Постанова № 72285715, 08.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/4079/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Широкобороди С.М. (довіреність від 27.12.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо не включення даних про ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є вкладником грошових коштів за відповідним договором, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь». На підставі постанови Правління Національного банку України ПАТ «Банк «Київська Русь» було віднесено до категорії неплатоспроможних, відкликано банківську ліцензію, розпочато процедуру ліквідації банківської установи з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за їх вкладами та призначенням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_4 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку із заявою прийняти та розглянути його грошові вимоги до банку, включити їх до реєстру вимог кредиторів. Проте в порушення чинного законодавства, що регулює порядок гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачем вимоги позивача не були задоволені, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо не включення ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.03.2015 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ «Банк «Київська Русь» договір банківського рахунку №26465-46.3, відповідно до якого на ім'я позивача відкрито поточний рахунок в національній валюті НОМЕР_1.

19.03.2015 року ТОВ «Каскадмонтажстрой» здійснив перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ «Банк «Київська Русь» на банківський рахунок ОСОБА_4 - 192300 грн.

19.03.2015 року Постановою Правління Національного Банку України №190 ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних.

19.03.15 року Постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 20.03.2015 року процедуру виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 20.03.2015 року залишок коштів на банківському рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 у ПАТ «Банк «Київська Русь» склав 192300 грн.

Позивач звернувшись до ПАТ «Південний», уповноваженого на здійснення виплат, дізнався про те що він не включений до переліку вкладників, які мають право на виплату вкладу.

З метою отримання відповіді про відсутність його даних як про вкладника позивач 22.06.2015 року звернувся до Банку з відповідною заявою.

Листом від 15.07.2015 року №1017/468 позивача було повідомлено про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів було визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19.03.2015 року коштів на поточний рахунок позивача.

Листом від 27.11.2015 року за вих. №10917/43 уповноважена особа надіслала позивачу повідомлення про нікчемність на підставі п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 ЦК України правочину щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «Каскадмонтажстрой» на рахунок позивача, договору банківського рахунку від 19.03.2015 року, оскільки ТОВ «Каскадмонтажстрой» мало на меті отримання коштів не від банка, а за рахунок Фонду (тобто державних коштів) та був направлений на незаконне заволодіння такими коштами.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою Фонду не доведено в чому полягає нікчемність договору, укладеного з позивачем, у зв'язку із чим вбачав всі підстави для включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює наступні функції, зокрема, веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Статтею 26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку і сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, проте Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Згідно із ст. 27 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Аналогічні вимоги містить і Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893.

При цьому, відповідно до ст. 37 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Також, відповідно до ст. 38 вказаного Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, вказаними нормами визначений обов'язок уповноваженої особи у встановлені строки скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

В той же час, Закон України від 23.02.2012 року №4452-VI містить імперативну норму, яка в обов'язковому порядку зобов'язує уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

Частиною 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема пунктом 7 встановлено випадки нікчемності правочинів, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, до повноважень уповноваженої особи Фонду чинним законодавством віднесені як перевірка правочинів так і визнання правочинів нікчемними, відповідно до норм чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважена особа Фонду прийшла до висновку про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 192 300 грн. на рахунок позивача, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону та ст. 228 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що 19.03.2015 року з рахунку ТОВ «Каскадмонтажстрой» здійснено сорок одну операцію з переказу коштів, кожну на суму 192 300 грн., з призначенням платежу: надання зворотної фінансової допомоги, одна із яких - на рахунок позивача.

Про штучність та фіктивність спірного правочину і створення правових підстав для отримання вищевказаними особами, в тому числі позивачем, а фактично ТОВ «Каскадмонтажстрой», сум гарантованого відшкодування за наведеними вище операціями, свідчить також той факт, що всі ці операції проводились в день прийняття Національним банком України постанови № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та коли Банк вже мав значну кількість невиконаних грошових зобов'язань перед іншими клієнтами - кредиторами Банку, не міг своєчасно і в повному обсязі виконувати їх грошові вимоги.

В даному випадку, як свідчать обставини справи та виявлено під час перевірки уповноваженою особою Фонду, видача/виплата або перерахування «реальних» грошових коштів в дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих Банку платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення в Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що перераховані кошти з рахунку ТОВ «Каскадмонтажстрой» на рахунок позивача не є коштами останнього та вкладом фізичної особи - вкладника, який в розумінні цілей Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки є коштами поворотної фінансової допомоги, які підлягають поверненню ТОВ «Каскадмонтажстрой».

Відповідно до 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Суд апеляційної інстанції, виходячи з положень п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI, вважає, що надходження коштів на банківський рахунок позивача саме з рахунку ТОВ «Каскадмонтажстрой», який, як ініціатор переводу, фактично розбиває свій вклад з метою штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів в межах гарантійного розміру на рахунки третіх осіб, з метою отримати всю суму вкладу повністю, є доказами нікчемності договору банківського вкладу, яка встановлена законом.

Оскільки ТОВ «Каскадмонтажстрой» внаслідок укладання 19.03.2015 договору банківського вкладу між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_4 отримує переваги у вигляді гарантованого відшкодування за рахунок Фонду через третіх осіб, апеляційний суд вважає правомірними дії уповноваженої особи щодо віднесення зазначеного договору банківського вкладу до переліку нікчемних.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку про доведеність відповідачем - уповноваженої особи Фонду наявності правових підстав стосовно не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Також, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. включити ОСОБА_4 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою переліків вкладників.

З огляду на те, що позивач не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то Фонд був позбавлений можливості включити позивача до вказаного реєстру вкладників.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позивачем вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, невірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12.02.2018 року

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко