Постанова № 72286380, 07.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Ніколаєнко І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 640/8241/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представник апелянтів: Тіщенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Харківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської ради на постанову Київського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року по справі № 640/8241/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року з позовом до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні будівельного паспорту для забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1, та зобов'язати надати зазначений будівельний паспорт.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року задоволено позов.

Визнано незаконними дії Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської Ради щодо відмови ОСОБА_1 в наданні будівельного паспорту для забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1.

Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської Ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для забудови земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1.

Харківською міською радою та Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської ради подано апеляційні скарги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі (а.с.90-95). Апелянт, з посиланням на положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» наголошує на тому, що згідно з планом зонування території (зонінгом) м.Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 року №1024/13, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 року №396/16, земельна ділянка, що запитується, по АДРЕСА_1 розташована у житловій зоні, підзоні Ж-4: змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови. Зазначив, що відповідно до зонінгу у зазначеній зоні можливе розташування багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище ніж 6 поверхів, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів, окремих об'єктів загальноміського значення. В зв'язку з чим, вважають відмову у наданні будівельного паспорту позивачу, цілком законною.

Представники відповідача та іншого апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Позивач та його представник у повному обсязі заперечували проти апеляційної скарги та наполягали на залишенні її без задоволення. Вказують на наявність права власності позивача на земельну ділянку, яке призначена для будівництва жилого будинку, а тому відповідач не мав права позбавляти його права на будівництво шляхом відмови у видачі будівельного паспорту. Наданий також письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з огляду на положення Конституції України, ст. 375 ЦК України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийшов до висновку про те, що відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, що порушує права позивача, а тому наявні підстави для задоволення вимог.

Здійснюючи апеляційний перегляд та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність задоволення позовних вимог та виходить з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ХР-33-01-029111, виданого 25 липня 1997 року виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів Харківської області на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 23 квітня 1997 року номер 320 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 1280, спірна земельна ділянка була надана для будівництва жилого будинку і господарських будівель. Ця земельна ділянка за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1, належала ОСОБА_5

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 04.08.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, громадянин ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0885 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку і господарських будівель, яка знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1. Витягом з Державного реєстру правочинів підтверджується, перехід та набуття у власність відповідної земельної ділянки ОСОБА_1 на підставі нотаріально завіреного договору.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 20.05.2017 року земельна ділянка за місцем розташування м.Харків, АДРЕСА_1, є приватною власністю ОСОБА_1 за своїм цільовим призначенням відноситься до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за категорією відноситься до земель житлової та громадської забудови для будівництва жилого будинку і господарських будівель (а.с.11-15).

З метою реалізації свого права на забудову належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської Ради з приводу виготовлення будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, надавши пакет документів у відповідності до п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 103 від 05.07.2011 р. Позивач мав намір побудувати на означеній земельній ділянці площею 0,0885 га одноповерховий жилий будинок загальною площею забудови в 182,1 м. кв. та господарською будівлею загальною площею забудови в 14,8 м. кв.

Відповідно до Положення про Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської Ради від 20.11.2015 р. №7/15 (додаток 73 до рішення сесії Харківської міськради 7 скликання), є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, має статус юридичної особи, з своєю печаткою, та фінансується за рахунок коштів бюджету міста.

Листом Управління від 21.04.2017 йому була надана відповідь і повідомлено, що будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі за вказаною адресою не відповідає вимогам затвердженої містобудівної документації. При цьому, як на підставу своєї відмови Управління посилалось на план зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 26.10.2016 №396/16, відповідно до якого земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована у житловій зоні, підзоні Ж-4: змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови. Тому відповідно до зонінгу, на думку відповідача, у зазначеній зоні можливе розташування лише багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище ніж 6 поверхів, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів, окремих об'єктів загальноміського значення.

Зазначені по факту встановлені обставини, не є спірними.

Положеннями ст..13, 14, 22, 41 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, Конституція України, як найвищий акт з нормами прямої дії, однозначно вказує на не припустимість допущення порушень, негативного впливу на законну реалізацію особою свого права такої власності, непорушність права, та забезпечення з боку держави відповідного захисту.

Крім того, судом обґрунтовано звернуто увагу на положення ч. 1 ст. 375 ЦК України, якою визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині 1 цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно вимог п. 2.1 Порядку, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У відповідності до п. 2.4 Порядку, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 Порядку; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Частиною 2 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (ч. 4 ст. 24 вищевказаного закону).

З огляду правовий зміст наведеного законодавства, суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про те, що посилання Управління, як на підставу відмови у наданні будівельного паспорту ОСОБА_1 на невідповідність наміру забудови земельної ділянки плану зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13, є безпідставним. Як правильно зазначено судом, що Позивач придбав у власність зазначену земельну ділянку ще у 2010 році, тобто ще до затвердження зазначеного плану зонування території, цим планом не може бути змінено цільове призначення земельної ділянки у відповідності до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідач відмовляючи з наведених ним підстав у видачі будівельного паспорту, незаконно обмежив реалізацію правомочностей (права користування) ОСОБА_1, як власника земельної ділянки, що передбачено ст. 375 ЦК України, порушуючи його Конституційні права.

Віднесення за наведеними відповідачем рішеннями Харківської міськради від 2013 та 2016 років, земельної ділянки, яка набута позивачем до їх прийняття, до земель житлової забудови багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище ніж 6 поверхів, жодним чином не спростовує суті самого права позивача на належну реалізацію ним можливості особисто здійснити забудову на своїй земельній ділянки, на власний розсуд, в один поверх, яка за своїм цільовим призначенням відноситься саме до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за категорією відноситься до земель житлової та громадської забудови для будівництва жилого будинку і господарських будівель, без будь - яких обмежень щодо його поверховості. В межах спірних правовідносин, позивач реалізовує своє право на земельну ділянку саме в межах її цільового призначення, та у спосіб, що встановлений законодавством.

В даному випадку, жодні доводи апелянта, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача.

Отже, відповідач всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України повернув ОСОБА_1 пакет документів для видачі будівельного паспорту з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки цільове призначення земельної ділянки згідно поданому позивачем пакету документів встановлено для будівництва жилого будинку і господарчих будівель, що не передбачає можливості будівництва на цій ділянці багатоквартирного будинку поверховістю більше 6 поверхів.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Харківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Виконавчого комітету Харківської міської ради- залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року по справі № 640/8241/17- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 12 лютого 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд