Постанова № 72285526, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12287/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2017 року (ухвалене головуючим – суддею Дзюбич В.Л. у м. Тернополі) у справі № 607/2819/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах та зобов`язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні йому пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що при досягненні 55 річного віку, та маючи необхідний стаж , як загальний так і пільговий, 12.12.2016 він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак комісією Тернопільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій йому було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на те, що відповідач із врахуванням положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не може взяти до уваги дані з виданого йому дублікату трудової книжки, яка була втрачена 30.01.2015 внаслідок пожежі на станції Дебальцеве-Сортувальна, що виникла в результаті артилерійського обстрілу.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.11.2017 позов задоволено. Визнано неправомірними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Скасовано рішення комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань пов»язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів, оформлене протоколом №3 від 26.01.2017 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 12.12.2016. Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 640,00 грн. відшкодувати ОСОБА_1 (вул.Довженка, 15 кімната 31 м. Тернопіль, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (м.Тернопіль вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598). Постанову допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови суду шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що lані трудової книжки не має підстав взяти до розгляду, оскільки згідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які акти видані органами або особами на тимчасово окупованій території, вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт, виданий цими органами або особами є недійсними.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000062811 від 10.01.2017, згідно якої останній зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

12.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До вказаної заяви позивачем було долучено дублікат трудової книжки, довідку про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 12.12.2016, копію атестата про навчання, копію військового квитка, довідку про підтвердження трудового стажу, видану адміністрацією Станції Дебальцеве №07/06-34 від 10.05.2016, №528/522 від 03.03.2016, №05/06-34 від 03.05.2016, архівну довідку для підтвердження трудового стажу, видану адміністрацією Станції Дебальцеве №528/521 від 03.05.2016, наказ №82/ДС-ос від 04.05.2016 про відновлення трудової книжки, акт №132 від 04.05.2016 про відновлення трудової книжки, довідки/додаток до довідки про заробітну плату №528/524, № 528/526 від 03.05.2016, архівні довідки про заробітну плату №528/523, №528/525 від 03.05.2016.

26.01.2017 року комісія Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів розглянула заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, яка була подана 12.12.2016 і зареєстрована під № 8122.

За результатами розгляду прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за вислугу років оскільки трудова книжка позивача була втрачена 30.01.2015 внаслідок артилерійського обстрілу, який спричинив пожежу на станції Дебальцеве-Сортувальна. Відповідно до наказу № 82/ДС-ос від 04.05.2016 було відновлено втрачену трудову книжку і видано її дублікат. Однак згідно їхнього висновку, дані трудової книжки не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки згідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які акти видані органами або особами на тимчасово окупованій території, вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, про що свідчить долучений до матеріалів справи протокол № 3 засідання комісії від 26.01.2017.

Вважаючи таку такі неправомірними позивач звернувся до суд з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що наданими довідками про підтвердження трудового стажу та показаннями свідка підтверджується наявність у позивача необхідного стажу роботи на посаді складача поїздів, що дає право на призначення пенсії за вислугу років у відповідності до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно вимог абз. 2 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Пунктом «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», що посада «складачі поїздів» відноситься до списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

Згідно з положенням ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як зазначено у п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства. Установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації(в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Керуючись наведеним вище суд зазначає, що законодавцем передбачено, що у разі не можливості підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, такий може бути підтверджено уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників та на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації(в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Оскільки на переконання апелянта, трудовий стаж позивача не можливо підтвердити згідно записів з дубліката виданої трудової книжки, адже будь-які акти видані органами або особами на тимчасово окупованій території, вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом то колегія суддів вважає за необхідне керуватися Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Так згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Станції Дебальцеве-Сортувальна ДП «Донецька залізниця» №06/06-34 від 10.05.2016 ОСОБА_1 за період з 08.08.1996 по 10.05.2016 працював повний робочий день складачем поїздів на станції Дебальцеве-Сортувальна ДП «Донецька залізниця» та безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті. За вказаний період його трудовий стаж становить 19 років 09 місяців 02 днів.

Відповідно до архівної довідки Дебальцівської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» №528/521 від 03.05.2016 у документах по особовому складу станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці ОСОБА_1 значиться: з 20.03.1982у - прийнятий учнем помічника складача поїздів(наказ №140/ДС-л від 19.03.1982); з 07.04.1982 переведений помічником складача поїздів 4 розряду( наказ №177/ДС-л від 07.04.1982); з 05.10.1983 переведений складачем поїздів 5 розряду(наказ №506/ДС від 05.10.1983).

Згідно довідки Станції Дебальцеве-Сортувальна ДП «Донецька залізниця» №05/06-345 від 03.05.2016 ОСОБА_1 з 20.03.1982 прийнятий на роботу учнем складача поїздів станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької ордена Леніна залізниці; з 07.04.1982 затверджений на посаді помічника складача поїздів 4 розряду; з 02.07.1982 переведений на посаду складача поїздів 4 розряду; з 05.10.1983 переведений на посаду складача поїздів 5 розряду; з 03.01.1999 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

У відповідності до довідок Дебальцівської дирекції залізничних перевезень № 528/524, 528/526 від 03.05.2016 та архівних довідок про заробітну плату для нарахування пенсії №528/523, 528/525 від 03.05.2016 позивач в період з 1982 року по 1991 рік працював на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці і йому нараховувалась заробітна плата, з якої сплачувались страхові внески (єдиний соціальний внесок) у Пенсійний фонд.

Згідно архівної довідки Дебальцівської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» №528/522 від 03.05.2016 згідно з наказом №219 від 19.11.1991 Дебальцівське відділення Донецької ордена Леніна залізничної дороги перереєстроване у Дебальцівське відділення Донецької залізниці, яке з 01.07.1999 року було реорганізоване у Дебальцівське регіональне представництво Донецької залізниці, з 01.06.2000 у Дебальцівську дирекцію залізничних перевезень Донецької залізниці, а 23.06.2004 Донецька залізниця перейменована у Державне підприємство «Донецька залізниця».

Відповідно до повідомлення ВП «Станція Дебальцеве-Сортувальна» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізних перевезень» №94/ДС від 11.05.2017 позивач був звільнений зі станції Дебальцеве-Сортувальна 10.05.2016 за власним бажанням у зв`язку із переїздом до іншої місцевості на підставі особистої заяви та наказу начальника станції №83/ДС від 10.05.2016.

Згідно до довідки виробничого підрозділу «Станція Дебальцеве-Сортувальна» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на станції Дебальцеве-Сортувальна позакласна ДП «Донецька залізниця» за період: з 02.07.1982 по 01.01.1996 складачем поїздів станції Дебальцеве-Сортувальна стаж становить 13 років 06 місяців 01 днів; з 08.08.1996 по 10.05.2016 складачем поїздів станції Дебальцеве-Сортувальна стаж становить 19 років 09 місяців 02 днів і безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті.

Крім цього в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 підтвердив, що в період з 1980 року по 2008 рік він працював машиністом тепловоза Локомотивного депо Дебальцеве-Сортувальна Донецької ордена Леніна залізниці, яка у 1996 році була реорганізована у ДП «Донецька залізниця» та знайомий із позивачем, який починаючи з 1982 року працював складачем поїздів на станції Дебальцеве-Сортувальна та виконував роботи з організації перевезень і забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті.

Дані обставини повністю підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_2 серії БТ-і №5129855, копію якої долучено до справи.

Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснив, що в період з 1984 року по 2012 рік він працював разом із позивачем на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької ордена Леніна залізниці, яка була реорганізована у Станцію Дебальцеве-Сортувальна ДП «Донецька залізниця». Весь цей період часу позивач працював на посаді складача поїздів, а він обіймав посаду машиніста локомотивного депо. На даний час утворено виробничий підрозділ «Станція Дебальцеве-Сортувальна» Донецької залізниці.

Отже, позивач має спеціальний стаж, який є достатнім для призначення пенсії згідно із п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відтак суд апеляційної інстанції беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісія Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів від 26.01.2017 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, є неправомірним, так як судом доведено, що з урахуванням встановлених фактичних обставин по справі позивач має право та має достатньо стажу для призначення пенсії за вислугою років згідно ст.55 п «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 листопада 2017 року у справі № 607/2819/17– без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 16 лютого 2018 року