Постанова № 72285481, 14.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12565/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 грудня 2017 року, суддя Мичка Б.Р., час ухвалення 10:13, місце ухвалення м.Львів у справі № 464/2987/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейської служби України у Львівській області про визнання дій протиправними, дату складення повного тексту не зазначено, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.05.2017р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною відмову ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова провести нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року до 31 березня 2017 року; зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова провести нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року до 31 березня 2017 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 26 травня 2010 року відповідний перерахунок пенсії проведено 4 серпня 2011 року та нараховано доплату в сумі 77 222,78 грн. за період з 24 грудня 2009 року до 4 серпня 2011 року. Однак, зазначена сума була виплачена йому лише через шість років, а саме 31 березня 2017 року, без жодної компенсації за весь час прострочення її виплати.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 06 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, який покликаючись на неповне з»ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що виплата коштів, нарахованих при виконанні постанови Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2011 р. у справі № 22-а-296/11, здійснена не позивачем, а третьою особою, в порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. № 4901 та постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 440.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26 травня 2010 року (справа №2-1561/10) з урахуванням постанови апеляційного суду Львівської області від 1 червня 2011 року (справа №22-а-296/11) зобов»язано управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі м.Львова нараховувати та щомісячно виплачувати ОСОБА_2 пенсію в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24 грудня 2009 року, з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

4 серпня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі м.Львова проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату в розмірі 77222,78 грн. за період з 24 грудня 2009 року до 4 серпня 2011 року. Виконавчий документ по справі №22-а-296/11 із довідкою органу ПФУ про нараховані суми надійшов до органів казначейської служби 6 січня 2015 року, а виплата належних ОСОБА_2 коштів Державною казначейською службою України була проведена у березні 2017 року.

Листом відповідача ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_1 районі м.Львова, від 27 квітня 2017 року за №1258/10-23 на лист позивача ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації у зв»язку з порушенням строку виплати перерахованої пенсії відмовлено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації за несвоєчасно отриману пенсію, відповідно до постанови Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2011р. у справі № 22-а-296/11, оскільки за вказаний період позивач пенсію отримав з порушенням строку з причин незалежних від нього.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно статті 2 цього Закону, така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст.4, 6 Закону № 2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Отже посилання відповідача про відсутність коштів для сплати компенсації є безпідставним.

Пунктом 1, 1 Порядку № 159 визначено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п. 3 Порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру : пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.46 Закону № 1058-IV, ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно п.п.5, 7 Порядку № 159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме : власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є нормативно-правовим актом спеціальної дії, що регулює порядок та підстави компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати та встановлює інші правила виплати компенсації, зокрема відсутність вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу.

Системний аналіз зазначеного дає підстави вважати, що компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативні акти не містять будь-якого виключення.

Як убачається із матеріалів справи, нарахування та виплата позивачу відповідного доходу відбулись на виконання судових рішень, якими було вирішено спір стосовно перерахунку його пенсії.

Враховуючи те, що нараховані та виплачені суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий позивачем з вини відповідача, колегія суддів приходить до висновку про неправомірну відмову пенсійного органу у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 04.08.2011 по 31.03.2017 року і зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити таку.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова – залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 грудня 2017 року у справі № 464/2987/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає за винятками, визначеними ст. 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 16.02.18