Постанова № 72285626, 15.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11073/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Сліворського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі 819/1396/17 (постанова ухвалена в м. Тернополі у складі головуючого судді Данилевич Н.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування наказів, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 28.08.2017 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №2060 від 28.07.2017 «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені окремими працівниками поліції області та покарання винних» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 6 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №180 о/с від 28.07.2017 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію»; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничого офіцера поліції (за рахунок посади старшого дільничого офіцера поліції) сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 29 липня 2017 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Вказує, що усе викладене у висновку службового розслідування та наказі ГУНП в Тернопільській області №2060 від 28.07.2017 грунтується на повідомленні про підозру та домислах виконавця даного службового розслідування. Факти викладені в повідомленні про підозру нічим не доведені, є особистою думкою представників сторони обвинувачення. У вчиненні злочинів, які зазначені в підозрі у встановленому законом порядку ОСОБА_1 винним не визнаний. Більше того, в матеріалах службового розслідування відсутні дані, які б підтверджували факти, що викладені в ньому.

Також, звертає увагу на те, що у відповідності до ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС України, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку кримінального провадження, дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення - кримінального провадження. Про факти, які викладені у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівництво ГУНП в Тернопільській області було поінформоване 29 листопада 2016 року коли в приміщенні Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду, оскільки дані обставини були викладені в ухвалі. Відтак, застосування місячного строку з дня завершення кримінального провадження в даному випадку недоречне, оскільки вищезазначене провадження ще не завершене.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечили апеляційну скаргу та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 25.07.2017 до Головного управління НП в Тернопільській області з ДВБ УВБ в Тернопільській області надійшло подання з інформацією про те, що прокуратурою Тернопільської області в рамках кримінального провадження від 25.05.2016 №42016210000000045 повідомлено про підозру позивачу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, з яким позивач ознайомлений 25.07.2017.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, у відповідності до п. 2.1 розділу II Інструкції, - наказом ГУ НП в Тернопільській області від 26.07.2017 №2034 призначено службове розслідування за вказаною вище обставиною (а. с. 33).

У висновку службового розслідування від 28.07.2017 (а. с. 9-16) зазначено, що слідчим відділом прокуратури Тернопільської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016210000000045 від 25.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного податку.

Наказом Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 28.07.2017 №2060 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України (а. с. 6-7).

Тернопільська обласна профспілкова організація Профспілки атестованих працівників ОВС України погодила звільнення позивача з Національної поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 65).

Наказом ГУ НП в Тернопільській області від 28.07.2017 №180 о/с «По особовому складу» дільничого офіцера поліції (за рахунок посади старшого дільничого офіцера поліції) сектору превенції патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НП України) Закону України «Про Національну поліцію» з 28.07.2017 (а. с. 8).

Не погоджуючись з наказом про звільнення позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування. При цьому, службове розслідування відносно дій позивача проведено у повній відповідності до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не був затверджений, тому на поліцейських відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

У статті 2 Дисциплінарного статуту вказано, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Встановлено, що 28.07.2017 позивач в рамках службового розслідування відмовився надавати будь-які пояснення, скориставшись ст. 63 Конституції України (а.с. 63).

З метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку, а пункт 2.6 Інструкції передбачає, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 та 8.4 Інструкції передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, що пов'язане за фактом порушення прокуратурою Тернопільської області кримінального провадження №42016210000000045 та повідомлення про підозру позивачу у здійсненні збуту громадянам незаконно виготовлених алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на території Борщівського району Тернопільської області.

Також встановлено, що порушення службової дисципліни, яке відображене у висновку службового розслідування від 28.07.2017, пов'язане з обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного податку.

В повідомленні про підозру також зазначено, шо в ході документування багаточисельних фактів незаконного збуту працівниками поліції сурогатних алкогольних напоїв було встановлено причетність до протиправної діяльності двох цивільних осіб, з якими поліцейські підтримували позаслужбові та неділові стосунки та задокументовано 3 цехи виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції.

Матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та наказу МВС України від 12.03.2013 №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування в ОВС України», вина позивача в грубому порушенні службової дисципліни - доведена повністю, що підтверджується висновком службового розслідування від 28.07.2017, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 39-42).

В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому намірі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій.

Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства, що призвело до підриву авторитету, формування негативної думки про поліцію та дискредитації звання працівника поліції.

Відповідно до аналізу положень ст.ст. 5, 14 Дисциплінарного статуту ОВС України накладенню дисциплінарного стягнення має передувати доведення вини працівника у вчиненні дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної зі служби в поліції став встановлений факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника поліції, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що на момент прийняття оскаржуваних наказів не було вироку суду про визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а отже і не було підстав для його звільнення з посади, оскільки, як позивач звільнений за порушення службової дисципліни внаслідок позаслужбових та неділових стосунків з цивільними особами, що призвело до надзвичайної події, а не у зв'язку із визнання винним його у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції вірно вказав, що кваліфікація дій позивача у рамках кримінального провадження, не має відношення до встановлення вини позивача у порушенні службової дисципліни.

Також, доводи апелянта щодо порушення ст. 16 Дисциплінарного статуту (дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку), колегія суддів не бере до уваги, так як перебіг строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності розпочався з 25.07.2017 - з дня повідомлення позивачу про підозру, а звільнений позивач - 28.07.2017, тобто в межах строку визначеного Дисциплінарним статутом, що вірно врахував суд першої інстанції.

З огляду на вище встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що Головне управління Національної поліції у Львівській області приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції діяло у відповідності та в межах повноважень, а застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є співмірним вчиненому позивачем проступку та відповідає ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відтак, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі 819/1396/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 16.02.2018