Постанова № 72284517, 15.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/810/17 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Горяйнова А.М., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (повний текст постанови виготовлено 20.11.2017) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Черкаській області №1202 від 04.05.2017 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Черкаській області №125 о/с від 04.05.2017 щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04.05.2017 до моменту фактичного поновлення на посаді.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального та процесуального права, неповно встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 07.11.2017 працювала на посаді слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

На підставі наказу ГУНП від 03.05.2017 № 1194 службовими особами ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем та у зв'язку зі складенням відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за результатами якого складено висновок від 04.05.2017.

Згідно із вказаним висновком, службовим розслідуванням встановлено, що 02.05.2017 близько 22 год. 50 хв. працівниками патрульної поліції м. Черкаси помічений автомобіль Mercedes-Vito д.н.з. НОМЕР_1, у якого не горіла лампа лівої фари. У зв'язку з цим вказаний автомобіль під керуванням позивача зупинено біля буд. 12 на пров. Хижняківському у м.Черкаси.

Під час спілкування з ОСОБА_2 поліцейські встановили, що остання має явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову, обличчя, почервоніння очей тощо).

Зважаючи на ці обставини позивача було доставлено до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, в якому відповідно до висновку медичного огляду від 02.05.2017 №473 встановлено, що позивач перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

У подальшому ОСОБА_2 доставлено до Черкаського ВП, де остання перешкоджала працівникам патрульної поліції у складанні адміністративних матеріалів та поводила себе зухвало.

Зважаючи на вищевикладене, відносно позивача за порушення п. 2.9. Правил дорожнього руху України складено протокол (серії БР №142309) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, за порушення п.п.31.4.3 Правил дорожнього руху України винесено постанову (серії АР №729057) у справі про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.

Опитані під час службового розслідування інспектори УПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю підтвердили викладені вище відомості оформлення адміністративних матеріалів відносно позивача. В ході службового розслідування позивач від письмових пояснень відмовилась, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

04.05.2017 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1202 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушенні вимог ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушенні вимог ст.ст. 1 та 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил поведінки працівника апарату міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилось у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливого ставлення до колег по службі, недотримання норм професійної і службової етики, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби, відповідно до рішення оперативної наради керівництва МВС України від 30.01.2017 № 1 позивача звільнено зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.05.2017 №125 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).

Вважаючи, що звільнення з поліції було проведено з порушенням встановленого порядку, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи оскаржувані накази відповідач діяв межах повноважень та у спосіб, передбачених законодавством.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 19.07.1991р. №114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Згідно з пп. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Дисциплінарного Статуту).

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справі України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрована Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення службової дисципліни.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Підпунктом 2.2.20 п. 2.2 Інструкції передбачено, що отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

З аналізу п. 6 Інструкції вбачається, що у особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, повинні бути відібрані пояснення.

З висновку службового розслідування вбачається, що від надання пояснень позивач відмовилася.

З матеріалів справи встановлено, що службове розслідування було проведено на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством.

На підставі вказаного висновку службового розслідування позивача було звільнено шляхом прийняття оскаржуваних наказів.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з абз. 1 ч. 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Відповідно до п. 3 та 4 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179, передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Тобто, дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил повинно здійснюватися працівниками поліції як в робочий, так і в позаробочий час.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.06.2017, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 31.07.2017, визнано ОСОБА_2 винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що в діях позивача мало місце порушення службової дисципліни, що проявилося у недопустимій для працівника поліції поведінці.

Відповідно до п. 5.4 Інструкції якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Застосований вид стягнення є співмірним з вчиненим порушенням.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані накази прийняті відповідачем в порядку та у спосіб, що передбачені законодавством.

Стосовно посилання позивача на перебування на час звільнення в стані тимчасової непрацездатності колегія суддів зазначає, що це не є перешкодою для звільнення зі служби в поліції, оскільки застосуванню до спірних правовідносин підлягає Дисциплінарний статут, положення якого не містять заборони звільнення особи в стані тимчасової непрацездатності.

Згідно зі статтею 18 Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що стосовно осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади може видаватися під час перебування працівника в стані тимчасової непрацездатності. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Статуту здійснюється після прибуття до місця проходження служби.

Таку правову позицію відображено у постанові Верховного Суду України від 08 жовтня 2013 року по справі № 21-250а13.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді А.М. Горяйнов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 15.02.2018