Рішення № 72291259, 19.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.2018 Справа № 905/2837/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” (ідентифікаційний код 35174848, адреса: 08600, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, оф. 11).

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Донецькій області (ідентифікаційний код 25946285, адреса: 84333, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12)

про: стягнення 39 552 685,45 грн.

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області заборгованості з оплати виконаних робіт за договором № 2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), пеню в розмірі 2 917 991,95 грн. (два мільйони дев’ятсот сімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гривня 95 коп.), 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) – 3% річних та понесені інфляційні втрати в сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.), а всього - 39 552 685,45 грн. (тридцять дев’ять мільйонів п’ятсот п’ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п’ять гривень 45 коп.)

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 2-64 від 25.06.2013 позивач виконав роботи з поточного та середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне-Маринівка – (на Куйбишеве), км. 10+600 – км 18+200, за результатами яких були складені акти встановленої форми та 03.03.2014 року підписані сторонами, вартість робіт становить 16 032 922,80 грн. ОСОБА_1 до теперішнього часу відповідач виконані роботи не оплатив, вимогу від 13.06.2017 залишив без відповіді і без виконання, у зв’язку з чим позивач нарахував на цей борг пеню за період з 02.04.2014 по 30.09.2014 (виходячи з 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки) у сумі 2 917 991,95 грн.; а також 3 % річних за період з 02.04.2014 по 30.11.2017 у сумі 1 764 500,02 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2014 по листопад 2017 року у сумі 18.837 270,68 грн., які пред’явив до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Нормативно вимоги обґрунтовано приписами статей 11, 15, 16, 526, 527, 530, 612, п.2 ст. 625, ст.ст. 838, 853, 882, 886 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.20, ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір підряду № 2-64 від 25.06.2013 з додатками та додатковими угодами, довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 03.03.2014 Форми № КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт від 03.03.2014 Форми № КБ-2в, рішення господарського суду Київської області від 12.10.2016 по справі № 911/2922/16, акт контрольного обміру від 14.05.2014, розрахунок позовних вимог.

Відповідач у відзиві від 26.01.2018 № 04-154 проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності як стосовно вимог про стягнення основного боргу, так і стосовно додаткових вимог.

На переконання відповідача, підстави виникнення зобов’язань замовника перед підрядником, порядок і строк їх виконання визначено умовами п.12.1 договору підряду, тому перебіг позовної давності для позивача починається з дня, наступного за останнім днем спливу 20-ти денного строку, в межах якого замовник повинен був виконати зобов’язання по оплаті і закінчується у відповідні місяць та число останнього строку. Отже, право звернення до суду за захистом своїх прав на оплату робіт на підставі акту приймання виконаних робіт від 03.03.2014 у позивача виникло з 01.04.2014, однак з цим позовом він звернувся до суду лише в грудні 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Також відповідач вважає доводи позивача стосовно переривання строку позовної давності безпідставними, оскільки прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про деякі питання використання у 2015-2017 роках коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг», якою визначено обсяг фінансування послуг з поточного середнього ремонту а/д Сніжне-Маринівка-(на Куйбишеве) на певні роки, не може бути доказом вчинення відповідачем дій щодо визнання ним боргу за договором № 2-64 у заявленій позивачем сумі, крім того Кабінет Міністрів України не є стороною договору підряду № 2-64 від 25.06.2013. На думку відповідача, неодноразове продовження строку дії договору не змінює строку і порядку виконання відповідачем грошового зобов’язання, визначеного в пункті 12.1 договору підряду.

В судовому засіданні, що відбулось 19.02.2018, позивач підтримав позовні вимоги повністю, а відповідач підтримав свої заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Між Службою автомобільних доріг у Донецькій області (відповідачем) як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» (позивачем) як підрядником укладено договір № 2-64 від 25.06.2013, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов’язання за завданням замовника своїми силами і засобами, на власний ризик виконати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне-Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200 (об’єкт) відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов’язався прийняти закінчений поточним середнім ремонтом об’єкт і сплатити вартість виконаних послуг.

ОСОБА_3 ціна робіт, виконання яких доручається підряднику, становить 23 733 226,80 грн. з ПДВ (п.2.1 договору).

Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десять) днів з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31 грудня 2014 року (п.3.1 договору). Перегляд термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою (п.3.3 договору).

У розділі 4 сторонами обумовлено обов’язки замовника: своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконані роботи (п.4.1.1 договору); приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) (п.4.1.2 договору); негайно повідомити про виявлені недоліки в роботі (п.4.1.4 договору).

До прав замовника віднесено: зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п.4.2.2 договору); повернути акт прийняття виконаних робіт підряднику без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів (п.4.2.3 договору); відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків у їх виконанні (п.4.2.4 договору); здійснювати технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт (п.4.2.5 договору); вносити зміни і доповнення у процесі виконання робіт у кошторисну документацію (п.4.2.6 договору).

Виготовлення і затвердження кошторисної документації здійснює замовник (п.6.1 договору).

За підрядником на період проведення робіт з поточного середнього ремонту закріплюється визначена кошторисною документацією ділянка дороги – будівельний майданчик (п.5.1 договору).

Закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріалів і інших ресурсів здійснює підрядник. Він відповідає за кількість, якість і комплектність постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження, і до моменту відшкодування їх вартості замовником вони залишаються власністю підрядника (п.7.1 договору).

Під час виконання робіт підрядник зобов’язаний використовувати дорожньо-будівельні матеріали, що мають сертифікат відповідності, виданий галузевим органом із сертифікації дорожньо-будівельних матеріалів (п.7.3 договору).

Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: журналу обсягів виконаних робіт; документів, що засвідчують якість використаних матеріалів; відомостей лабораторного та геодезичного контролю; актів на приховані роботи (п.10.3 договору).

Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику виконавчу документацію протягом 20 (двадцять) днів (п.10.6 договору).

У пункті 12.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в).

Замовник відповідно до вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404, за заявкою підрядника при наявності фінансових ресурсів, може здійснити попередню оплату робіт у розмірі 30 відсотків річного обсягу фінансування. Підрядник зобов’язується виконати роботи за рахунок попередньої оплати впродовж одного місяця. По закінченні вказаного терміну, невикористані суми повертаються на рахунок в органі Держказначейства.

У пункті 12.2 договору сторони погодили, що до акта приймання виконаних робіт додається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3).

Оплата виконаних робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п.12.3 договору).

Згідно з пунктом 12.4 договору, зобов’язання замовника за договором виникають при наявності відповідних бюджетних призначень.

План фінансування складається замовником у межах затверджених на відповідний рік асигнувань і узгоджується з підрядником (п.12.8 договору).

Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку серед іншого і за обставин відсутності коштів для фінансування об’єкту (п.15.1 договору).

У пункті 15.3 договору сторони обумовили, що умови договору не повинні змінюватися, крім випадків, серед іншого й у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Згідно пункту 16.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою або іншими компетентними органами (п.16.3 договору). У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 14 днів, кожна із сторін в установленому цим договором порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати підрядник повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору (п.16.4 договору).

Цей договір діє до 31.12.2014 (п.17.1 договору).

У додатку до договору № 2-64 від 25.06.2013 сторони погодили План фінансування робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, встановивши на 2013 рік – 196 000,00 грн., на 2014 рік – 23 537 226,80 грн.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За умовами ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог і Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_3 є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 (Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити. Таким чином, обов'язок відповідача як замовника по Договору оплатити надані послуги виникає згідно з положеннями закону та умовами розділів 1, 4, 12 Договору.

Суд враховує, що у додатку до договору № 2-64 від 25.06.2013 сторони погодили План фінансування робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, встановивши на 2014 рік – 23 537 226,80 грн. (двадцять три мільйони п’ятсот тридцять сім тисяч двісті двадцять шість гривень 80 коп.), а також умови пункту 12.1 договору, в якому сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в).

Тобто, порядок розрахунків за цим договором сторони поставили в залежність від наявності бюджетного фінансування замовника.

Матеріали справи свідчать, що за актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) підрядник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» передав 03.03.2014, а замовник - Служба автомобільних доріг у Донецькій області прийняв 03.03.2014 без зауважень роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, на загальну суму 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), про що свідчать підписи уповноважених представників сторін на цьому акті. Вартість вказаних робіт також підтверджується наявною у справі Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, підписаною 03.03.2014 обома сторонами без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки державних закупівель Служби автомобільних доріг у Донецькій області за період з 01.01.2011 по 01.03.2014, представниками підрядника та представниками замовника, в присутності начальника відділу інспектування у сфері послуг Держфінінспекції в Донецькій області, проведено вибірково контрольний обмір обсягів виконаних робіт по об’єкту: «поточний середній ремонт автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200» на загальну суму 16 032 922,80 грн., про що складено та підписано без зауважень відповідний акт контрольного обміру від 13.05.2014.

За даними цього акту контрольного обміру, між зазначеними у переліку роботами і їх вартістю згідно акту виконаних робіт і фактично виконаними роботами і їх вартістю розбіжностей не виявлено.

З огляду на норми чинного законодавства, умови договору підряду № 2-64 від 25.06.2013 та підписані обома сторонами без зауважень 03.03.2014 акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, суд дійшов висновку, що розрахунки між сторонами мали бути проведені шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт. Тобто, з 21-го дня від дати прийняття робіт, за умови наявності бюджетного фінансування замовника.

Сторонами не заперечується, що замовник мав розрахуватись з підрядником за виконані роботи до 01.04.2014.

В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження повного чи часткового виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором підряду.

Також відсутні в матеріалах справи докази відмови замовника (відповідача) від договору за обставин відсутності коштів для фінансування об’єкту, у той час як право замовника розірвати договір в односторонньому порядку за обставин відсутності коштів для фінансування об’єкту обумовлено сторонами у пункті 15.1 договору.

Як було встановлено судом, у пункті 15.3 договору сторони обумовили, що умови договору не повинні змінюватися, крім випадків, серед іншого й у разі продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

З пояснень сторін та з матеріалів справи вбачається, що у зв’язку із затримкою фінансування у 2014 році послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, Додатковою угодою від 31.12.2014 до договору підряду № 2-64 від 25.06.2013 сторони змінили пункт 3.1 договору та визначили, що підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десять) днів з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31.12.2015 року. Також, цією додатковою угодою сторони встановили строк дії договору до 31.12.2015.

У зв’язку із затримкою фінансування у 2015 році послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, Додатковою угодою від 31.12.2015 до договору підряду № 2-64 від 25.06.2013 сторони встановили строк дії договору до 31.12.2016.

Постановою Кабінету міністрів України від 17.06.2015 № 498 «Деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Держаним агентством автомобільних доріг» затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010 – 2014 роках, та обсяги їх фінансування у 2016 році за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з Додатком № 2.

У додатку № 2 до цієї Постанови серед переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010 – 2014 роках, відсутній об’єкт - послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 805 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 498» пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 498 викладено в новій редакції, та установлено, що фінансування об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення здійснюється з урахуванням обсягу робіт, фактично виконаних та прийнятих у минулих роках.

Цією Постановою також доповнено Додаток 2 до постанови Кабінету міністрів України від 17.06.2015 № 498, згідно з яким до Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010 – 2014 роках, включено й об’єкт «Т-05-10 Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200» з обсягом фінансування у 2015 – 2017 роках на рівні 16566,2416 тис.грн.

Таким чином, сторонами продовжувався строк дії договору додатковими угодами від 31.12.2014 та 31.12.2015 у зв’язку з затримкою фінансування у відповідному році послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, як це було обумовлено сторонами у пункті 15.3 договору підряду і оскільки укладеним між сторонами договором підряду порядок розрахунків поставлено у залежність від наявності бюджетного фінансування відповідача, тому позивач мав обґрунтовані сподівання на оплату виконаних підрядних робіт, які прийнято відповідачем без заперечень, за рахунок бюджетних коштів.

З цих підстав суд вважає непереконливими доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за позовними вимогами.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Частиною третьою цієї статті встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що оскільки порядок розрахунків за договором № 2-64 від 25.06.2013 сторони поставили в залежність від наявності бюджетного фінансування замовника, у зв’язку з відсутністю відповідного фінансування сторони додатковими угодами від 31.12.2014 та від 31.12.2015 продовжували строк дії договору, і ці дії свідчать про визнання боргу або обов’язку розрахуватись за договором відповідачем, а тому строк позовної давності до вимоги про стягнення основного боргу позивачем не пропущено.

Частина друга статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 27.10.2011 у справі № 11/446, від 17.06.2013 у справі № 910/5946/13, від 12.06.2013 у справі № 5011-53/3454-2012 та ін.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст.875 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти об'єкт або закінчені роботи та оплатити їх. На підставі ч.1 ст.854, ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення розрахунків є порушенням прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області заборгованості з оплати виконаних робіт за договором № 2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.) є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих на цей борг: пені за період з 02.04.2014 по 30.09.2014 (виходячи з 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки) у сумі 2 917 991,95 грн.; 3 % річних за період з 02.04.2014 по 30.11.2017 у сумі 1 764 500,02 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2014 по листопад 2017 року у сумі 18 837 270,68 грн., суд зазначає наступне.

За змістом положень ст. 526 ЦК україни зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 14.7 договору сторони обумовили, що при затримці термінів перерахування платежів за виконані роботи з вини замовника, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від договірної ціни робіт за кожний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період за який сплачується пеня.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як роз'яснено пунктом 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки сторонами у договорі не встановлено іншого, тому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а до стягнення мала бути пред’явлена протягом року відповідно.

З розрахунку позивача вбачається, що ним нараховано на заборгованість пеню виходячи з 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки (як це передбачено умовами п. 14.7 договору) за період з 02.04.2014 по 30.09.2014.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” звернулося до суду з відповідними вимогами 07.12.2017, тобто з пропуском строку річної позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі, суд відмовляє у задоволенні позову в частині пені з підстав, передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано документального підтвердження повної чи часткової оплати за виконані роботи за договором № 2-64 від 25.06.2013, тому нарахування позивачем на заборгованість у розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.) 3 % річних за період з 02.04.2014 по 30.11.2017 у сумі 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) та інфляційні втрати за період з квітня 2014 року по листопад 2017 року у сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.) є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” підлягають задоволенню частково. Протилежного відповідачем не доведено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, пов’язані з розглядом цієї справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 73 - 80, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області заборгованості з оплати виконаних робіт за договором № 2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), пені в розмірі 2 917 991,95 грн. (два мільйони дев’ятсот сімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гривня 95 коп.), 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) – 3% річних та понесені інфляційні втрати в сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.), а всього - 39 552 685,45 грн. (тридцять дев’ять мільйонів п’ятсот п’ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п’ять гривень 45 коп.) – задовольнити частково.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області (ЄДРПОУ 25946285, адреса: 84333, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” (ЄДРПОУ 35174848, адреса: 08600, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, оф. 11) заборгованість з оплати виконаних робіт за договором № 2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) – 3% річних та понесені інфляційні втрати в сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.), а всього – 36 634 693,5 грн. (тридцять шість мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі шістсот дев’яносто три гривні 50 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області (ЄДРПОУ 25946285, адреса: 84333, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” (ЄДРПОУ 35174848, адреса: 08600, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, оф. 11) судовий збір у сумі 222 294,04 грн. (двісті двадцять дві тисячі двісті дев’яносто чотири гривні 04 коп.)

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 20.02.2018.

Суддя Н.В. Величко