Постанова № 72285451, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12270/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Іщук Р.Б.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2017 року, ухвалену суддею Монич О.В., 9:00:13, м.Ужгород, дата складання повного тексту рішення 15 листопада 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

26.05.2017 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить визнати протиправними дії щодо відмови відповідача у призначенні йому пільгової пенсії; зобов’язати відповідача призначити йому пільгову пенсію з часу звернення його у 2016 році до відповідача.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1, пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням пропорційного зменшення стажу відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з моменту подачі ОСОБА_1 заяви про призначення пенсії.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем підтверджено наявність загального страхового (трудового) стажу роботи, записи, які містяться в трудовій книжці позивача, що дають підстави для визнання його стажу роботи, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах з врахуванням пропорційного зменшення стажу відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відтак, у позивача на час його звернення до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із порушенням норм матеріального права, Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Крім того, апелянт стверджує, що позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 21.03.2016 р. звернувся до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою та доданим до неї пакетом документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом №3579/04 від 17.06.2016 року Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області повідомило ОСОБА_1Т про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на те, що позивачем до управління не надано пільгової довідки, підтвердження атестації робочих місць, та довідки про вихододні в строк до 20.06.2016 року.

У відповідності до п. «б» ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55-ти років і при стажі роботи не менше 30 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах мають право на отримання пільгової пенсії за віком.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, якою визначено, що у відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ , організацій та їх правонаступників.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював на ДП «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція №121» ПАТ «Центрстальконструкція» з 14.02.1983 року по 05.09.2000 року: з 14.02.1983 року по 21.06.1983 року – монтажником по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій, а з 22.06.19983 року по 05.09.2000 року – майстром. Вказане підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 при визначені при права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р.

Відповідно до Списку № 2 виробництв, цехів професій і посад з важкими умовами праці, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах, затвердженому постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 професії позивача відносяться до тих, робота на яких дає право на отримання пільгової пенсії за віком, як і в Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 11.03.1994 року, та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази зайнятості позивача повний робочий день, як цього вимагає норма Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про те, що для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року має бути підтверджено результатами атестації робочого місця.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі – Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

На думку апеляційного суду, комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення атестації робочих місць на ДП «Закарпатське спеціалізоване управління «Стальконструкція №121» ПАТ «Центрстальконструкція» після 21.08.1992 року.

З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що відмова Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України, є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2017 року у справі №308/4988/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_2 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 13.02.2018 року.