Постанова № 72285229, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/10392/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Довгої О.І.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (ухвалене головуючим – суддею Подлісною І.М. о 12 год 08 хв у м. Тернополі) у справі № 819/403/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №4873-23 від 22.03.2016 Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги вийшов за межі своїх повноважень та порушив вимоги чинного законодавства.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 адміністративний позов задоволено. Податкову вимогу №4873-23 від 22.03.2016 р. Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільської області визнано протиправною та скасовано.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що актом перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, яке полягає у несвоєчасній сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 1152864 грн 30 коп під час виплати доходів на користь інших платників податку у вигляді зарплати та сформоване податкове повідомлення – рішення №00021211705 від 06.04.2015. Рішенням суду вказане податкове – повідомлення рішення визнано протиправним та скасовано. При цьому, суд виходив з того, що сума податку з доходів фізичних осіб є узгодженою, а тому підлягає стягненню шляхом пред’явлення податкової вимоги.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задоволено. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі № 819/403/16 скасовано та прийняту нову постанову, відповідно до якої в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 2016 у справі № 819/403/16 – скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Також представник апелянта подав клопотання про тимчасове вилучення доказів, яке ухвалою судового засідання від 06.02.2018 залишено без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «Тернопільхлібпром» з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.04.2012 по 31.12.2013 результати якої відображено в акті від 26.03.2015 року №2224 19-18-17-05/30836947.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 168.1. 168.1.2. 168.1.5.. 168.1.6 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПК України) та сформоване 06.04.2015 податкове повідомлення-рішення №00021211705.

Виявлене порушення податкового законодавства полягає у несвоєчасній сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 1152864 грн 30 коп.

Не погодившись із прийнятим контролюючим органом рішенням. TOB «Тернопільхлібпром» звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із вимогою скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015 та визнання дій протиправними по відображенню в інтегрованій картонці платника 167 148.27грн. пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходу платника податків у вигляді зарплати, що було предметом розгляду судової справи за №819/1022/15-а.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 в задоволенні позову ТОВ «Тернопільхлібпром» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «Тернопільхлібпром» по податку з доходів фізичних осіб шляхом скасування нарахованої пені у сумі 167148 грн 27 коп та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00021211705 від 06.04.2215 - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 апеляційну скаргу ТОВ «Тернопільхлібпром» задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 по справі № 819/1022/15-a скасовано та прийнято нову постанову, відповідно до якої позов ТОВ «Тернопільхлібпром» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення № 00021211705 від 06.04.2015. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

22.03.2016 відповідачем складено та надіслано позивачу податкову вимогу № 4873-23 про сплату 1145717 грн. 37 коп податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Вважаючи таку вимогу протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач самостійно не здійснював декларування грошових зобов’язань у вказаному розмірі, сума боргу в розмірі 1152864 грн 30 коп з податку на доходи фізичних осіб не є узгодженим грошовим зобов’язанням, відтак не може рахуватись податковим боргом в розумінні ПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом визначено у підпунктах 168.1 - 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зокрема, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

З огляду на зазначене вище колегія суддів бере до уваги твердження суду касаційної інстанції зазначеному в ухвалі від 04.10.2017 у справі № К/800/27313/16 про те, що утримувати податок на доходи фізичних осіб можливо лише з нарахованого доходу на користь платника податку, тобто спочатку має бути проведення нарахування доходу, а тільки потім утримання з нього; суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з нього (доходу) податку має відображатись у відповідних податкових розрахунках; суми податкових зобов'язань з податку з доходів, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Підставою скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 2016 у справі № 819/403/16 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції стало те, що визначальним для вирішення даного спору є встановлення факту нарахування та виплати позивачем заробітної плати працівникам, нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з такої заробітної плати (доходу), відображення таких нарахувань та виплат (утримань) у первинних документах Товариства та у відповідних податкових розрахунках, що подаються до контролюючого органу.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб ТОВ «Тернопільхлібпром», що наявний в матеріалах справи (а.с. 121) є не достатнім доказом того, що Товариство здійснювало нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1152 864 грн 30 коп. Не підтверджено будь – якими доказами і те, що ТОВ «Тернопільхлібпром» у період з квітня 2012 року по грудень 2014 року проводилась виплата заробітної плати через касу Товариства з одночасним нарахуванням, але не сплатою (не перерахуванням) до бюджету 1152864 грн 30 коп податку на доходи фізичних осіб.

Крім цього касаційний суд звернув увагу на наявність в матеріалах справи податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податків, поданих позивачем до контролюючого органу, інтегрованої картки платника податку, проте яким не було надано належної правової оцінки.

Вказані вище обставини на переконання колегії суддів суду касаційної інстанції були досліджені в неповному обсязі, а для повного, об’єктивного та всебічного з’ясування обставин справи зазначено, що суду апеляційної інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відтак для повного, об’єктивного та всебічного з’ясування обставин справи під час розгляду справи в судді апеляційної інстанції, колегія суддів зобов`язала позивача, за наявності поданих клопотань апелянта, надати докази, щодо встановлення факту нарахування та виплати позивачем заробітної плати працівникам, нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з такої заробітної плати (доходу), відображення таких нарахувань та виплат (утримань) у первинних документах Товариства та у відповідних податкових розрахунках, що подаються до контролюючого органу.

На виконання вимог суду, позивачем 18.12.2017 додано платіжні доручення, виписки, звіти по рахунках за періоди з 01.04.2012 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Крім цього 12.01.2018 позивачем надіслано до суду засвідченні копії касових документів, а саме:

Реєстр касових документів по заробітній платі, виданій через касу ТОВ «Тернопільхлібпром» (II кв. 2012- IV кв. 2016);

Том 1.1 - копії касових документів за період за II квартал 2012 року на 233 аркушах;

Том 1.2 - копії касових документів за період за II квартал 2012 року на 259 аркушах;

Том 2.1 - копії касових документів за період за III квартал 2012 року на 287 аркушах;

Том 2.2 - копії касових документів за період за III квартал 2012 року на 302 аркушах;

Том 3 - копії касових документів за період за IV квартал 2012 року на 146 аркушах;

Том 4 - копії касових документів за період за І квартал 2013 року на 141 аркушах;

Том 5 - копії касових документів за період за II квартал 2013 року на 267 аркушах;

Том 6 - копії касових документів за період за III квартал 2013 року на 295 аркушах;

Том 7 - копії касових документів за період за IV квартал 2013 року на 243 аркушах;

Том 8 - копії касових документів за період за І квартал 2014 року на 136 аркушах;

Том 9 - копії касових документів за період за II квартал 2014 року на 274 аркушах;

Том 10 - копії касових документів за період за III квартал 2014 року на 170 аркушах;

Том 11 - копії касових документів за період за IV квартал 2014 року на 176 аркушах;

Том 12 - копії касових документів за період за І квартал 2015 року на 247 аркушах;

Том 13 - копії касових документів за період за II квартал 2015 року на 266 аркушах;

Том 14 - копії касових документів за період за III квартал 2015 року на 318 аркушах;

Том 15 - копії касових документів за період за IV квартал 2015 року на 392 аркушах;

Том 16 - копії касових документів за період за І квартал 2016 року на 328 аркушах;

Том 17 -копії касових документів за період за II квартал 2016 року на 376 аркушах;

Том 18 - копії касових документів за період за III квартал 2016 року на 319 аркушах;

Том 19 - копії касових документів за період за IV квартал 2016 року на 329 аркушах.

Також потрібно зазначити, що згідно копії інтегрованої картки вбачається, що станом на 31.12.2015 у позивача наявна недоїмка (податкового боргу) в розмірі 4576 грн 55 коп, яка погашена 12.01.2016 і починаючи з 12.01.2016 у позивача значиться переплата у сумі 7146 грн 93 коп.

21.03.2016 відповідач нарахував 1152864 грн 30 коп заборгованості з яким позивач не погоджується і вважає, що підстав для нарахування вказаної суми немає, а по інтегрованій картці їх встановити неможливо.

Колегія суддів дослідивши додані позивачем докази приходить до висновку, що наявними документами підтверджено те, що ТОВ «Тернопільхлібпром» у період з квітня 2012 року по грудень 2014 року проводилась виплата заробітної плати через касу Товариства з одночасним нарахуванням.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову, оскільки позивач самостійно не здійснював декларування грошових зобов’язань у вказаному розмірі, сума боргу в розмірі 1152864 грн 30 коп з податку на доходи фізичних осіб не є узгодженим грошовим зобов’язанням, відтак не може рахуватись податковим боргом в розумінні ПК України.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду — без змін. ОСОБА_3 апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 819/403/16 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_3 Повне судове рішення складено 13 лютого 2018 року