Постанова № 72285100, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року № 876/12043/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання – Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №813/6085/15 (суддя Сакалош В.М., постанова прийнята о 10/54 год, м.Львів, повний текст складено 16 листопада 2017 року) за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ще у листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) та Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (далі – ПАТ) ОСОБА_1 (далі – Уповноважена особа) у якому, з урахуванням змінених позовних вимог (т.1 а.с.63), просив:

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасової адміністрації ПАТ «Щодо заходів, пов’язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями від 16.09.2015 №813 (далі – Наказ) в частині договору №025-13558-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США (далі – Договір), укладеного 13.02.2015 між ПАТ та ОСОБА_2М;

зобов'язати Уповноважену особу включити позивача на повну суму відшкодування до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ за рахунок Фонду (далі – Перелік);

зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ за рахунок Фонду;

зобов'язати Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників (далі – Загальний реєстр), які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ за рахунок Фонду.

Позовні вимоги обґрунтовує, тим, що за наявності у нього Договору з ПАТ, на рахунку за яким обліковуються кошти, Уповноважена особа, всупереч вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон №4452-VI) та неодноразові його звернення, не включив останнього до Переліку, внаслідок чого позивач не може отримати гарантованої суми вкладу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2016 року, провадження у справі закрито (т.1 а.с.173-177, 213-218).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України (далі – Суд) від 29 серпня 2017 року вказані судові рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.62-65).

Цей Суд, вказав, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі, з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки на спори, які виникають на стадії ліквідації банку, юрисдикція адміністративних судів не поширюється, є помилковим.

Після прийняття до розгляду справи постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ в частині Договору, укладеного 13.02.2015 між ПАТ та ОСОБА_2 Зобов'язано Уповноважену особу включити позивача на повну суму відшкодування до Переліку. Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ за рахунок Фонду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Уповноваженої особи на користь ОСОБА_2 частину сплаченого судового збору в сумі 1461,60 грн.

Із судовим рішенням не погодилась Уповноважена особа. Просить постанову суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що правочин банківського вкладу укладений між позивачем та ПАТ є нікчемним, а тому ОСОБА_2 не може претендуванням на включення до Переліку. Також зауважує, що Уповноважена особа є працівником Фонду, діє від імені Фонду та в межах повноважень, делегованих Фондом, а тому судові витрати підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Фонду.

Фонд у відзиві на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції не обґрунтованою, прийняту з порушенням нормам матеріального та процесуального права. Просить ухвалити законне та правосудне рішення по вказаній справі, а також розглядати справу за відсутності представника Фонду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з таких міркувань.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою не доведено наявності правових підстав стосовно не включення позивача до Переліку.

Такі висновки суду першої інстанції по суті спору, відповідають фактичним обставинам справи та правильному правозастосуванню. Поряд з цим оскаржене судове рішення не може бути залишено без змін з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.02.2015 між ОСОБА_2 (Вкладник), з однієї сторони та ПАТ (Банк), з іншого боку, укладено Договір предметом якого є відкриття вкладного (депозитного) рахунку №26356112992813 (далі – Рахунок) із зарахуванням на Рахунок вкладу з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами Договору (пункти 1.6, 1.8 Договору). Сума вкладу складає 5500 доларів США, процентна ставка на суму вкладу становить 5.5 процентів річних (пункти 1.2, 1.4 Договору). Строк залучення вкладу мав тривати по 18.02.2016 (п.1.3) (т.1 а.с.6)

Також, 13.02.2015 між позивачем та ПАТ укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою п.1.8 Договору викладено в наступній редакції: «Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовилися, що умови п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення цього договору не буде здійснено зарахування або перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей договорів вважається таким, що не був укладений» (т.1 а.с.7).

Відповідно до Платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, від 13.02.2015 №45858085 на Рахунок ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 55000 доларів США, шляхом переказу з рахунку ОСОБА_3 №26204700202818 (т.1 а.с.8).

На підставі постанови Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ (т.1 а.с.39-41).

В подальшому виконавча дирекція Фонду рішеннями від 08.04.2015 та 03.08.2015 №№71, 147 продовжила строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ по 02.10.2015 (т.1 а.с.42-43).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Уповноваженій особі (т.1 а.с.44).

На офіційному сайті Фонду розміщено повідомлення про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015. Те ж саме оголошення опубліковано в газеті «Голос України» від 08.10.2015 №187 (6191) (т.1 а.с.45).

Відповідно до протоколу засіданні Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ призначеної наказом від 29.05.2015 №408 та Наказу, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком, де зокрема, вказано Договір (т.1 а.с.29-38).

Повідомленням від 23.09.2015 №8821/1698, позивача доведено до відома про нікчемність Договору згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI (т.1 а.с.61).

21.10.2015 ОСОБА_2 на ім’я Директора-розпорядника Фонду подано заяву про виплату йому гарантованої суми за вкладом розміщеним у Банку, згідно Договору (т.1 а.с.14).

04.11.2015 через відділення Акціонерного товариства «Укрексімбанк» позивачем отримано 35826,12 грн за Договором та повідомлено про відсутність інформації щодо виплати решти гарантованої суми відшкодування за вкладом розміщеним у ПАТ відповідно до Договору (т.1 а.с.9).

Вважаючи дії відповідачів щодо не включення позивача на повну суму відшкодування за вкладом у ПАТ до Переліку та Загального реєстру неправомірними, такий звернувся до суду із даним позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, НБУ, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом №4452-VI.

За ст.2 Закону №4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)

неплатоспроможний банк – це банк, щодо якого НБУ прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

ліквідація банку – процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;

тимчасова адміністрація – процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

уповноважена особа Фонду – працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб’єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду (ч.2 ст.3 Закону №4452-VI).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 цього Закону).

За змістом частин 1 та 2 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає Перелік та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний Перелік.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що уповноважена особа Фонду зазначає у Переліку суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 5 ст.27 Закону №4452-VI передбачено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур’єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За ч.1 ст.34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За змістом ч.1 ст.36 Закону №4452-VI з дня призначення Уповноваженої особи призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За ч.3 цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Нормами ч.6 ст.36 Закону №4452-VI визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобов’язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний Перелік (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

За пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку Загальний реєстр, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним реєстром, передачу Загального реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Статтею 37 Закону №4452-VI визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа Фонду, як зазначено у ч.2 ст.38 №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст.38 Закону №4452-VI встановлює чіткий перелік підстав за якими правочини неплатоспроможного банку слід визнавати нікчемними, зокрема, і у випадку коли <…> 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

З вищевикладеного видно, що уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України (далі – ЦК; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст.228 цього ж Кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У розглядуваній справі, Уповноваженою особою визначено вимоги п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI конкретною підставою нікчемності Договору, укладеного між позивачем та Банком. Крім цього, додатковими підставами для віднесення Договору до категорії нікчемних правочинів є те, що такий було укладено у період коли ПАТ було віднесено до категорії проблемних банків (постанова НБУ від 30.10.2014 №692/БТ), а також зарахування грошових сум для Вкладника на вкладний рахунок здійснювалось третьою особою.

Проте, як вірно зазначає суд першої інстанції, наведені обставини не можуть бути підставою для не включення позивача до Переліку. Це пов’язано з тим, що по перше, ч.3 ст.38 Закону №4452-VI встановлений перелік підстав для визнання нікчемними правочинів банку, який вже визнаний неплатоспроможним та не наведено підстав щодо визнання подібних договорів нікчемними у період віднесення банку до категорії проблемних (у такому випадку нікчемність правочину мала б встановлюватись судом). Потрібно зауважити, що Договір між позивачем та ПАТ був укладений 13.02.2015, а останній був визнаний неплатоспроможним 02.03.2015, тому підстав для визнання даного правочину нікчемним, з посиланням на п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, немає.

По друге, той факт, що кошти надійшли на рахунок ОСОБА_2 шляхом переказу з рахунку іншого клієнта Банку, не надає достатніх і необхідних підстав вважати таку операцію нікчемною, оскільки можливість внесення депозиту саме таким шляхом узгоджена позивачем і ПАТ у Додатковій угоді №1 до Договору-2 від 13.02.2015.

У відповідності до положень пунктів 3, 4 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI вклад – це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладником вважається фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 3 ст.1058 ЦК передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

З огляду на наведені вище законодавчі норми, позивач є вкладником Банку (в розумінні п.4 ст.2 Закону №4452-VI), а відтак має право на отримання, з урахуванням уже перерахованих, коштів за своїми вкладом в ПАТ в межах гарантованої суми за рахунок Фонду.

Підсумовуючи, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності скасування та визнання протиправним Наказу в частині визнання Договору нікчемним та зобов’язання Уповноваженої особи вчинити дії з включення ОСОБА_2 до Переліку із наданням додаткової інформації про нього до Фонду, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ за рахунок Фонду. А також відмови в іншій частині позову у зв’язку із передчасністю заявленої вимоги про зобов’язання Фонду включити позивача до Загального реєстру, так як, таким діям Фонду має передувати внесення Уповноваженою особою вкладника до Переліку і лише після цього у Фонду виникне обов’язок включення особи до Загального реєстру.

І останнє.

У відповідності до частин 1, 3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи; далі – КАС) при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В розрізі викладених вище по тексту понять, Фонду та уповноваженої особи Фонду, у розглядуваних відносинах суб'єктом владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань, якого мають бути стягненні документально підтвердженні судові витрати, що понесенні стороною на користь, якої ухвалене судове рішення є Фонд, а уповноважена особа Фонду є лише працівником Фонду на якого покладені повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, а також представництва Фонду у судах за позовами проти працівників Фонду.

Судом першої інстанції внаслідок часткового задоволення позову ОСОБА_2 стягнуто з Уповноваженої особи суму сплаченого позивачем судового збору за подання позову (судовий збір 1948,89 грн), хоча такий, необхідно було стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду. Отже, постанова суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року в частині розподілу судових витрат змінити, виклавши абзац шостий резолютивної частини цієї постанови у такій редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 1461 (тисячу чотириста шістдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок сплаченого судового збору.».

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст виготовлений 12 лютого 2018 року.