Постанова № 72285436, 15.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/887/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Носа С. П.,

суддів – Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання – Гелецького П. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року в справі № 813/3940/17 (головуючий суддя – Сакалош В. М., м. Львів, постанова складена в повному обсязі 18 грудня 2017 року) за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» про застосування арешту коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» (код ЄДРПОУ 37598276, м. Львів, вул. Залізнична, 24), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що згідно п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту майна. Відтак, керуючись п. 94.6 ст. 94 ПК України, згідно якого арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено. Постановлено застосувати арешт коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» (код ЄДРПОУ 37598276; місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Залізнична, 24), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 18 жовтня 2017 року №4789 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Волинь мото» з питань перевірки взаємовідносин відповідача із ТзОВ «Край-Транс», за період лютий-березень 2017 року, ТзОВ «Хорса Груп» за період березень 2017 року, ТзОВ «Меркуріал Торг» за період березень 2017, ТзОВ «Лембуд» за період травень 2017 року, ПП «Автоінтерлогістик» за період травень 2017 року.

На підставі зазначеного наказу Головним управлінням ДФС у Львівській області виписано направлення від 18 жовтня 2017 року № 7905 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь мото».

Відтак, з метою проведення перевірки здійснено вихід за адресою підприємства. Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_1 складено акти відмови від допуску до проведення перевірки ТзОВ «Волинь мото» від 18 жовтня 2017 року №524/13-01-14-12/37598276.

Як вбачається з акта відмови від допуску до проведення перевірки від 18 жовтня 2017 року, директор підприємства ОСОБА_2 отримав копію наказу від 18 жовтня 2017 року № 4789, однак ознайомитися із направленням на проведення перевірки від 18 жовтня 2017 року №7905 та допустити до проведення перевірки відмовився.

У зв’язку з недопуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь мото» начальником ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 18594/10/13-01-14-12-12 від 26 жовтня 2017 року.

Задовольняючи повністю адміністративний позов, судом першої інстанції зазначено, що позивачем дотримано порядок призначення і проведення перевірки, а тому недопуск працівників податкового органу до проведення перевірки відбувся неправомірно, у зв'язку з чим згідно зі статтею 94 ПК України є підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 вказаної статті передбачено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна. Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, доказів наявності у ТзОВ «Волинь мото» податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Натомість, суд першої інстанції проігнорував приписи підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, які є спеціальними щодо норм пункту 94.2 статті 94 ПК України та якими встановлено окремі підстави застосування арешту коштів на рахунку платника податків, та дійшов помилкового висновку про обмеженість підстав для накладення арешту на кошти ТзОВ «Волинь мото» нормами пункту 94.2 статті 94 ПК України.

Вищевказана правова позиція по аналогічних правовідносинах висловлена в постанові Верховного суду від 06 лютого 2018 року в справі № 813/4401/16.

Відповідно до ч.1 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 132 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

В матеріалах справи наявна квитанція про сплату відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2400,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем у справі є Головне управління ДФС у Львівській області, судовий збір в сумі 2400,00 грн. належить стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото».

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року в справі № 813/3940/17 – скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації, передбаченим на оплату судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» (код ЄДРПОУ 37598276) суму сплаченого судового збору в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6