Постанова № 72284681, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10834/14 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) про відмову у встановлення способу і порядку виконання рішення суду за заявою Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Ткач Маріанни Юріївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Караченцева Артема Юрійовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», за участю Прокуратури міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Граве Україна страхування життя» (далі - ПрАТ «Граве Україна страхування життя») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ Банк» (далі - ПАТ «ЕРДЕ Банк») Ткач М.Ю. щодо відмови у виплаті (відшкодуванні) вкладів фізичних осіб-страхувальників за договорами довгострокового страхування життя у національній валюті України за тарифами головного страхування GХ-3 в загальному розмірі 10 740 312 грн 22 коп.; визнати страхувальників вкладниками ПАТ «ЕРДЕ Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ Банк» Караченцева А.Ю. включити цих осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЕРДЕ Банк», а також вчинити усі необхідні дії щодо виплати (відшкодування) на користь ПрАТ «Граве Україна страхування життя» вкладів у загальному розмірі 10 740 312 грн 22 коп. щодо цих страхувальників за договорами довгострокового страхування життя у національній валюті України за тарифами головного страхування GХ-3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ Банк» Ткач М.Ю. щодо відмови у виплаті (відшкодуванні) вкладів фізичних осіб-страхувальників за договорами довгострокового страхування життя у національній валюті України за тарифами головного страхування GХ-3 в загальному розмірі 10 740 312 грн 22 коп.; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ Банк» Караченцева А.Ю. надати до Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» додаткову інформацію стосовно вкладників ПАТ «ЕРДЕ Банк», яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього страхувальників, згідно списку, що є додатком до листа ПрАТ «Граве Україна страхування життя» №134/02 від 26 червня 2014 року; зобов'язано Державну установу «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» вчинити необхідні дії щодо виплати (відшкодування) на користь ПрАТ «Граве Україна страхування життя» вкладів страхувальників за договорами довгострокового страхування життя у національній валюті України за тарифами головного страхування GХ-3 у загальному розмірі 10 740 312 грн 22 коп.

16 листопада 2017 року до суду першої інстанції надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення за виконавчим листом по справі №826/10834/14, виданим Київським апеляційним адміністративним судом, шляхом стягнення з Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь Приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» коштів в сумі 10740312 грн 22 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.

Представник ПрАТ «Граве Україна страхування життя» Тригуб А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить на підставі п.4 ч.1 ст.317 КАС України змінити ухвалу суду першої інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини:

з абзацу 21 слова «… оскільки стягнення коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь юридичних осіб не передбачена, а такі рішення підлягають виконанню тільки в порядку черговості задоволення вимог кредиторів ліквідуємої установи...»;

з абзацу 23 слова «… адже зобов'язання вчинити необхідні дії щодо виплати(відшкодування) коштів може бути виконано у встановленому ч.1 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку, шляхом спрямування коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, на задоволення вимог кредиторів у певній черговості».

Апелянт в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що частково задовольняючи позов у даній справі Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 21 липня 2016 року дійшов висновку про те, що вказані кошти підлягають відшкодуванню саме як вклади, тобто за процедурою виплат гарантованих сум відшкодування, однак в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що спірні правовідносини підлягають виплаті за процедурою вимог кредиторів.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Прокуратурою міста Києва відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судовому засіданні їх представники заперечували проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Іншими учасниками справи відзиви на апеляційну скаргу не подавались; у судове засідання їхні представники не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПрАТ «Граве Україна страхування життя» апелянта, заперечення представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Прокуратури міста Києва, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, положеннями статті 263 КАС України (у редакції, чинній на момент подання заяви (подання) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві обґрунтовуючи подану заяву (подання) посилається на те, що виконання рішення суду апеляційної інстанції фактично і повно можливо, лише у разі зміни способу та порядку його виконання шляхом стягнення з боржника суми, яка підлягає поверненню у розмірі 10 740 312 грн 22 коп.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний, зокрема, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Положеннями статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.378 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Таким чином, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення здійснюються в разі неможливості виконати судове рішення з підстав невизначеності послідовності та змісту виконавчих дій.

Як вже зазначалось, апелянт просить змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції шляхом виключення певних слів з абзаців 21 та 23, з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.317 КАС України.

Так, за приписами ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Положеннями статті 317 КАС України визначено підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Зокрема, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Наведені в абзацах 21 та 23 оскаржуваної ухвали висновки суду першої інстанції, представник ПрАТ «Граве Україна страхування життя» вважає такими, що суперечать тому способу захисту порушених прав, який раніше був обраний судом та передбачений постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року.

Колегія суддів вказані посилання апелянта не приймає до уваги, оскільки, мотивуючи відмову у задоволенні заяви (подання) про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції чітко зазначено, що стягнення коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь юридичних осіб не передбачено, а такі рішення підлягають виконанню тільки в порядку черговості задоволення вимог кредиторів ліквідуємої установи; зобов»язання вчинити необхідні дії щодо виплати (відшкодування) коштів може бути виконано у встановленому ч.1 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку.

Зазначене не є неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, а тому колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для зміни судового рішення.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Граве Україна страхування життя» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 16 лютого 2018 року.