Постанова № 72286685, 13.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6412/16

Категорія: 12 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю апелянта – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, ухвалену в порядку письмового провадження в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди, компенсації за затримку розрахунку, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з Роздільнянської районної державної адміністрації на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3 175,34грн., моральну шкоду в сумі 15 000 грн. та компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного остаточного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона працювала у Роздільнянській районній державній адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства з 19.08.2014р. по 07.09.2016р., з якої була звільнена за п.1 ст.40 КЗпП України. Також, позивач зазначала, що умови праці працівників державних органів з 01.05.2016р. зазнали суттєвих змін у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. Позивач зазначила, що заробітну плату за новими умовами їй було нараховано за серпень 2016 року, при цьому, за травень - липень перерахунок її заробітної плати було зроблено пізніше. Разом з тим, вона зазначала, що у липні 2016 року вона перебувала у відпустці, однак перерахунок відпускних та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки, який повинен був скласти 3175,34грн., відповідачем зроблено не було. Позивач вважає, що оскільки Роздільнянською районною державною адміністрацією при звільненні розрахунку по вказаній сумі зроблено з нею не було, то відповідно до приписів ст.117 КЗпП з відповідача повинна бути стягнута компенсація за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного остаточного розрахунку. Крім того, позивач зазначала, що оскільки відповідач на день її звільнення не провів з нею остаточного розрахунку їй була спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що були втрачені нормальні життєві зв'язки з сім'єю та вимагало від неї додаткових зусиль для організації життя та спричинила хвилювання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції вважав, що позивач посилаючись на необхідність перерахунку виплаченої суми премії, надбавок, доплат та у зв`язку із цим перерахунку відпускних за липень 2016 року та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки. Але, як зазначає, апелянт, вона просила зобов`язати Роздільнянську районну державну адміністрацію виплатити перерахунок відпускних за липень 2016 року та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки відповідно до заробітної плати за травень та червень 2016 року згідно з розпорядженням виконуючого обов`язки голови районної державної адміністратиції від 31 жовтня 2016 року № 561/Ф-2016 «Про проведення перерахунку працівникам районної державної адміністрації за травень та червень 2016 року». У зв`язку з чим апелянт вважає, що суд не дослідив усі матеріали справи та взяв до уваги лише докази відповідача прийнявши його бік, розглянув справу однобічно, не з`ясувавши факт заборгованості по заробітній платі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 19.08.2014р. працювала на державній службі у Роздільнянській районній державній адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства, про що свідчать записи у її трудовій книжці (а.с.46-52).

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Роздільнянської районної державної адміністрації №82/К від 05.09.2016р. ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства з 07.09.2016р. за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами організаційної структури та припиненням відділу житлово - комунального господарства районної державної адміністрації (а.с.55).

Розмір заробітної плати працівникам районних державних адміністрацій визначався згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплаті праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Посадовий оклад позивача до 01.05.2016р. складав 1723грн., про що свідчить довідка про її заробітну плату за 2016 рік (а.с.15).

З 01.05.2016р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015р., згідно якого відбулись істотні зміни умов праці державних службовців.

З 01.05.2016р. посадовий оклад ОСОБА_1 складав 2585грн.

Позивач в адміністративному позові зазначала, що з серпня 2016 року заробітна плата була їй нарахована згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. Також, як зазначала позивач, та підтверджено матеріалами справи їй було зроблено відповідачем перерахунок заробітної плати за травень та червень 2016 року та сум відпускних за липень 2016 року (а.с.15,43-44).

При цьому, позивач зазначала, що починаючи з серпня 2016 р. заробітна плата їй нараховувалась за новим окладом, але перерахунку відпускних та допомоги на оздоровлення Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області здійснено не було, а тому позивач вважає, що у зв'язку з цим відповідачем їй неправомірно не було зроблено перерахунок та не перераховано відпускні у липні 2016 року у сумі 1815,01грн. та грошова допомога при наданні щорічної основної відпустки у сумі 1360,33грн.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови Роздільнянської районної державної адміністрації №36/В-2016 від 09.06.2016р. ОСОБА_1 було надано чергову щорічну відпустку у розмірі 30 календарних днів з 04.07.2016. по 02.08.2016р. з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення(а.с.77).

Судом встановлено, що головою Роздільнянської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №260/А-2016 від 23.05.2016р. «Про преміювання працівників районної державної адміністрації за травень 2016 року», яким ОСОБА_1 було встановлено премію у розмірі 20% у розмірі 344,60грн. (а.с.71-73) та розпорядження №314/А-2016 від 23.06.2016р. «Про преміювання працівників районної державної адміністрації за червень 2016 року», яким ОСОБА_1 було встановлено премію у розмірі 35% у сумі 603,05грн. (а.с.81-83). Зазначені кошти ОСОБА_1 були відповідачем нараховані за окладом встановленим до 01.05.2016р. та виплачені їй.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що премії виплачуються державним службовцям в межах фонду преміювання та фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисі, змін до якого для Роздільнянскої райдержадміністрації за вказаний період внесено не було, тому суд першої інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність перерахунку виплаченої суми премії та у зв’язку з цим перерахунку відпустки за липень 2016 р. та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 57 Закону №889-VIII державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі-Порядок 100)визначено, що у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати до її складу включаються:

основна заробітна плата; -

доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці; інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші);

виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

винагорода за підсумками роботи та вислугу років тощо.

Таким чином, для обчислення сум відпускних позивача у липні береться період травень-червень 2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Роздільнянською районною державною адміністрацією з урахуванням заробітної плати за травень - червень 2016 р. (відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації від 07 вересня 2016 року № 457/А- 2016 «Про проведення перерахунку працівникам районної державної адміністрації за травень та червень 2016 року») позивачу було виплачено:

- відпускні в липні 2016 р. - 2763,65 грн.;

- грошова допомога при наданні щорічної основної відпустки - 2940,1 грн.

Проте, відповідно до п. З розпорядження виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації від 31 жовтня 2016 року № 561/А-2016 «Про проведення перерахунку працівникам районної державної адміністрації за травень та червень 2016 року» розпорядження виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації від 07 вересня 2016 року № 457/А- 2016 «Про проведення перерахунку працівникам районної державної адміністрації за травень та червень 2016 року» втратило чинність.

Відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації від 31 жовтня 2016 року № 561/А-2016 «Про проведення перерахунку працівникам районної державної адміністрації за травень та червень 2016 року» ОСОБА_1 10 листопада 2016 р. було виплачено перерахунок заробітної плати за травень та червень 2016 року в сумі 2 198,85 гривень.

При цьому, заробітна плата за травень 2016 р. склала 4171,2 гривень, заробітна плата за червень 2016 р. склала 4429,65 гривень.

Таким чином, якщо установою зроблено перерахунок та донарахування заробітної плати за попередні періоди, то здійснюється перерерахунок і донарахування усіх сум, які розраховуються відповідно до заробітної плати за попередні періоди.

У зв`язку з тим, що установою було проведено перерахунок заробітної плати за травень - червень 2016 р., то донарахування відпускних виплачених у липні 2016 р. та донарахування грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки у розмірі середьомісячної заробітної плати (ст. 57 Закону від 10.12.15 р. № 889-VIII «Про державну службу») за травень - червень 2016 р. повинен бути проведений з урахуванням виплаченої, донарахованої заробітної плати за травень-червень 2016 р. (відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації від 31 жовтня 2016 року № 561/А-2016 «Про проведення перерахунку працівникам районної державної адміністрації за травень та червень 2016 року»).

Таким чином, сума відпускних при наданні щорічної відпустки у липні 2016 р. розраховується (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100):

заробітна плата за травень 2016 р. + заробітна плата за червень 2016 р. / календарні дні травня та червня 2016 року * 30 календарних днів відпустки.

Грошова допомога при наданні щорічної основної відпустки виплачується у розмірі середньомісячної заробітної плати (ст. 57 Закону від 10.12.15 р. № 889-VIII «Про державну службу»).

Тому, і для розрахунку сум відпускних та грошової допомоги потрібно врахувати переховану заробітну плату за травень та червень 2016 року (виплачену відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації від 31 жовтня 2016 року № 561/А-2016).

З урахуванням перерахунку сума відпускних при наданні щорічної відпустки у липні 2016 р. склала 4578,66 гривень (4171,2 заробітна плата за травень 2016 р. + 4429,65 заробітна плата за червень 2016 р. / 56 календарні дні травня та червня 2016 року * 30 календарних днів відпустки).

Грошова допомога при наданні щорічної основної відпустки склала 4300,43 гривень (4171,2 заробітна плата за травень 2016 р. + 4429,65 заробітна плата за червень 2016 р./2).

Зважаючи на вищевикладене, сума заборгованості, склала 3175.34 гривень (1815,01 грн. + 1360,33 грн.):

4578,66 гривень - 2763,65 грн.= 1815,01 грн. 4300,43 гривень - 2940,1 грн =1360,33 грн.

Крім того, відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день – наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи – по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбовляє його відповідальності.

Таким чином, суд повинен встановити період затримки розрахунку, а саме, коли було проведено остаточний розрахунок з особою при звільненні, та в залежності від встановленого вирішити питання, з якого часу повинна обчислюватися заборгованість за затримку розрахунку при звільненні, чку кількість робочих днів складає затримка розрахунку.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Згідно з п. 8 Порядку 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки остаточний перерахунок заробітної плати позивачці було здійснено у листопаді 2016 р., про що відповідачем надано довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за 2016 рік № 04-89-17 від 04.10.2017 р., колегія суддів вважає, що період затримки розрахунку слід відраховувати саме з цієї дати.

Таким чином, заборгованість затримки розрахунку з позивачем складає 313 днів (з 01.11.2016 р. по 14.02.2018 р.).

Середньоденна заробітна плата складає 153,5 грн.

Тобто, стягненню підлягає компенсація за весь час затримки розрахунку у розмірі 48045,5грн. (313 х 153,5).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3175,34 грн. та компенсації за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 48045,5 грн.

Що стосується стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 15000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 237 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем не надано жодних належних доказів, у чому полягають її моральні страждання та які життєві зв`язки нею були втрачені в наслідок невиплати заробітної плати та яких додаткових зусиль від позивача для організації свого життя вимагає така невиплата.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3175,34 гривень та компенсацію за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку у розмірі 48045,5 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.02.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко