Постанова № 72283105, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1189/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представників позивача: Виштака Ю.М., Марусаж В.І.,

представника відповідача: Кальковця В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, -

У с т а н о в и в:

ТДВ «Білоцерківський кар'єр» звернулося у суд із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Київській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2016 року №0008661401.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем надано усі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Італ Арт Торг» (раніше ТОВ «Київ Альянс Груп»), а результати документальної перевірки є необ'єктивними, необґрунтованими, не відповідають фактичним даним та не містять обґрунтованих доказів щодо порушення товариством вимог закону.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року позов задоволено.

Рішення суду умотивоване тим, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з вказаним контрагентом - безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що згідно інформації, наявної в IC «Податковий блок», аналізу даних ЄРПН досліджено по ланцюгу постачання придбання запасних частин, та встановлено, що по ланцюгу постачання у ТОВ «Італ Арт Торг» (раніше ТОВ «Київ Альянс Груп») відсутнє придбання запчастин, які в подальшому реалізовані ТДВ «Білоцерківський кар'єр». Також, відповідач посилається на те, що вказаний контрагент позивача відсутній за зазначеною податковою адресою, а наявність основних засобів установити неможливо.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТДВ «Білоцерківський кар'єр» є юридичною особою та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний); добування піску, гравію, глин і каоліну; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.

Посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Білоцерківський кар'єр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Київ Альянс груп» у квітні 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2016 року №1003/10-02-14-01/00292480/113 згідно з яким податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. 198.1 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 52 000,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2016 № 0008661401, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 78 000,00 грн., з яких 52 000,00 грн. - за податковим зобов'язанням, та 26 000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження висновки акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Уважаючи податкове повідомлення рішення протиправним, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи убачається, що ТДВ «Білоцерківський кар'єр» (покупець) уклало з ТОВ «Київ Альянс Груп» (постачальник) договір поставки від 06.04.2015 № 06.04-15, згідно якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця запасні частини (деталі та приладдя) до автотранспортних засобів (товар), а покупець - прийняти та оплатити товар.

Загальна вартість придбаних позивачем за вказаним правочином товарів склала 312 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 52 000,00 грн.

Позивачем зазначено, що придбані товари, а саме: двигун у зборі та запасні частини встановлено на автомобілі Skoda Oktavia (інвентарний номер 5281) та ЗІЛ 130 (інвентарний номер 152).

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 06.04.2015 року №06.04-15, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, акти на установку вузлів і запчастин на автомобілі, картку рахунку 631, дефектні акти.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вказані документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та розкривають зміст та обсяг господарських операцій з надання обумовлених договором послуг (містять найменування товару, одиницю виміру, ціну та прізвища осіб, які передавали та приймали такі товари).

Матеріалами справи також підтверджується, що усі фінансово - господарські зобов'язання відображені в податковому обліку позивача, що не спростовано відповідачем.

Також, на підтвердження виробничої необхідності для заміни вказаних запчастин позивачем додано до матеріалів справи копії фотознімок з місця ДТП, копію постанови про закриття кримінального провадження, протокол огляду транспортного засобу, протокол огляду місця ДТП, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наданими документами прослідковується рух, мета, економічна доцільність придбання таких товарів.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з вказаним контрагентом є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

У той час як податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Покликання податкової інспекції на недобросовісність намірів ТОВ «Київ Альянс Груп» у здійсненні господарських відносин не заслуговують на увагу з огляду на те, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (навіть якщо і мало місце) має правові наслідки саме для такого контрагента, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

До того ж, посилаючись фактично на фіктивність ТОВ «Київ Альянс Груп» контролюючим органом, усупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року), яка кореспондує із ч. 2 ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови), не надано доказів наявності кримінального провадження стосовно посадових осіб вказаного товариства.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко(Повний текст постанови складений 12 лютого 2018 року.)