КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/11864/16
УХВАЛА
19 лютого 2018 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року у справі за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Національний природний парк «Тузловські лимани», Одеська обласна державна адміністрація, Татарбунарська районна державна адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Національний природний парк «Тузловські лимани», Одеська обласна державна адміністрація, Татарбунарська районна державна адміністрація про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, апелянт – Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку із обмеженим фінансуванням.
Перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч наведених норм, апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, натомість ним подано клопотання, в якому він просить відстрочити йому сплату судового збору, у зв’язку із обмеженим фінансуванням.
Вважаю, що клопотання не є обґрунтованим, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб’єкти владних повноважень зобов’язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів у Державному бюджеті не може підставою для відстрочення від його сплати.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб’єкти владних повноважень зобов’язані сплачувати судовий збір.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачено, обов’язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.
Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення від його оплати.
Згідно з п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент звернення до суду з адміністративним позовом), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік становив 1 378 грн.
Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 2 067 грн. 00 коп. (1 378 х 150% = 2 067).
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 34729486) за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім цього, як вбачається зі змісту апеляційної скарги та в прохальній її частині, апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року, яка в матеріалах справи відсутня.
Натомість матеріали справи містять постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року.
Таким чином, апелянтом слід також уточнити дату оскаржуваного судового рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документа про сплату судового збору та в апеляційній скарзі необхідно уточнити дату оскаржуваного судового рішення, а заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору визнано необґрунтованим, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року залишити без руху.
Встановити Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судове рішення № 72284976, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/11864/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: