Постанова № 72285113, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12385/17Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року (ухвалена головуючим-суддею Черніцькою І.М. у м. Тернополі) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов’язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – Тернопільське ОУПФУ) щодо відмови у призначенні їй пенсії по інвалідності та зобов’язати зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення такої пенсії період роботи з 21.05.1990 по 11.04.1995 у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини та призначити пенсію з 13.04.2017.

Позов мотивований тим, що при наявності у неї права на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідач протиправно відмовив у її призначенні за недостатності страхового стажу, не зарахувавши періоди роботи з 21.05.1990 по 11.04.1995 у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2017 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Тернопільське ОУПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що період роботи позивача з 21.05.1990 по 11.04.1995 у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини управлінням не зарахований, оскільки дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, а в архівні установи документи на зберігання не надходили. Тому просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2017 та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0614097 від 03.12.2015, ОСОБА_1 присвоєну другу групу інвалідності з 03.12.2015, загальне захворювання, довічно.

13.04.2017 позивач звернулася до Тернопільського ОУПФУ із заявою про призначення їй пенсії по інвалідності.

Протоколом №11 від 05.07.2017 комісія Тернопільського ОУПФУ по розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відмовила ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки провести зустрічну перевірку для підтвердження факту роботи за періоди роботи з 21.05.1990 по 11.04.1995 у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини немає можливості, підприємство відсутнє за юридичною адресою, а в архівні установи документи на зберігання не надходили.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_1 є необхідний стаж роботи для призначення їй пенсії по інвалідності, який належним чином підтверджений записами у трудовій книжці, тому відмова відповідача у призначенні пенсії по інвалідності є протиправною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ст.32 цього Закону, особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема для інвалідів II та III груп : від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

У відповідності до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондують із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.6 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців» до трудової книжки заносяться відомості про працівника : прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність, відомості про роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на які прийнято працівника, провадяться : для робітників у відповідності з найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікованому довіднику робіт і професій робітників.

Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно записів трудової книжки БТ-І №1591733 за № № 11, 12, ОСОБА_1 з 21.05.1990 по 11.04.1995 працювала різноробочою в Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини (наказ за №12 від 21.05.1990, наказ №15 від 11.04.1995).

На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 досягла 56 років, страховий стаж якої становить більше 14 років, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Покликання апелянта на відсутність підтвердження страхового стажу у спірні періоди по причині не надходження на зберігання до архівних установ документів по Підгаєцькому міжгосподарському підприємству, колегія суддів не бере до уваги, оскільки наявний у ОСОБА_1 страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності повністю підтверджений записами у належній їй трудовій книжці, які не викликають сумнівів щодо своєї об'єктивності чи достовірності.

Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та правомірно зобов’язав Тернопільське ОУПФУ призначити позивачу вказану пенсію, зарахувавши спірний період, з дня звернення - 13.04.2017.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята при правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року по справі №607/14192/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 13.02.2018.