Постанова № 72286190, 14.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2247/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Пятіної В.В.,

за участю представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський ОСОБА_4» ОСОБА_5 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський ОСОБА_4» ОСОБА_5, за участю третьої особи АТ «УкрСиббанк» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

01 листопада 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Міський комерційний банк” ОСОБА_5 щодо відмови у доплаті ОСОБА_6 в рахунок відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до гарантованої суми в 200 000 гри., в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” ОСОБА_5 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо відшкодування ОСОБА_6 як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб недоплачену суму в розмірі 24 531,44 грн.; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів недоплаченої суми в розмірі 24 531,44 грн. за вкладом ОСОБА_7 на ім'я спадкоємця ОСОБА_6 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 зазначив, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно зменшено позивачу гарантовану суму відшкодування за вкладами в ПАТ «Міський комерційний ОСОБА_4» на суму 24 531,44 грн., право на яку він отримав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від ОСОБА_7

Уповноважена особа Фонду заперечувала проти позову зазначаючи, що вкладника ОСОБА_7 включено до переліків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО за двома її рахунками на загальну суму 200 000 грн., а тому уповноваженою особою права позивача не порушені.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський ОСОБА_4» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутня необхідність подавати уповноваженою особою ФГВФО додаткову інформацію до Фонду щодо відшкодування ОСОБА_6 недоплаченої суми, оскільки ОСОБА_7, право на спадщину за якою набув позивач, включено до переліку вкладників ПАТ «Міський ОСОБА_4» із гарантованою сумою по всім вкладам до виплати у сумі 200 000 грн. Виплата позивачу гарантованої суми відшкодування у меншій сумі відбулась з невідомих апелянту підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що підтримає доводи апеляційної скарги. Зменшення суми відшкодування відбулось внаслідок здійснення Фондом розрахунку суми відшкодування пропорційно успадкованої позивачем суми вкладу.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

02 березня 2015 року померла сестра позивача ОСОБА_7.

Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі й на вклади з процентами, які знаходились на зберіганні в ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” на особових рахунках померлої: № 262881597102 № 263521597102 та № 263891597104. Відповідно до листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 січня 2016 року, вартість спадкового майна склала 214 838,41 грн.

Позивач у встановлені строки прийняв спадщину, що підтверджується свідоцтвом право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 03.02.2016 року, та яке складається, зокрема, рахунків у ПАТ «Міський комерційний ОСОБА_4» у сумі 214 838,41 грн.

Для отримання гарантованої суми позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на що 18.05.2016 р. отримав відповідь № 02-036-23699/16 про те, що виплати гарантованих сум вкладникам ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” на даний час здійснюються за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду гарантування, а так як від позивача надійшла заява, то Фонд гарантування зазначив, що після отримання від ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” уточнюючої інформації позивачеві буде зроблено переказ гарантованої суми.

03 червня 2016 року позивач отримав лист ФГВФО, де зазначено, що належна йому сума гарантованого відшкодування за вкладами ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” перерахована грошовим переказом до АТ “УкрСиббанк”.

10 червня 2016 р року ОСОБА_6 отримав суму коштів в розмірі 175 468,56 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 19.

15 червня 2016 року позивач звернувся до Фонду гарантування з питань надання роз’яснень, чому сума відшкодування по вкладам склала менше 200 000 грн.

21 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав відповідачу відповідь, де зазначив, що позивачу необхідно звернутись до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4”.

26 липня 2016 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” ОСОБА_5 з питань роз’яснень про причини не виплати повної суми відшкодування.

19 серпня 2016 року позивач отримав відповідь уповноваженої особи Фонду, в якій зазначено, що на адресу другої Миколаївської державної нотаріальної контори був направлений лист № 1522 від 17.08.2016 року з уточненням залишків по рахункам на ім'я померлої ОСОБА_7 (а.с.17).

Звернувшись до нотаріальної контори та отримавши копію листа від 17.08.2016 р. № 1522 виявилось, що сума вкладу з відповідними відсотками складає не 214 938,41 грн., а 259 290.83 грн. Також в листі зазначено, що на суму в розмірі 59 290.83 грн. кредиторські вимоги заявлені не були, а тому вимоги на вказану суму вважаються погашеними, так як кредиторські вимоги приймаються лише протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії (а.с.16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримання ОСОБА_6 гарантованої суми відшкодування в розмірі меншому, ніж визначено законом, відбулось саме з вини уповноваженої особи ФГВФО, оскільки саме уповноважена особа формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 4 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” № 4452-VI від 23.02.2012 року (в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов’язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частинами 1 та 2 ст. 26 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Також, статтею 27 Закону № 4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ст.28 Закону № 4452-VI ФГВФО розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування, через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Аналізуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що повноваженнями щодо складання переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами наділена виключно уповноважена особа ФГВФО. Фонд в свою чергу затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

З матеріалів справи вбачається що позивач успадкував кошти, які знаходились на рахунках ОСОБА_7 відкритих у ПАТ «Міський ОСОБА_4» у загальній сумі 214 838,41 грн., однак при виплаті гарантованої суми вкладу у банку – агенті АТ «УкрСиббанк» позивач отримав лише 175 468,56 грн. (а.с. 9, 12).

В матеріалах справи наявний меморіальний ордер № 21034 від 30 березня 2015 року, яким уповноважена особа ФГВФО списує з рахунку ОСОБА_7 для виплати гарантованої суми відшкодування, згідно загального реєстру вкладників, за рахунок Фонду 200 000 грн. (а.с.111).

Тобто, уповноваженою особою ФГВФО визначено, що відшкодуванню, в даному випадку, підлягає сума у розмірі 200 000 грн.

Вказані обставини підтверджують доводи апелянта щодо виконання уповноваженою особою фонду своїх обов’язків по визначенню належної суми відшкодування для виплати з вкладів ОСОБА_7, а тому позов в частині вимог до уповноваженої особи задоволенню не підлягає, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Для з'ясування підстав виплати позивачу суми відшкодування в розмірі меншому, ніж визначено законом, апеляційним судом ухвалою від 15 листопада 2017 року АТ «УкрСиббанк» залучено до участі у справі у якості третьої особи та витребувано від нього інформацію щодо суми грошового переказу, перерахованого на ім’я ОСОБА_6, та на підставі яких документів здійснена виплата у сумі 175 468,56 грн. Крім того, витребувано від ФГВФО інформацію, у якій сумі та на підставі якої інформації ОСОБА_6 виплачена гарантована сума відшкодування за вкладом ОСОБА_7

07 лютого 2018 року на адресу суду надійшов відзив ФГВФО на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що ФГВФО підтверджує факт зменшення ним розміру гарантованої суми відшкодування до 175 468,56 грн., обґрунтовуючи це наступним.

На ім’я ОСОБА_7 у ПАТ «Міський ОСОБА_4» було відкрито чотири рахунки:

№ 263521597102, на якому обліковувалась сума коштів у розмірі 204 086,25 грн.,

№ 26256020220101, на якому обліковувалась сума коштів у розмірі 28 777,22 грн.,

№ 262881597102, на якому обліковувалась сума коштів у розмірі 5,48 грн.,

№ 263891597104, на якому обліковувалась сума коштів у розмірі 1 790,75 грн., всього на суму 234 659,7 грн.,а свідоцтво про право на спадщину дає право на спадкування на трьох рахунках:

№ 263521597102 на суму 204 086,24 грн.,

№ 263891597104 на суму 10 746,69 грн.,

№ 262881597102 на суму 5,48 грн., всього на суму 214 838,41 грн.

Тобто, у свідоцтві про право на спадщину відсутній рахунок № 26256020220101, на якому обліковувалась сума коштів у розмірі 28 777,22 грн., та на рахунку № 263891597104 обліковувалась сума більше, ніж на рахунку банку.

ФГВФО посилається на те, що ним уточнена інформація у уповноваженої особи ФГВФО, який листом від 23.05.2016 року зазначив номери рахунків обліковані за ОСОБА_7, які не співпадають зі свідоцтвом про право на спадщину і на яких обліковується сума у розмірі 234 569,69 грн., тобто більше ніж успадкував позивач.

Оскільки загальна сума вкладів ОСОБА_7 складає 234 659,69 грн., тобто більше, ніж успадкував позивач, ФГВФО вирахував питому вагу коштів, успадкованих ОСОБА_6, пропорційно успадкованих ним частинам вкладу, в межах граничної суми відшкодування, захищаючи права решти спадкоємців у випадку їх наявності.

Так, ФГВФО вирахував питому вагу у розмірі 87,734% від граничної суми відшкодування у 200 000 грн. та прийшов до висновку, що позивач має право на відшкодування успадкованої суми у розмірі 175 468,56 грн., яку ним і отримано.

Судова колегія вважає такі дії ФГВФО незаконними, оскільки свідоцтво про право на спадщину оформлялось Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою на підставі відомостей, отриманих від уповноваженої особи ФГВФО.

Крім того, уповноважена особа ФГВФО склала платіжне доручення про списання з рахунку ОСОБА_7 для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду 200 000 грн.

На підтвердження помилковості дій ФГВФО щодо вирахування питомої ваги, в даному випадку, свідчить і лист уповноваженої особи ФГВФО від 17.08.2016, в якому зазначено, що всього на рахунках ОСОБА_7 знаходились кошти у сумі 259 290,83 грн., однак на суму 59 290,83 грн. кредиторські вимоги не заявлені, а тому вони вважаються погашеними (а.с.16).

Вказані обставини, на думку судової колегії, унеможливлюють успадкування іншою, ніж позивач, особою грошових сум на вкладах ОСОБА_7 у ПАТ «Міський ОСОБА_4», а тому дії ФГВФО щодо зменшення гарантованої суми відшкодування суперечать ч.1 ст.26 Закону № 4452-VI.

Оскільки позивачем успадковані грошові суми на рахунках померлої ОСОБА_7 у ПАТ «Міський ОСОБА_4», достатні для отримання гарантованої суми відшкодування, а решта сума на рахунках, що перевищує 200 000 грн., погашена, судова колегія вважає, що помилки допущені уповноваженою особою при повідомленні нотаріуса щодо наявності рахунків та суми на них на ім'я ОСОБА_7, та помилки при складані свідоцтва на спадщину не впливають на зменшення гарантованої суми відшкодування, яку мав отримати позивач.

ФГВФО в порушення ч.1 ст.26 Закону № 4452-VI протиправно зменшив гарантовану суму відшкодування, в зв’язку з чим позов в частині зобов’язання Фонду здійснити відшкодування недоплаченої суми 24 531,44 грн. підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, неповно дослідив обставини справи, в зв’язку з чим прийшов до невірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи, що під час судового розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що недоотримання позивачем гарантованої суми відшкодування у сумі 24 531 грн. 44 коп. відбулось саме через незаконні дії ФГВФО, відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.317 КАС України постанова суду першої інстанції в частині зобов’язання ФГВФО здійснити відшкодування коштів залишається без змін, в іншій частині постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський ОСОБА_4» ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року – скасувати в частині визнання дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Міський комерційний банк” ОСОБА_5, щодо відмови у доплаті ОСОБА_6 в рахунок відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до гарантованої суми в 200 000 гри., в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” протиправними та зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” ОСОБА_5 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо відшкодування ОСОБА_6 як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ “МІСЬКИЙ ОСОБА_4” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб недоплачену суму в розмірі 24 531 гривень 44 копійок.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 15 лютого 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян