Ухвала суду № 72291817, 20.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.02.2018

Справа № 910/1640/18

За позовом Фонду державного майна України;

до 1) публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний

банк України»;

2) публічного акціонерного товариства «Укртелеком»;

3) товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ»;

про зняття арешту з пакета акцій

Суддя Привалов А.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»; 2) публічного акціонерного товариства «Укртелеком»; 3) товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» про зняття арешту з 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ «Укртелеком» (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ «ЕСУ» № 300178- UA4000137244, відкритому в депозитарній установі – ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», накладений згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17.

Позовні вимоги вимоги обгрунтовані тим, що арешт спірного пакету простих іменних акцій ПАТ “Укртелеком” (код ISIN UA4000137244) у кількості 17 376 189 488 штук обмежує розпорядження корпаративними правами Держави в особі Фонду державного майна України, як власника спірного пакета акцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1640/18, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 15.03.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони директору публічного акціонерного товариства «Укртелеком» або особі, що виконує його обов’язки, наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Укртелеком», загальним зборам публічного акціонерного товариства «Укртелеком», а також іншим особам, уповноваженим на вчинення дій щодо відчуження майна публічного акціонерного товариства «Укртелеком», приймати рішення, укладати будь-які правочини, надавати попередній дозвіл на вчинення правочинів з придбання або відчуження нерухомого публічного акціонерного товариства «Укртелеком», а також здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких може бути відчуження майна публічного акціонерного товариства «Укртелеком».

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що у зв’язку з доведеністю нестійкого фінансового стану ТОВ «ЕСУ», встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017р., а також наявністю виконавчих проваджень, в яких ТОВ «ЕСУ» є боржника, останнє, як акціонер може вчинити дії, направлені на знецінення пакета акцій ПАТ «Укртелеком», який підлягає поверненню до державної власності шляхом продажу майна товариства. Таким чином, позивач вважає, що необхідно вжити заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача та держави.

Розглянувши заяву Фонду державного майна України про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов’язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79. ГПК України, яка передбачає обов’язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, заявником не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, предметом спору у справі № 910/1640/18 є зняття арешту з 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ «Укртелеком» (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ «ЕСУ» № 300178- UA4000137244, відкритому в депозитарній установі – ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», накладений згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17, тоді як у заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити директору публічного акціонерного товариства «Укртелеком» або особі, що виконує його обов’язки, наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Укртелеком», загальним зборам публічного акціонерного товариства «Укртелеком», а також іншим особам, уповноваженим на вчинення дій щодо відчуження майна публічного акціонерного товариства «Укртелеком», приймати рішення, укладати будь-які правочини, надавати попередній дозвіл на вчинення правочинів з придбання або відчуження нерухомого майна публічного акціонерного товариства «Укртелеком», а також здійснювати будь-які інші дії, наслідком яких може бути відчуження майна публічного акціонерного товариства «Укртелеком». При цьому, позивачем не зазначено яким чином зняття арешту з пакета акцій пов’язано з відчуженням майна та укладанням угод ПАТ «Укртелеком», відтак зазначений у заяві позивача захід забезпечення позову взагалі не пов’язаний з предметом спору у даній справі.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фонду державного майна України в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано: 20.02.2018р.

Суддя А.І. Привалов