Постанова № 72285696, 01.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1293/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Бітова А.І., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Осавуляк О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся із вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту захисту економіки НПУ Купранця І.М. від 27.07.2017 р. № 795 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині звільнення позивача зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу заступника голови НПУ - начальника департаменту захисту економіки Національної поліції України по особовому складу від 27.07.2017 р. № 242 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- негайно поновити ОСОБА_1 на посаді начальника міжрайонного відділу № 4 (м. Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області ДЗЕ НПУ;

- стягнути з Департаменту захисту економіки НПУ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу № 242 о/с від 27.07.2017 року позивача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі п.6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Названий наказ прийнято на підставі наказу ДЗЕ від 27.07.2017 року № 795 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». На думку позивача, звільнення із зазначених вище підстав, останній вважає протиправним, оскільки відповідно до постанови Генічеського районного суду Херсонської області провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито, в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським окружним адміністративним судом 20 листопада 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27 липня 2017 року №795 в частині притягнення майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (м.Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 27.07.2016 року № 242 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (м.Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Поновлено позивача на посаді начальника міжрайонного відділу № 4 (м.Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 28.07.2017р. по 20.11.2017 р. у розмірі 36308,95 грн..

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді начальника міжрайонного відділу № 4 (м.Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Постанову в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, а саме 9629 грн. 77 коп. допущено до негайного виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначаючи вид дисциплінарного стягнення, відповідачем необґрунтовано застосовано захід у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Департамент захисту економіки Національної поліції України подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що службове розслідування проведено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції, а враховуючи наявність встановлених фактів порушення позивачем порушення п. 1 ч. 1. ст. 18, ст. 64 Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту, а також недотримання позивачем службової дисципліни та присяги, наявність дисциплінарних стягнень, негативну характеристику, протиправність поведінки в позаслужбовий час, свідчить, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено з урахуванням всіх вимог, визначених у статті 14 Дисциплінарного статуту. Крім того, відповідач зазначає, що при вирішення справи, судом першої інстанції не вірно розраховано середній заробіток позивачу. Названі розрахунки повинні проводиться у відповідності до вимог Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач у період з 07 листопада 2015 року по 27 липня 2017 року проходив службу в поліції.

Наказом Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 105 о/с позивача призначено на посаду начальника відділу в управлінні захисту економіки в Херсонській області з присвоєнням спеціального звання «майор поліції» в порядку переатестування.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.02.2017 року № 59 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника міжрайонного відділу № 4 (м. Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області.

25 липня 2017 до Департаменту захисту економіки з управління захисту економіки в Херсонській області надійшла інформація про складення адміністративного протоколу відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (м. Генічеськ) цього управління, за фактом керування в стані алкогольного сп'яніння автомобілем Kia Optima, номерний знак НОМЕР_1, що мав місце 25 липня 2017 року о 05.45 на вул. Лютеранській, 40, у м. Херсоні.

На підставі названої вище інформації, згідно наказу заступника Голови - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України призначено службове розслідування.

За результатами проведеного розслідування складено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни та складання адміністративних протоколів відповідно до ст. 126 та 130 КУпАП стосовно майора поліції ОСОБА_1 від 27.07.2017 року (далі - Висновок).

Відповідно до п.1 наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.07.2017 р. за № 795 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 та ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2.1 та 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», а саме: керування в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (м. Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Названий наказ реалізовано наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.07.2017 за № 242 о/с "По особовому складу", яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77, звільнено зі служби майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (м.Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області, з 31 липня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно ст. 19 цього Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

При цьому, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено не було, а тому на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV.

Відповідно до статей 1, 2 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Згідно ч.1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Статуту зазначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

На підставі ч.1 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 та ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2.1 та 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», що виразилось у керуванні в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, відмові від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керуванням транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом.

Підставою для видання оскаржених наказів в частині звільнення позивача зі служби в поліції стали висновки службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни та складання адміністративних протоколів відповідно до статей 126 та 130 КУпАП (а. с. 58-61).

Згідно висновку службового розслідування, 25 липня 2017 року о 05.30 год. працівниками поліції роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в м. Херсоні на набережній Парку Слави був зупинений автомобіль Kia Optima, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача, який порушив правила дорожнього руху, а саме, недотримання вимог дорожнього знаку 3.21 «в`їзд заборонено», який встановлено з табличкою 7.47 та за зовнішніми ознаками перебував в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду в закладах охорони здоров'я на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

25.07.2017 року о 05.50 год. працівниками поліції стосовно позивача складено адміністративний протокол БР № 003221 передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП за керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також винесено постанову серії АР № 867591 про накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів.

Службовим розслідуванням встановлено, що, подія, а саме, керування транспортним засобом працівником поліції у стані алкогольного сп'яніння, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів, сталася внаслідок низьких ділових та моральних якостей ОСОБА_1, недотримання ним вимог постанови КМУ від 10.10.2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху»та грубого порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 року № 3460-ІУ.

Висновком службового розслідування вирішено, зокрема за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 та ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2.1 та 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», а саме: керування в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (м. Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, підставою для звільнення позивача стало порушення ним службової дисципліни, яке виразилось: 1) у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) керування транспортним засобом без відповідних документів.

Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

На момент проведення службового розслідування, питання щодо правомірності звільнення позивача з посади у зв'язку з вказаними вище правопорушеннями доведена не була, оскільки Генічеським районним судом Херсонської області розглядалась справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року по справі № 653/2404/17, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постанова Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року по справі № 653/2404/17 набрала законної сили 15 жовтня 2017 року.

Отже, відсутність дисциплінарного проступку позивача, у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтверджено судовим рішенням по справі № 653/2404/17, яке набрало законної сили.

При цьому в матеріалах вправи наявна виписка з медичної карти амбулаторного хворого № 2011 від 25.07.2017 року, відповідно до якої діагноз ОСОБА_1 - тверезий (а. с. 107).

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідач в оскарженому наказі № 242 о/с від 27.07.2017 р. посилається на Дисциплінарний статут Національної поліції України, якого станом на момент прийняття названого наказу не затверджено.

Згідно зі ст.. 12 Дисциплінарного статуту звільнення зі служби є видом дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Із врахуванням наведених положень процесуального закону, розглядаючи дану справу у межах доводів апеляційної скарги Департаменту захисту економіки Національної поліції України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначаючи вид дисциплінарного стягнення, відповідачем необґрунтовано застосовано захід у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому накази Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.07.2017 р. № 795 та № 242 о/с видані протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 названої статті Кодексу встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Пунктом 5 названого Порядку визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати

В п. 8 Порядку, зокрема, зазначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки про доходи Департаменту захисту економіки Національної поліції України про грошове утримання позивача від 11 вересня 2017 року № 465 вбачається, що середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 315,73 грн. (а. с. 64).

За таких даних, суд першої інстанції правильно зазначив, що за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2017 р. по 20.11.2017 р. на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення у розмірі 36308,95 грн. (315,73 грн. (середньоденне грошове забезпечення позивача) х 115 дні (кількість днів вимушеного прогулу) = 36308,95).

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивачу повинно здійснюватись відповідно до вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, оскільки названим Порядком не передбачено, саме розрахунок грошового забезпечення поліцейським Національної поліції, а визначено лише його умови та порядок.

Пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі викладеного та наведених вище норм законодавства, у зв'язку з тим, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді начальника міжрайонного відділу № 4 (м.Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, із стягненням на його користь з Департаменту захисту економіки Національної поліції України заробітної плати за час вимушеного прогулу. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано допустив до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВА:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 9 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: О.В.Єщенко