Ухвала суду № 72281657, 13.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

13 лютого 2018 року м. Київ № 826/869/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Грін Банк»

до

Головного управління ДФС у Київській області

третя особа:

Фонд гарантування фізичних осіб

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Грін Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Фонд гарантування фізичних осіб про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі – Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2018 року – 1762,00 гривень.

Даний позов містить дві вимоги майнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 384 839,97 грн. за вимоги майнового характеру.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано, натомість разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

У ч.5 ст.161 КАС України зазначено, крім іншого, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони.

Одночасно, у ст.8 Закону №3674-VI, зі змінами внесеними законом від 03.10.2017, встановлено перелік умов відстрочення або розстрочення судового сплати збору. При цьому, суд звертає увагу на те, що до вищевказаних умов визначені позивачем підстави для відстрочення сплати судового збору не входять.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши заявлені позивачем вимоги, а також врахувавши те, що позивачем не надано належних обґрунтувань щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, а також доказів на підтвердження своєї позиції, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Перевіряючи дотримання позивачем строку, визначеного законодавством для подання адміністративного позову, суд звертає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення до суду стало винесення Головного управління ДФС у Київській області податкових повідомлень-рішень щодо зменшення розміру від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на 23 491 980,00 грн. за 2014 рік та щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток банківських організацій на 2 164 018,00 грн. за 2014 рік.

Водночас, судом встановлено, що за результатами адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 11.12.2017 року №29374/6/99-99-11-01-01-25, яким податкові повідомлення-рішення від 05.10.2017 року №0051091406 та №0051071406 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Вказане вище рішення отримано позивачем, відповідно до штампу ПАТ «Грін Банк» 13.12.2017 року.

У ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно п.п.56.17.3 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику

У той же час, частиною 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Отже, даний позов, виходячи з положень ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України та п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, мав бути поданий до адміністративного суду в термін не пізніше 12.01.2018 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва 15.01.2018 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на дату звернення позивача до суду з даним позовом 15.01.2018 року, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 384 839,97 грн. (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38004897, рахунок отримувача - 31218206784007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030101); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, з наведенням доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та наданням доказів на підтвердження таких доводів.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Грін Банк» залишити без руху.

2. Встановити позивачу п’ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Добрівська