Постанова № 72285153, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11186/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника позивача Кулініч О.А.,

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 813/743/17 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» про стягнення боргу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Грень Н.М. в м. Львові, відомості про час ухвалення рішення суду першої інстанції та дату складання повного тексту рішення відсутні), -

ВСТАНОВИВ:

Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі заявник, ОУПФУ) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого 14.03.2017 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова заборгованості в сумі 121827,61 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року в задоволенні заяви ОУПФУ про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОУПФУ подало апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова реорганізовано, шляхом злиття та утворено ОУПФУ.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 року у справі №813/743/17 задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 121827,61 грн.

14.03.2017 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №813/743/17 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 121827,61 грн., стягувачем у якому вказано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що виконавче провадження за виконавчим листом у справі № 813/743/17 відкривалося, у зв'язку з чим відсутні підстави для заміни стягувача у неіснуючому виконавчому провадженні.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 370 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення спірного судового рішення) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно положень ст. 379 КАС України в тій же редакції, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно пункту 1 частини 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Системний аналіз наведених норм у їх взаємозв'язку дозволяє дійти висновку, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень є лише частиною даної стадії, а підставою для виконання судового рішення є набрання ним законної сили.

Статусу стягувача та боржника особи набувають з моменту набрання рішенням законної сили (або ж з моменту винесення рішення у випадку, якщо воно підлягає негайному виконанню). З цього моменту, безвідносно до факту відкриття виконавчого провадження, стягувач та боржник наділені відповідними правами та обов'язками, притаманними таким особам.

Підставами для заміни сторони виконавчого провадження, як видно з частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та частини 1 ст. 379 КАС України, є вибуття однієї з сторін та заява сторони чи заінтересованої особи, яка має право звернутися до суду із відповідною заявою.

Як встановлено колегією суддів, Львівським окружним адміністративним судом 14.03.2017 року було видано управлінню Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова виконавчий лист № 813/743/17, а тому саме з цього моменту дану особу слід вважати стягувачем, а Публічне акціонерне товариство «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» боржником.

Оскільки стягувач є однією із сторін виконавчого провадження, то припинення юридичної особи-стягувача з правонаступництвом має наслідком заміну цієї сторони виконавчого провадження.

Крім цього, колегія суддів враховує ту обставину, що відмовляючи у задоволенні заяви ОУПФУ як правонаступника УПФУ у Шевченківському районі м. Львова суд першої інстанції позбавив його можливості застосувати процедуру примусового виконання судового рішення у справі, яке набрало законної сили, що суперечить положенням ч. 1 ст. 370 КАС України та принципу обов'язковості судових рішень (ст. 14 КАС України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно правонаступництво відбувається у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Процедура ліквідації передбачає значний обсяг певних дій, і, відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова реорганізовано шляхом приєднання до ОУПФУ, про що 31.03.2017 року внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14151340000041416. Тому, виходячи з цього, така реорганізація є достатньою підставою для вибуття сторони виконавчого провадження і відповідно заміни сторони, що вибула, на правонаступника.

У зв'язку з тим, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова реорганізовано шляхом приєднання до ОУПФУ, про що 31.03.2017 року, Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова правомірно звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про відмову заміні стягувача у виконавчому провадженні прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, без врахування істотних обставин, що мають значення для справи, що є підставою для її скасування та прийняття нової ухвали про задоволення заяви органу Пенсійного фонду про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено незаконне та необґрунтоване судове рішення без додержання норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновків суду, а тому таке підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 241, ст. 308, ст.ст. 311-313, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 813/743/17 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа № 813/743/17 від 14.03.2017 року, - стягувача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на правонаступника Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді З. М. Матковська Р. М. Шавель