Постанова № 72285525, 07.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/9587/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.

позивач: не з’явився

відповідач: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року (головуючий суддя – Корніцький І.І. м. Долина) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про недоплати пенсії особі, яка отримала ядерну шкоду здоров’ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 49, 50, 51, 56 та 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та просив визнати протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при нарахуванні пенсійного забезпечення йому - особі, яка отримала ядерну шкоду здоров’ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 49, 50, 51, 56 та 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перерахувати йому пенсію із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понаднормового стажу відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 16 грудня 2016 року, та провести її виплату із врахуванням отриманих сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Калуш Івано-Франківської області, отримуючи пільгову пенсію по віку, як ліквідатор другої категорії, має право на компенсації та пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Із наданого розпорядження про призначення йому пільгової пенсії по віку, як ліквідатору другої категорії, зробив висновок, що його пенсія не відповідає Конституції України і Законам, що регламентують порядок призначення та її розрахунок відповідно до його статусу. Судячи із документу, пенсія йому призначена на загальних умовах. У своїй заяві до відповідача він звернув увагу на порушення чинного законодавства при призначенні йому пенсії, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Однак, відповідач проігнорував його зауваження, залишаючись на своїх суперечливих і хибних позиціях. Вважає дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству, у зв’язку з чим він змушений звернутись в суд з даним адміністративним позовом.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при нарахуванні пенсійного забезпечення ОСОБА_1 - особі, яка отримала ядерну шкоду здоров’ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 49, 50, 51, 56 та 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стаж роботи, починаючи з 16 грудня 2016 року, та провести її виплату із врахуванням отриманих сум.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач – Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, вважає що дана постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зокрема зазначає, що оскільки позивач відноситься до 2 категорії, а не першої, а також йому не встановлювалась група інвалідності, право на державну пенсію за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача немає, тільки на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю. Апелянт вважає, що оскільки основний розмір пенсії призначений відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то і понаднормовий стаж повинен обчислюватись за цим Законом. Розмір пенсії за віком позивачеві визначено відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнту страхового стажу визначеного за формулою відповідно до ст. 25 цього Закону.

У відповідності до вимог статті 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14 листопада 1997 року Івано-Франківською обласною державною адміністрацією видано ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., категорія 2, серія А №259315 (а.с.4).

Позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_1, 19 травня 2017 року звернувся до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про перерахунок пенсійного забезпечення відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.5).

Відповідно до листа-відповіді № 167/В-15 від 21 червня 2017 року, виданого Калуським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, встановлено, що останнім в перерахунку пенсії позивачу відмовлено з тих підстав, що позивачу з 30 вересня 2010 року призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 8 років. Періоди, з яких складається страховий стаж обчислено відповідно дост.24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії за віком позивачеві призначено відповідно до ч.1 ст.27 даного Закону із застосуванням коефіцієнту страхового стажу, визначеного за формулою згідно ст.25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У позивача відсутнє право на призначення державної пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», останній не має права на перерахунок пенсії згідно ч.2 ст.56 даного Закону з тих підстав, що позивачеві вже встановлено доплату за стаж, обчислений у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому вимоги щодо застосування другої пільги по обчисленню стажу не передбачено чинним законодавством (а.с. 6-7).

Не погоджуючись із відмовою відповідача про перерахунок пенсійного забезпечення відповідно до норм статей 49, 51, 55, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що особам, яким призначена пенсія на умовах визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік. Оскільки позивач ОСОБА_1, отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зменшенням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону № 796-ХІІ, а тому має право на перерахунок пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796.

Як вже було зазначено, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 2 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15 листопада 1991 року №1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1788-XII або спеціальним Законом №796-XII.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом №796-XII не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16) та Верховним Судом від 06.02.2018 (справа № 560/675/17, провадження № К/9901/684/17).

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що на позивача ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, передбачені для осіб віднесених до 2 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позивач має право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ стаж.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись, ч. 4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року у справі № 343/1032/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 08.02.2018 року.