Постанова № 72285713, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/12694/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні о 09:31 год. в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одеси, щодо відмови мені у проведенні донарахуваннята виплати призначеної пенсії державного службовця з 01.02.2008 року на підставі складових заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань виходячи із суми вказаної в довідці від 07.06.2017 року № 6008/А/15-53-05-26, наданої ДГП у Приморському районі м. Одеси головного управління ДФС в Одеській області; зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного Фонду України в м. Одеси провести донарахування та виплату раніше призначеної пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХП (в редакції, чинній на день її призначення) на підставі складових заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в сумі 4807,29 грн., вказаних в довідці ДШ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за № 6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року, яка є додатком до довідки від 05.05.2008 року №21402/А/05-026, виходячи з розміру 82% без обмеження граничного розміру пенсії, без зміни базового місяця для нарахування індексації (лютий 2008р), зі збереженням існуючої фіксованої індексації.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразова гроше з допомога у разі виходу на пенсію у розмірі 10 посадових окладів) не входять до склаг заробітної плати державних службовців згідно ЗУ «Про державну службу» і не враховуються при обчисленні цього виду пенсії. У зв'язку з цим, на думку апелянта. для проведення донарахування та виплату пенсії з урахуванням інших виплат немає законних підстав. Крім того, тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень". Отже, на думку апелянта, позовна вимога про зобов'язання управління здійснити перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру пенсії є безпідставним.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України зазначена справа віднесена до категорії незначної складності.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року перебуває на обліку в Центральному Об'єднаному УПФ України в м.Одесі (раніше - УПФ України Київському районі м.Одеси) і отримує пенсію, призначену відповідно до ЗУ «Про державну службу України» в розмірі 82% від суми заробітної плати. 29 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до УПФ України в м.Одеси з заявою про перерахунок призначеної пенсії і просила включити до розрахунку виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, посилаючись на довідку державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області за №6008/А\15-53-05-26 від 07.06.2017 року, ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням УПФ Центрального Об'єднаного УПФ України в м.Одесі №821131 від 04.10.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви з тих підстав, що ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено перерахунок пенсій державним службовцям, що виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань не входять до складу заробітної плати державного службовця і не враховуються при обчисленні цього виду пенсій.

Позивачка доводить, що рішення управління не відповідає вимогам ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і порушує її право на отримання пенсії у відповідному до Закону розмірі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, від 28 травня 2012 року у справі №21-97а12, від 06.11.2013 року у справі №21-350а13), у зв`язку з чим дійшов висновку, що дії Центрального об'єднаного УПФ України в м.Одесі щодо неврахування всіх виплат ( матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань) при обчисленні пенсії позивачці як державному службовцю не відповідає вимогам ЗУ «Про державну службу».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних лужбовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно статті 33 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМ України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працювала на посаді головного державного ревізора-інспектора в Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії з підстав, визначених ЗУ «Про державну службу», №6008\А\15-53-05-26 від 07.06.2017 року ОСОБА_1 при проходженні служби виплачувалась до щорічної відпустки матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 4807,29 грн. (а.с. 21).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Київського районного суду м. Одеси ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Повний текст судового рішення складено 14.02.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик