
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11143/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу депутата Миколаївської районної ради Львівської області ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма "Екотех" до Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення,-
суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_2,
час ухвалення рішення – 11:32:36,
місце ухвалення рішення – м. Миколаїв,
дата складання повного тексту рішення – не вказана,
ВСТАНОВИВ:
22 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма "Екотех" звернулося в суд з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення № 583 від 12 травня 2017 року 26-тої позачергової сесії 7-го скликання «Про скасування рішення виконавчого комітету № 39 від 30 березня 2017 року».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 травня 2017 року Миколаївська міська рада прийняла рішення № 583 «Про скасування рішення виконавчого комітету №39 від 30 березня 2017року, яким вирішено: 1. Скасувати рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №39 від 30 березня 2017року. 2. Визнати не чинним договір про спільну діяльність між МКП «Житлово-комунальне управління» та ТзОВ «Інвестиційна фірма «Екотех». На підставі звернення МКП «Житлово-комунальне управління», було призупинено виконання робіт по МКП «Житлово-комунальне управління», починаючи з 08 травня 2017року. Однак, станом на момент зупинення робіт ТзОВ «Інвестиційна фірма «Екотех» на виконання умов Договору про спільну діяльність від 10 квітня 2017року уже виконано робіт на загальну суму 511044,00 грн. Вважає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Також, визнання нечинним(недійсним) договору(правочину) можливе лише в судовому порядку, а орган місцевого самоврядування згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» таких повноважень немає.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення № 583 від 12 травня 2017року 26-тої позачергової сесії 7-го скликання Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області «Про скасування рішення виконавчого комітету №39 від 30 березня 2017року».
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Миколаївської міської ради № 583 « Про скасування рішення виконавчого комітету №39 від 30 березня 2017року» є незаконним, оскільки прийняте в односторонньому порядку, з порушенням вимог чинного законодавства, умов Договору та всупереч прав та законних інтересів позивача.
Не погодившись з прийнятою постановою, депутат Миколаївської районної ради Львівської області ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що як представник інтересів територіальної громади м. Миколаїв, відповідно до норм Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади. Вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконне рішення з огляду на те, що позивачем не було надано до суду жодних підтверджуючих документів про те, що роботи ТзОВ «Інвестиційна фірма «Екотех» виконувало згідно робочого проекту. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що в оскаржуваному рішенні ініціатори рішення посилаються на п. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, що і було зроблено депутатами Миколаївської міської ради Львівської області. Крім цього, рішення від 12 травня 2017 року № 538 складалося з двох пунктів: 1. Скасувати рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №39 від 30 березня 2017року; 2. Визнати не чинним договір про спільну діяльність між МКП «Житлово-комунальне управління» та ТзОВ «Інвестиційна фірма «Екотех», а суд першої інстанції свої висновки виклав лише щодо п. 2 рішення ради і на підставі цього скасував рішення в цілому.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.
З матеріалів справи слідує, що подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважав, що має право на апеляційне оскарження постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2017 року.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги, своє право на апеляційне оскарження ОСОБА_1І обґрунтовував тим, що є представником інтересів територіальної громади м. Миколаїв з огляду на норми Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а відтак зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади. Зазначав, що його права та інтереси порушені також як депутата і як мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції були вирішенні питання про права, свободи, інтереси та обов’язки жителів м. Миколаєва та його (ОСОБА_1І.) особисто.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_1 в частині наявного права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є помилковими з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Зі змісту правового регулювання, яке міститься у Кодексі адміністративного судочинства України, слідує, що право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має особа за умови, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
У цьому контексті, колегія суддів зазначає, що право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Водночас, суб’єктивна оцінка порушення права не є абсолютною.
На думку колегії суддів, здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення, апеляційний суд повинен встановити, серед іншого, в чому полягає порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу, оскаржуваним судовим рішенням.
При цьому колегія суддів зазначає, що захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню та здійснюється шляхом установлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. В свою чергу, захист прав здійснюється в разі їх порушення.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
З наведеного слідує, що під час апеляційного перегляду кожної справи суд повинен встановити, чи внаслідок прийняття судового рішення наявне порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу.
Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом, зокрема з апеляційною скаргою.
Зі змісту судового рішення суду першої інстанції слідує, що таким було вирішено позовні вимоги ТзОВ «Інвестиційна фірма «Екотех» про визнання незаконним та скасування рішення № 583 від 12 травня 2017 року 26-тої позачергової сесії 7-го скликання «Про скасування рішення виконавчого комітету № 39 від 30 березня 2017 року».
Оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради Львівської області від 12 травня 2017 року № 538 було скасовано рішення виконавчого комітету від 30 березня 2017 року № 39, а також визнано нечинним договір про спільну діяльність 10 квітня 2017 року, укладений між МКП «Житлово-комунальне підприємство» та ТзОВ «Інвестиційна фірма «Екотех».
Виходячи зі змісту фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що ні зазначене судове рішення, ні оскаржуваний нормативно-правовий акт не стосується ОСОБА_1 безпосередньо.
Колегія суддів також зазначає, що норми Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” не наділяють депутата місцевої ради правом на звернення до суду в інтересах територіальної громади, як помилково зазначав апелянт.
Таким чином, відсутність в апелянта прав чи обов'язків у зв'язку із прийняттям оскаржуваного судового рішення не породжує для останнього і права на захист, тобто права оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.
Пунктом 3 частини 1 статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Як наслідок, відсутність порушеного права апелянта внаслідок прийняття судового рішення є підставою для прийняття апеляційним судом рішення про закриття апеляційного провадження.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою депутата Миколаївської районної ради Львівської області ОСОБА_1 у даній справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 305, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою депутата Миколаївської районної ради Львівської області ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 447/2149/17 - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
ОСОБА_3
Судове рішення № 72285312, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 447/2149/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: