Рішення № 72280350, 26.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2018 року №826/5856/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г., Костенка Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд», (далі - позивач), до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (далі - відповідач, Держархбудінспекція), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2016 р. №076/40-212-10/2540, (далі - оскаржувана постанова).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки, зроблені за результатами проведення перевірки, не відповідають фактичним обставинам. Перевірка проведена із порушенням норм законодавства.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї позиції відповідач у письмових запереченнях проти позову зауважив, що при проведенні перевірки та складенні за її результатами постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачем жодним чином не спростовано факт наявності виявлених у ході перевірки порушень.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена належним чином. При цьому, у матеріалах справи міститься клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність заперечень з цього приводу з боку представника позивача, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

На підставі письмового колективного звернення Держархбудінспекцією видано наказ від 09.02.2016 р. №62, відповідно до якого необхідно провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, зокрема по вул. Князів Коріатовичів (колишня Свердлова), 116.

Так, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лук'яновим Андрієм Олександровичем та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Багнюком Андрієм Яковичем у присутності інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича, начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича та головного архітектора проекту Гончаренка Максима Едуардовича проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, назва та місце об'єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 116 (секція №4)» на вул. Свердлова, 116 (вул. Князів Коріатовичів, 116), у м. Вінниці.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016 р., у якому зафіксовано виявлені у ході проведення перевірки порушення.

Перевіркою було встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: на об'єкті будівництва не дотримуються вимог п.4.30 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», а саме: не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети; проїзди, проходи на будівельному майданчику, а також проходи до робочих місць мають вибоїни і не утримуються у чистоті та порядку, не очищуються від сміття, захаращені матеріалами та виробами, а також ковзкі від бруду, чим порушують п.6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві»; не влаштована огорожа на перепаді висот (більше 1,3 м), чим порушено п.6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві».

На підставі акту перевірки відповідачем стосовно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.03.2016 р., згідно з яким, останнього притягнуто до відповідальності за встановлене у ході проведення перевірки правопорушення відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Також винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016 р., яким від позивача вимагалося у термін до 15.04.2016 р. усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, з 15.03.2016 р. зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень.

28.03.2016 р., за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акту, протоколу), прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у розмірі 62010,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», (далі - Закон №3038-VI), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», (далі - Закон №208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553, (далі - Положення №553), та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294, (далі - Положення №294).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 3 Закону №208/94-ВР, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Положенням №294 встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції; здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

У відповідності до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, п.п. 16, 18, 19 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1995 року №244, далі - Порядок №244).

Згідно п. 13 Порядку №244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п. 14 Порядку №244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у ході судового розгляду справи зазначив, що вказані в акті перевірки особи, в присутності яких було проведено перевірку, а саме інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича, начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича та головного архітектора проекту Гончаренка Максима Едуардовича не є уповноваженими особами ТОВ «Укрінжинірбуд», оскільки Тесля Володимир Володимирович та Гончаренко Максим Едуардович не перебувають в трудових стосунках з позивачем, а Цопа Юрій Миколайович не є відповідальним за об'єкт перевірки та їм не надавались довіреності.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації про початок виконання будівельних робіт, здійснення технічного нагляду під час будівництва покладено на інженера з технічного нагляду Теслю Володимира Володимировича, головним архітектором проекту є Гончаренко Максим Едуардович.

Тобто, на думку суду, твердження позивача про те, що Тесля Володимир Володимирович, Гончаренко Максим Едуардович та Цопа Юрій Миколайович не мали права бути присутніми під час складання акту перевірки, є безпідставними.

Також, відповідно до п. 13 Порядку №553, участь суб'єкта містобудування у разі здійснення перевірки є виключно його правом, а не обов'язком, суд вважає необґрунтованими зауваження позивача в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 р. у справі №К/800/34906/13.

Слід зазначити, що посилання позивача на порушення процедури проведення перевірки не визнаються судом достатніми обставинами для скасування постанови, оскільки особи, які здійснювали перевірку, були допущені до проведення перевірки об'єкта будівництва, відповідальними особами позивача була надана будівельна документація для огляду, про що свідчать матеріали перевірки, зокрема, висновки акту перевірки і фотофіксація виявлених порушень, а тому за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає позивач.

Отже, суб'єкт містобудування, який вважає порушеним порядок та підстави призначення позапланової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб Держархбудінспекції до такої перевірки, однак позивач таким правом не скористався.

Посилання позивача в позові на те, що він не мав можливості надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного за результатами перевірки, судом відхиляються, оскільки як вбачається з протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.03.2016 р., позивача повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 28.03.2016 р. у приміщенні Держархбудінспекції. Позивач самостійно зазначив в адміністративному позові про отримання 22.03.2016 р. листа Держархбудінспекції з примірником, зокрема, вказаного вище протоколу.

А відтак, з викладеного вбачається, що позивач мав можливість до 28.03.2016 р. та у цей день під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надати пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного за результатами перевірки, однак таких дій позивачем вчинено не було, хоча позивач завчасно був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості надати спростування щодо виявлених порушень на об'єкті будівництва, судом до уваги не береться як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, та зважаючи, що позивачем не наведено суду обставин та не надано доказів, які б свідчили про помилковість висновків акту перевірки, на підставі яких видано оскаржувану постанову, а відповідачем, у свою чергу, надано суду матеріали, якими підтверджується його правова позиція, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови є таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до норм КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 р., розгляд справи здійснювався колегією суддів, а тому і рішення у даній справі прийнято колегією у складі трьох суддів.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд».

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Суддя Н.Г. Вєкуа

Суддя Д.А. Костенко