці без даху над головою. Дана обставина не була досліджена в суді, що призвело до грубого порушення його прав на володіння та розпорядження його власністю.

Що стосується доказів з боку позивача, що нібито він ухиляється від сплати аліментів та взагалі матеріально та морально не підтримує їх з відповідачкою дитину-інваліда, є хибними, так як він постійно надає матеріальну допомогу у вигляді грошових коштів, подарунків, що може бути підтверджено показаннями свідків. Одним з доказів є переказ коштів на банківську картку відповідачки (копія чеку додається).

Позивач ОСОБА_1 надала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому зазначила, що відсутні підстави для перегляду та скасування рішення Марганецького міського суду від 23 жовтня 2017 року. Так, суд двічі повідомляв відповідача про день, час та місце розгляду цивільної справи у встановленому законом порядку. А те, що відповідач відмовився отримувати судові повістки, не може бути поважною причиною неприбуття (відсутність) відповідача в судовому засіданні. Позивач звертає увагу суду на те, що адреса реєстрації, на яку надсилалися судові повістки, вказана відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, як адреса листування, і вважає, що відповідач навмисно не отримує жодних поштових повідомлень та листів у відділеннях зв’язку або у особи, яка доставляє поштові повідомлення та листи. Також наголошує на тому, що на розгляді Марганецького міського суду перебували п’ять справ, окрім цієї, і по всім виносилися заочні рішення у зв’язку з тим, що відповідач не отримував судові повістки.

Також, не відповідають дійсності твердження відповідача, що він постійно надає матеріальну допомогу дитині-інваліду та те, що окрім спірного майна в будинку № 11 по вул.Острів в м.Марганець іншого житла в його власності немає, оскільки єдиний чек від 25 жовтня 2017 року про сплату 492 гривень не можна вважати доказом сплати аліментів, а згідно довідки, виданої комунальним підприємством «Житлове господарство» відповідач мешкає та приписаний за адресою: вул.Соборна (50 років Жовтня) буд.13 кв.35 разом зі своєю матір’ю.

Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити заяву та скасувати заочне рішення з підстав, викладених у ній.

Заявник ОСОБА_2 додатково надав довідки про те, що він мешкає в будинку № 11 по вул.Острів в м.Марганець.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що будинок № 11 по вул.Острів в м.Марганець, не є постійним місцем проживання відповідача. Він та його мати постійно проживають по вул.Соборній (колишня – 50 років Жовтня), 13/35, а в будинку № 11 по вул.Острів проживають лише в літній період. Додатково зазначила, що за відсутності свого власного житла вона змушена проживати з дитиною-інвалідом зі своїми батьками в їх квартирі, де проживають ще троє осіб, про що нею надано суду довідку про склад сім’ї.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та додані до неї докази, оглянувши матеріали цивільної справи № 180/1086/17, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Цивільний процесуальний кодекс України в редакції від 03 серпня 2017 року передбачав можливість скасування заочного рішення, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ст.232).

Правовий аналіз даних статей приводить до висновку, що з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були направлені судові повістки, ухвала про відкриття провадження у справі та копії матеріалів справи за зареєстрованим місцем його проживання.

Відповідно до ст.74 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, що діяла на момент розгляду цивільної справи (редакція від 03 серпня 2017 року) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В позовній заяві позивач зазначила адресу відповідача ОСОБА_2 – Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.50 років Жовтня, 13/35 (а.с.2).

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Дніпропетровській області від 18 липня 2017 року ОСОБА_2 зареєстрований за тією ж адресою – АДРЕСА_1 (а.с.45).

За вказаною адресою відповідачу направлялися:

- 28 серпня 2017 року за вих.№ 180/1086/17/5224/17 ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками (а.с.48). Поштову кореспонденцію повернуто до суду 04 вересня 2017 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.49-50);

- 03 жовтня 2017 року за вих.№ 180/1086/17/6124/17 повістку, яку повернуто до суду 11 жовтня 2017 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.55-57).

Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про відкриття провадження у цивільній справі та про дати судових засідань.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 не надано суду доказів того, що він з поважних причин не отримував повістки та не прибув до суду.

Як зазначає в своїй заяві про перегляд заочного рішення сам відповідач, адресою його реєстрації та адресою для листування є вул.Соборна 13/35 в м.Марганець Дніпропетровської області. В ході судового розгляду встановлено, що за вказаною адресою проживає матір відповідача та він сам.

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що працівники пошти не приносили йому поштову кореспонденцію з суду. Однак, дана обставина спростовується відмітками на поштових конвертах, проставлених працівниками поштового відділення, про те, що кореспонденцію адресату намагалися вручити 29.08.17, 31.08.17, 05.10.17, 09.10.17 року (а.с.50 на звороті, 57 на звороті).

Також, з матеріалів цивільної справи видно, що Марганецьким міським судом неодноразово виносилися заочні рішення у справах, де відповідачем був ОСОБА_2, або справа розглядалася за його відсутності у зв’язку з неявкою (а.с.27-28, 34-35, 36-37). Це доводить той факт, що він систематично не отримує повістки, або ігнорує їх і не з’являється за викликом суду.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 не довів поважність причини не отримання поштової кореспонденції, а отже, поважність причини неприбуття до суду.

Щодо доказів, на які посилається ОСОБА_2, та які можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи.

В ході розгляду цивільної справи № 180/1086/17, який завершився ухваленням заочного рішення від 23 жовтня 2017 року, судом встановлено, що:

1) сторони придбали будинок, готовністю 71%, № 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області під час шлюбу, і вказаний будинок є об’єктом спільної сумісної власності подружжя;

2) відповідач ОСОБА_2 не дбає про матеріальне забезпечення сім’ї, а саме: ухиляється від сплати аліментів на утримання сина, не сплачує аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід, додаткові витрати на лікування дитини, неустойку за прострочення сплати аліментів. У зв’язку з чим суд відійшов від принципу рівності часток подружжя і розділив майно, виділивши ОСОБА_1 2/3 частини житлового будинку, а відповідачу - 1/3 частину житлового будинку;

3) згідно квитанції 0847-3520-9212-8537 від 27.04.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 внесла грошову суму в розмірі 6700,00 гривень на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області – як компенсацію частки майна. Як зазначає позивач у позові, вона при визначенні суми до сплати, виходила із розрахунку 1/3 частина від експертної грошової оцінки житлового будинку, готовністю 71% з господарчими будівлями, який розташований за адресою: буд.№ 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області, станом на день купівлі. Експертна грошова оцінка майна становила 20095,00 гривень, третя частина від вказаної суми складає 6698,00 гривень.

Відповідач належним чином двічі повідомлявся про розгляд справи судом, в судові засідання не прибув, заперечень на позов, а також заперечень чи згоди на отримання компенсації за частку майна не надав. Також, відповідачем не надано суду доказів того, що будинок № 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області є єдиним місцем його проживання, і що припинення права власності на частку у спільному майні завдасть істотної шкоди його інтересам.

Зважаючи на доводи позивача, відсутність заперечень відповідача, з’ясувавши всі обставини справи, суд прийшов до переконання, що 1/3 частка будинку, готовністю 71%, загальною площею 47,6 кв.м є незначною; спільне володіння і користування майном за твердженням позивача є неможливим; і припинення прав власності ОСОБА_2 не завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки відповідач зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, і доказів того, що будинок № 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області є єдиним місцем його проживання, суду не надав.

Суд ухвалив:

- поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно подружжя, що є у спільній сумісній власності, – житловий будинок готовністю 71% з господарськими будівлями № 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області шляхом присудження нерухомого майна ОСОБА_1 та присудження грошової компенсації вартості 1/3 частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок готовністю 71% з господарськими будівлями ОСОБА_2;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок готовністю 71% з господарськими будівлями № 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області;

- припинити право власності ОСОБА_2 у спільному майні подружжя на житловий будинок готовністю 71% з господарськими будівлями № 11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області;

- присудити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/3 частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок готовністю 71% з господарськими будівлями №11 по вул.Острів в м.Марганець Дніпропетровської області в розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень, шляхом списання цих коштів з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області.

Зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, суд може скасувати заочне рішення у випадку надання заявником доказів, що маютьмають істотне значення для правильного вирішення справи і можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

ОСОБА_2 до заяви про перегляд заочного рішення та в ході судового розгляду надано наступні докази:

- копію паспорту відповідача (77-78) з відміткою про адресу реєстрації (а.с.77-78);

- оригінал довідки № 01 від 16 січня 2018 року, виданої головою квартального комітету ОСОБА_5 на запит адвоката про те, що ОСОБА_2 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.79);

- копію квитанції про сплату 25 жовтня 2017 року 492,52 грн. (а.с.86);

- акт, складений працівником КП «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м.Марганця» 12 лютого 2018 року зі слів жильців-сусідів будинку № 13 по вул.Соборна в м.Марганець (а.с.144);

- акт б/н та дати про підтвердження трьома особами факту проживання ОСОБА_2 з 2010 року по момент складання акту за адресою: м.Марганець, вул.Острів, буд.11 (а.с.145);

- характеристику на ОСОБА_4, складену дільничим офіцером поліції (а.с.146);

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що він належним чином допомагає позивачці утримувати дитину: пересилає їй кошти, а дитина влітку знаходиться у нього.

Однак доказів, що доводять вказані ним обставини, окрім єдиної квитанції, долученої до заяви про перегляд заочного рішення, на суму 492,52 грн., ОСОБА_2 суду не надав.

Відповідачем не спростовано ті обставини, що він має заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 17916,67 грн. за період з 05 червня 2014 року по 31 травня 2017 року, заборгованості по аліментам на утримання позивачки в розмірі 6813,34 грн. за період з 30 листопада 2015 року по 01 червня 2017 року, неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 4374,17 гривень, разом 38002,18 грн., і те, що він позбавлений батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_6 саме у зв’язку нехтуванням ним своїми батьківськими обов’язками.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не зміг пояснити, чому він має значну заборгованість по аліментах та інших зобов’язаннях. Крім того зазначив, що в будь-який момент може сплатити позивачці аліменти в розмірі, який вона назве, що свідчить про його платоспроможність, а також про небажання допомагати своїй дитині-інваліду та колишній дружині.

Враховуючи викладене, суд не вбачає, що докази, які надані відповідачем ОСОБА_2, можуть бути підставою для зміни заочного рішення в частині поділу майна нерівними частинами, тобто з відступленням від принципу рівності часток подружжя.

Також, суд не вбачає підстав для перегляду заочного рішення в частині припинення права власності ОСОБА_2 на 1/3 частку будинку № 11 по вул.Острів в м.Марганець.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надала суду копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 грудня 2015 року, згідно якої за ОСОБА_2 зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 (а.с.140-142) і повідомила, що у вказані квартирі проживає відповідач та його матір, тоді як сама вона не має свого житла і проживає з дитиною-інвалідом у своїх батьків.

Крім того, надала суду копію довідки голови квартального комітету ОСОБА_7 від 09 лютого 2018 року № 04, згідно якої ОСОБА_2 постійно не проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.137).

Таку ж приписку містить і наданий ОСОБА_2 акт (а.с.145).

В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 посилається на те, що окрім спірного майна, іншого житла в його власності немає. Однак, даний факт спростовується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також, відповідач в судовому засіданні відмовився надати пояснення щодо належного йому на праві власності майна.

Таким чином, надані заявником докази при перегляді заочного рішення не можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення та вважає за необхідне відмовити заявнику у задоволенні його заяви.

Керуючись ст.ст.287, 259, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 19 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_8