Постанова № 72286360, 13.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/22658/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасов А.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконкому Одеської міської ради, третя особа Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ФОП ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом про визнання протиправним та часткове скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 15 від 26.01.2017 року «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині демонтажу тимчасових споруд торгівельних павільйонів, що належать ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.

Одночасно із позовом позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення вищевказаного позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №15 від 26.01.2017 року «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині демонтажу тимчасових споруд торгівельних павільйонів, що належать ФОП ОСОБА_2 та знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3 та заборони виконавчому комітету Одеської міської ради, Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР та іншим суб'єктам владних повноважень вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу тимчасових споруд торгівельних павільйонів, що належать ФОП ОСОБА_2 та знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви позивач вказувала на те, що відповідно до угод від 22.06.2015 року № ТС-531/15, від 20.07.2015 року № ТС-634/15, від 20.07.2015 року № ТС-635/15, укладених між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР та ФОП ОСОБА_2 та відповідних паспортів прив'язки позивач на законних підставах розмістила тимчасові споруди торгівельні павільйони за вказаними адресами та продовжує їх експлуатацію, а тому вважає, що негайний демонтаж вказаних павільйонів порушить її законні права та інтереси та призведе до значних ускладнень виконання можливого рішення суду, через необхідність нести значні грошові витрати на поновлення павільйонів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року заяву ФОП ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено виконавчому комітету Одеської міської ради, Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР та іншим суб'єктам владних повноважень вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу тимчасових споруд торгівельних павільйонів, що належать ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_3, до розгляду справи по суті.

В інший частині заявленого клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про встановлення заходів забезпечення позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах подання і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до вимог статті 117 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) суд може постановити ухвалу про застосування заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За змістом статті 150 чинного КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно пункту 9 частини 3 статті 9 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач з 2013 року неодноразово здійснював подання позовів з тим самим предметом спору, а саме щодо законності розміщення належних позивачу тимчасових споруд (зокрема справа № 522/17791/13-а).

Таким чином колегія суддів констатує, що позивач не довів обґрунтованість співвідношення своїх заявлених прав (інтересу) із наслідками вжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали судді і постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні клопотання про встановлення заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради - задовольнити, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року - скасувати.

Постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення заходів забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Дата складення та підписання повного судового рішення - 16 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Семенюк Г.В. Потапчук В.О.