Постанова № 72284154, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14796/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - Відповідач) про зобов'язання видати довідку про заробітну плату з 01.09.2017 року по теперішній час на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, в якій зазначити: основний оклад, класний чин, вислугу років, щомісячну премію, на яку нараховуються страхові внески, доплати, які передбачені чинним законодавством, а саме, надбавка за виконання особливо важливої роботи, надбавка слідчим за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Генеральну прокуратуру України видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату з 01.09.2017 року, на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, яку Позивач обіймав на момент виходу на пенсію, з урахуванням всіх складових заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій же частині нову, якою у задоволенні позову відмовити, у решті оскаржувану постанову залишити без змін.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Також, апелянт зазначає, що з огляду на відсутність нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та як наслідок, відсутність визначення складових заробітної плати, необхідних для здійснення його перерахунку та їх розмірів, видати затребувану Позивачем довідку про заробітну плату, неможливо.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме на Пенсійний фонд України, а не на Генеральну прокуратуру України, покладено обов'язок перерахунку раніше призначених пенсій.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач з 02.10.2006 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

30.10.2017 року Позивач звернувся із заявою до Генеральної прокуратури України, в якій просив видати довідку про заробітну плату з 01.09.2017 року по теперішній час, на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, яку обіймав на момент виходу на пенсію, у зв'язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

06.11.2017 року Відповідач листом №18-1582 вих.-17 повідомив Позивача про те, що з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії», у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, підстав для надання довідки про заробітну плату для перерахування пенсії немає.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Так, відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії Позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Згідно частин 13, 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) пенсії за вислугу років призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати входять: основна та додаткова заробітні плата, а також заохочувальні й компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці»).

Статтею 49 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім того, на всі складові заробітної плати нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування й вони є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії.

З вищенаведених норм випливає, що обов'язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Колегія суддів звертає увагу, що Відповідач, відмовляючи Позивачу у наданні довідки у зв'язку із відсутністю підстав для перерахунку пенсії діяв неправомірно, оскільки висновки про відсутність підстав для перерахунку пенсії відносяться виключно до компетенції органу, який законом уповноважений на здійснення такого перерахунку.

Тобто, питання щодо призначення (перерахунку) пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Також, слід зазначити, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Генеральної прокуратури України щодо видачі довідок про складові заробітної плати є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією Відповідача, а тому суд не може вказувати на форму та склад довідки про заробітну плату, а може лише зобов'язати видати її у встановленій законодавством формі з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які нараховані страхові внески.

Як вбачається зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Позивача на постанову Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року у справі №591/4946/16-а, адже у вказаному судовому рішенні міститься правовий висновок щодо можливості здійснення перерахунку розміру пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Сумської області про заробітну плату.

Таким чином, вказаний висновок Вищого адміністративного суду України не може бути застосований до правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 14 лютого 2018 року