Постанова № 72286984, 08.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/11232/15Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Ральченка І.М. , П’янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання -Городової А.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представник третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ПАТ “Універсал Банк” та Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2017р., суддя Мельников Р.В., Харківського окружного адміністративного суду, повний текст складено 01.11.2017 р. по справі № 820/11232/15 за позовом ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - ПАТ “Універсал Банк” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 №0009171706 Західної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої є Західна об’єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016:

- касаційну скаргу Західної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково;

- постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 скасовано;

- справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 дана справа прийнята до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2017р. було задоволено позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 №0009171706.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ “Універсал Банк” подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити задоволенні позовних вимог.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, положення п.20 ч.1 ст.4, п. 6 ч.6 ст.12 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року.

Відповідно до висновків акту №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1:

- пп. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік;

- пп. Д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності (незалежної професійної) діяльності за період, що перевірявся, на суму 7836,81 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: 2013 рік - 7836,81 грн.

На підставі акту №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення 03.03.2015 року №0009171706, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9966,02 грн., в тому числі 7836,81 грн. за основним платежем та 2129,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0009171706 прийняте без повного з’ясування усіх обставин та з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки №325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 року, підставами для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок контролюючого органу про те, що фізична особа - платник податку ОСОБА_1 в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року отримала дохід у формі додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі 47457,27 грн., не декларувала, податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу у сумі 7836,81 грн. (11470,00х15відс.+35987,27х17відс.=7836,81 грн.) не сплатила.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ПАТ "Універсал Банк" та позивачем укладений кредитний договір №СL51445 від 30.05.2008 р., згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 17000,00 грн. до 25.05.2013 р. Відповідно до умов вказаного договору цим договором процентна ставка визначена в розмірі 36% річних, а в разі прострочення платежу - 108% річних. Також визначено поточний рахунок позичальника у банку "Універсал Банк" як 26200000199910.

ОСОБА_1 за період з 04.07.2008 р. по 04.08.2011 р. сплачено в банк кошти готівкою за вказаним договором в сумі 7160,00 грн., про що свідчить виписка банку від 26.02.2015 р.

ПАТ “Універсал Банк” направлено на ім'я позивача пропозицію по врегулюванню заборгованості від 16.11.2012 року №165/1477, в якій банківською установою зафіксовано, що позивачкою 16.11.2012 року було сплачено 2949,11 грн. та запропоновано в разі оплати 14445,53 грн. в строк до 16.11.2013 року, то решта заборгованості за кредитним договором буде вважатися врегульованою.

Між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 18.11.2013 року підписаний акт про припинення зобов’язань за договором № СL51445 від 30.05.2008 р. згідно з п. 1 якого встановлено, що станом на 18.11.2013 р. загальний розмір заборгованості позивача перед банком за договором № СL51445 від 30.05.2008 р. становить 47457,27 грн. Пунктом 2 вказаної угоди визначено, що з моменту підписання сторонами цього акта заборгованість позичальника перед кредитором у сумі 47457,27 грн. вважається погашеною повністю, шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст. 605 ЦК України – прощення боргу), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов’язання за основним договором у повному обсязі.

Відповідачем з метою визначення об'єкту оподаткування до ПАТ “Універсал Банк” було направлено запит №14897/171 від 11.11.2014 року про надання інформації щодо отримання платником податку ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага.

Відповідно до відповіді ПАТ “Універсал Банк” №3738 ГО від 24.11.2014 року, на підставі акта про припинення зобов'язань ОСОБА_1 від 18.11.2013 року за договором № СL51445 від 30.05.2008 року анульовано борг у сумі 47457,27 грн. Ознака доходу для форми 1-ДФ « 126».

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №СL51445 від 30.05.2008 року, станом на дату розрахунку 18.11.2013 року заборгованість по договору складає 47457,27 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 11734,73 грн., сума дострокового стягнення кредиту 0,00 грн., відсотки 5849,47 грн., підвищені відсотки 29873,07 грн.

Водночас з наданого третьою особою розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником за кредитним договором ОСОБА_1 зараховано по кредиту 5265,27 грн., зараховано по відсоткам 14190,44 грн., зараховано по підвищеним відсоткам 5097,45 грн.

Таким чином, за даними ПАТ "Універсал Банк" наданим розрахунком за кредитним договором №СL51445 від 30.05.2008 року, позивачем було зараховано на погашення отриманого кредиту кошти у загальному розмірі 24553,16 грн. (5265,27 грн.+ 14190,44 грн.+5097,45 грн.).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції які діяли на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України).

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

А відтак, слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.

При цьому, відсотки, які були нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 цього Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).

Відносини, що виникають між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства.

Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.

Прощена неустойка у вигляді пені та штрафів не є доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.

Так, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що сторонами угоди підписано додаток №1 від 18.11.2013 року до договору № СL51445 від 30.05.2008 р. шляхом викладення його у формі акту про припинення зобов'язань за договором №СL51445 від 30.05.2008 р., пунктом 1 якого визначено, що станом на 18 листопада 2013 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за договором №СL51445 від 30.05.2008 р. становить 47457,27 грн., а також пунктом 2 визначено, що з моменту підписання сторонами цього акту заборгованість позичальника перед кредитором у сумі 47457,27 грн. вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України - "прощення боргу"), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Колегія судів зазначає, що акт перевірки не містить даних про розмір складових боргу – заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що сума прощеної заборгованості за кредитом позивача в розмірі 47457,27 грн. включає в себе суму простроченої заборгованості по кредиту 11734,73 грн., суму відсотків 5849,47 грн. та суму підвищених відсотків 29873,07 грн.

Так, на виконання умов кредитного договору №СL51445 від 30.05.2008 року, укладеного з ПАТ "Універсал Банк" на суму 17000,00 грн., позивачем повернуто 24553,16 грн., що підтверджується наданим ПАТ "Універсал Банк" розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором.

Колегія судів зазначає, що у позивача не відбулося збільшення майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, а тому ОСОБА_1 доходу, який підлягає оподаткуванню не отримувала, тому і не повинна була декларувати його та подавати до контролюючого органу податкову декларацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність оскаржуваного рішення, оскільки крім іншого акт перевірки на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить даних про розмір складових боргу – заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ПАТ “Універсал Банк” та Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 по справі № 820/11232/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлений 13.02.2018 р.