Постанова № 72284586, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1323/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, у м.Чернігові, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» (далі - Позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - Відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2017 року №UAUA500030/2017/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00141.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт вказує на те, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судове засіданні представник Позивача не прибув, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, то відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2016 року між CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) та ПП «Семенівська мануфактура» (покупець) укладено контракт №BSN1-09/2016 на поставку товару (далі - контракт).

Згідно з умовами контракту постачальник зобов»язується поставити покупцю товари в асортименті. Покупець зобов»язується сплатити за товар відповідно до умов цього контракту.

Загальна кількість і асортимент товару, який поставляється, складається із товарних партій, кількість яких визначається в рахунку-фактурі на кожну поставку (ст.2 контракту).

Відповідно до ст.3 контракту поставка товару по даному контракту відбувається у відповідності до «ІНКОТЕРМС-2010». Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі.

Згідно з ст.4 контракту вартість за одиницю товару узгоджується і встановлюється в рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару до даного контракту.

Оплата товару здійснюється банківським перерахунком на рахунок постачальника, вказаний в даному контракті (ст.5 контракту). Прийом-передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами, по кількості і якості (ст. 7 контракту).

Відповідно до інвойсу від 17.04.2017 року №BTCN2017207 товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Тобто, CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов`язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Також, в інвойсах визначено асортимент товару, що поставлявся та його загальна вартість, зокрема, партія товару, яка підлягає поставці складається із текстилю 65 927,00 м у асортименті, загальною вартістю 36 672,00 доларів США.

Товар, визначений вказаним інвойсом, передано перевізнику, що підтверджується коносаментом від 20.04.2017 року COSU6150402070 в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером RFCU4120329.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною від 17.04.2017 року №0000002017207, в якій визначено, що на виконання контракту від 01.09.2016 року №BSN1-09/2016 вищевказаним контейнером буде здійснено поставку придбаного товару, та його загальна вартість в доларах США.

До порту призначення товари, які поставлено за контрактом, прибули у строки, визначені умовами поставки.

Товар у порту призначення (м.Одеса) було отримано перевізником для доправлення його до Одеської митниці ДФС.

20.10.2014 року між ПП «Національні традиції» та Позивачем укладено договір №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів та додаткову угоду від 03.01.2017 року №1, за якими ПП «Національні традиції» взяло на себе зобовязання надати ПП «Семенівська мануфактура» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів.

ПП «Національні традиції» подано Відповідачу митну декларацію №UA500030/2017/010883 та задекларовано товари, що надійшли відповідно до умов контракту від 01.09.2016 року №BSN1-09/2016.

Згідно із поданою декларацією, виробником придбаного товару є CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD; країна виробництва Китай.

Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена декларантом за ціною договору (контракту) відповідно до ст.58 Митного кодексу України (далі - Кодекс).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту, декларантом подано копії документів, передбачених ч.2 ст.53 Кодексом.

Одеською митницею ДФС 10.06.2017 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000017/2, яким Позивачу відкориговано митну вартість товарів, а саме збільшено суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 166 130,64 грн.

Відповідач у вказаному рішенні зазначив, що згідно з п.8 зовнішньоекономічного договору вартість пакувальних матеріалів входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; в поданій митній декларації країни відправлення від 18.04.2017 року №223120170001064555 відсутні будь-які посилання на товаросупровідні документи, якими здійснювалась зовнішньоекономічна операція (інвойс, договір); наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товару від 10.04.2017 року №150329 не містить терміну дії пропозиції та не адресований на необмежене коло осіб.

Попередній метод за ціною контракту не застосовано через те, що подані до митного оформлення документи відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Кодексу не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, Відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00141.

Так, відповідно до ст.49 Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини 1 статті 51 Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями статті 53 Кодексу визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1-3 ст.54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Кодексу визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч.3 ст.53 Кодексу, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Підставами для витребування у декларанта додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару ч.3 ст.53 Кодексу визначає випадки, якщо документи, зазначені у ч.2 ст.53 Кодексу містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід зазначити, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 року по справі № 21-498а15.

Відповідач посилається на те, що в наданих до митного оформлення ПП «Семенівська мануфактура» документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оскільеи згідно п. 8 зовнішньоекономічного договору вартість пакувальних матеріалів входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; в поданій митній декларації країни відправлення від 18.04.2017 №223120170001064555 відсутні будь-які посилання на товаросупровідні документи, якими здійснювалась зовнішньоекономічна операція (інвойс, договір); наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товару від 10.04.2017 № 150329 не містить терміну дії пропозиції та не адресований на необмежене коло осіб.

Між тим, зазначені обставини не свідчать про те, що надані Позивачем документи не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, виходячи з таких підстав.

За приписами ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Згідно з ч.1 ст.189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Положеннями статті 190 Господарського кодексу України визначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості обєкта оцінювання, в звязку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним субєктом господарювання на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Професіонал» 02.06.2017 року здійснено звіт від №05-07/06/69 про оцінку майна, відповідно до якого оцінювач вважає, що ринкова вартість об»єкту оцінки - товару у кількості 5 найменувань, що належить ПП «Семенівська мануфактура» з урахуванням мети оцінки, за курсом НБУ на 02.06.2017 року складає: тов. № 1 к-ть: 33 882,00 м.п. 19 312,74 дол. США, еквівалент грн. 507 364,08 грн; тов. № 2 к-ть: 9736,00 м.п. 4770,64 дол. США, еквівалент грн. 125329,26 грн; тов. № 3 к-ть: 3776,00 м.п. 3020,80 дол. США, еквівалент грн. 79359,29 грн; тов. № 4 к-ть: 11566,00 м.п. 6014,32 дол. США, еквівалент грн. 158001,92 грн; тов. № 5 к-ть: 6967,00 м.п. 2856,47 дол. США, еквівалент грн. 75042,19 грн.

Всього собівартість товару складає 35974,97 дол. США, що є еквівалентом 945096,75 грн.

Суб»єктом оціночної діяльності підтверджено ціну товару, наведену в калькуляціях, а також зазначену Позивачем як складову частини митної вартості товару.

Отже, зазначений звіт містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та висновки наведені в звіті не спростовані належним чином, а тому дані вказані в звіті про оцінку майна повинні враховуватись.

При цьому, відповідно до інвойсу від 17.04.2017 року №BTCN2017207 товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD. від 03.05.2017, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі (а.с. 205-206). Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції, надані CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD.

Оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов`язку страхування товару, то CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD.

Також, ПП «Семенівська мануфактура» повідомлено, що страхування вантажу щодо товарів, відвантажених за інвойсом від 17.04.2017 року №BTCN2017207, не здійснювалося.

Таким чином, для цілей визначення складових митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту за інвойсом від 17.04.2017 року №BTCN2017207, такі як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження.

Щодо посилання Відповідача на прайс-лист від 10.04.2017 року №150329, який не містить інформації про період дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, колегія суддів зазначає таке.

Прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єктом господарювання. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс- листа, то згідно з загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обовязковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що інформація, яка міститься в прайс-листі, відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, а тому не викликає сумнівів щодо того, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність ПП «Семенівська мануфактура», а ціни є актуальними на час здійснення замовлення та поставки партії товару.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Відповідача, які наведені в рішенні про коригування митної вартості товарів, зокрема, щодо відсутності в наданих до митного оформлення документах вартості упакування, оскільки така вартість включена відповідно до умов контракту до вартості товару та відображена у калькуляції.

Щодо посилання митного органу на те, що ненадання Позивачем перекладу митної декларації країни відправлення від 18.04.2017 року №223120170001064555, стало підставою для неможливості підтвердження митної вартості товарів, колегія суддів зазначає таке.

Як вже зазначалось, статтею 53 Кодексу визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявлено митної вартості товару, вказана декларація в ньому відсутня.

Таким чином, за наявності інших документів, які підтверджують митну вартість товарів, відсутність перекладу декларації країни відправлення не може бути підставою для висновку про непідтвердження митної вартості товарів.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту від 01.09.2016 року №BSN1-09/2016, декларантом подано до Одеської митниці ДФС копії документів, а саме: від 01.09.2016 року контракт №BSNl-09/2016; інвойс від 17.04.2017 року №BTCN2017207; пакувальний лист до інвойсу від 17.04.2017 року №BTCN2017207; видаткову накладну від 17.04.2017 року №000002017207; відвантажувальну специфікацію від 20.04.2017 року №BTCN2017207/150207-1-1.

Також, відповідно до ч.6 ст.53 Кодексу Позивачем для митного оформлення подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: калькуляцію від 03.05.2017 року №BTCN2017207/01; звіт про оцінку майна від 02.06.2017 року №05-07/06/09; листи від CHANGXING ВАІТЕ IMPORT EXPORT CO.. LTD; листи від ПП «Семенівська мануфактура»; прайс-лист.

Отже, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції щодо неправомірності висновків Відповідача про відсутність підстав для застосування першого методу (за ціною договору) для визначення митної вартості товару, оскільки митна вартість підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові митної вартості товару.

Також, доводи Одеської митниці ДФС про відсутність будь-яких посилань на товаросупровідні документи, якими здійснювалась зовнішньоекономічна операція, в митній декларації країни відправлення від 18.04.2017 року №223120170001064555, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказана декларація митним органом не досліджувалась, у зв`язку із відсутністю її перекладу.

Між тим, вищевказана інформація містилась в інших наданих до перевірки документах.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом згідно з положеннями Кодексу, проводиться процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, яка була проведена на виконання вимог Митного кодексу України.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.06.2017 року №UAUA500030/2017/000017/2 Відповідачем зазначено, що з декларантом було проведено консультації.

Однак, з листів Одеської митниці ДФС щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження вартості товару вбачається, що останні не містили посилання на те, які саме обґрунтовані сумніви викликали необхідність витребування додаткових документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Відповідача, що декларантом під час декларування товарів не надано документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Згідно з п.2 ч.2 ст.55 Кодексу прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Частинами 1, 2 статті 59 Кодексу визначено: у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

В порушення зазначених норм, спірні рішення не містить посилань на умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку). Окрім цього, Одеською митницею в рішенні не викладено докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при визначенні митної вартості товару, а саме не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих Позивачем, стала цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС).

Враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Колегія суддів вважає, що Відповідачем визначено митну вартість оцінюваної партії товару та її коригування за резервним методом проведено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 15 лютого 2018 року.