Постанова № 72285834, 08.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 662/1855/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Тимченко О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Генічеського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області, яка прийнята 30 листопада 2017 року у складі суду: головуючого судді Тимченко О.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генічеського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Генічеського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просила: визнати протиправною відмову Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в зарахуванні стажу та призначенні пенсії за вислугу років як працівнику освіти викладену в рішенні № 1 від 15.09.2017 року; зобов’язати Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати стаж роботи з 10.09.1996 року по 30.09.2001 року на посаді старшої вожатої Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області, з 01.10.2001 року по 31.08.2006 року на посаді організатора дитячого колективу Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області для призначення їй пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви про призначення пенсії 01.02.2017 року.

Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30 листопада 2017 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працювала з 10.09.1996 року по 30.09.2001 року на посаді старшої вожатої Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області, з 01.10.2001 року по 31.08.2006 року на посаді організатора дитячого колективу Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області.

01.02.2017 року позивач звернулась до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, на що 15.09.2017 року отримала відмову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на викладене.

Стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно п. «е» ч. 1 ст. 55 вказаного Закону, у наведеній редакції, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року.

Так, згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 04.11.1993 року № 909, користуються правом на призначення пенсії за вислугу років особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах на посадах учителів, логопедів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, викладачів, навчальних сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів, завідуючих та інструкторів слухових кабінетів, директорів, завідуючих, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, в Примітках до Постанови Кабінету Міністрів від 04.11.1993 року № 909 (пункт 3) вказано, що «робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років».

Законодавством часів СРСР у загальноосвітніх школах була передбачена посада старшого піонервожатого. Рішенням колегії праці УРСР від 29 березня 1991 року № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» були затверджені нові умови оплати праці працівників освіти. Зазначеною постановою в загальноосвітніх навчальних закладах замість посади старшого піонервожатого з 1 квітня 1991 року вводилась посада педагога-організатора. Тому всі старші піонервожаті з 1 квітня 1991 року мали бути переведені на посади педагогів-організаторів.

Відповідно до ст. 62 Закону України«Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала з 10.09.1996 року по 30.09.2001 року на посаді старшої вожатої Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області, з 01.10.2001 року по 31.08.2006 року на посаді організатора дитячого колективу Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області.

При цьому, наказом від 05.04.2017 року НВК Загальноосвітнього навчального закладу І ступеня – дошкільного навчального закладу, в якому працювала позивач, внесені зміни до наказів щодо призначення позивача на наведені посади та перейменовано посаду позивача на посаду педагога організатора, про що здійснені відповідні записи в трудовій знижці позивача.

Підстав не врахування вказаного наказу у відповідача не було.

Отже, робота позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, підтверджується записами у трудовій книжці.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача про відмову у зарахування позивачу періоду роботи з 10.09.1996 року по 30.09.2001 року на посаді старшої вожатої Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області, з 01.10.2001 року по 31.08.2006 року на посаді організатора дитячого колективу Петропавлівської середньої школи Нововоронцовського району Херсонської області до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугою років, є протиправними.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Генічеського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – залишити без задоволення.

Постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Генічеського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець