Рішення № 72280349, 19.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2018 року № 826/25362/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича (далі також - відповідач) Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" провизнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича, в якому просив:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» щодо визнання нікчемними правочинів, в тому числі транзакції, операції із залучення грошових коштів 16.06.2014 в розмірі 149 000,00 грн. та 18.06.2014 в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича щодо повідомлення позивача про нікчемність правочину щодо транзакції, операції із залучення грошових коштів 16.06.2014 в розмірі 149 000,00 грн. та 18.06.2014 в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 є незаконними та протиправними.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність, стверджуючи, що дії групи осіб разом з позивачем були спрямовані на штучне створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати грошові кошти за вкладом, тому транзакції, операції із залучення грошових коштів 16.06.2014 в розмірі 149 00,00 грн. та 18.06.2014 в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 є нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.05.2014 між публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (далі також - АТ «Єврогазбанк», Банк) та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №11073, відповідно до умов якого банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнтів про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у національній валюті України та в іноземній валюті відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

16.06.2014 ОСОБА_1 поповнено свій поточний рахунок НОМЕР_1 на суму 149 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 16.06.2014 №72000 .

18.06.2014 ОСОБА_3 перераховано кошти на рахунок позивача НОМЕР_1 на суму 50 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 18.06.2014 №81521 .

Зазначені операції також підтверджені випискою по особовим рахункам з 10.06.2014 по 20.06.2014.

17.06.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №366/БТ «Про застосування до публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» заходів впливу та призначення куратора», якою з дня прийняття цієї постанови до 18.12.2014 (включно) зупинено в банку здійснення, поміж іншого, таких операцій:

- залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах, крім операцій з членами спостережної ради, правління ревізійної комісії банку, власниками істотної участі банку, а також у разі залучення коштів на умовах суборденованого боргу;

- відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валюті.

Правлінням Національного банку України винесено постанову від 16.07.2014 №424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Єврогазбанк» Ковальова Віктора Михайловича.

Тимчасову адміністрацію в АТ «Єврогазбанк» запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ві 13.10.2014 №111 продовжено строк тимчасової адміністрації до 17.11.2014 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Єврогазбанк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича до 17.11.2014 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 №725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Єврогазбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно. Рішенням Фонду від 18.12.2014 №150 уповноважену особу змінено на Оберемка Романа Анатолійовича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2017 №4915 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації в АТ «Єврогазбанк» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строк ліквідації АТ «Єврогазбанк» на один рік по 17.11.2018 включно. Також продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду Оберемка Романа Анатолійовича.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Ковальовим В.М. від 18.11.2014 №20 «Про перевірку договорів в АТ «Єврогазбанк» проведено перевірку правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) АТ «Єврогазбанк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

13.05.2015 позивачем отримано повідомлення про нікчемність правочину від 29.04.2015 №1136-7-21, яким уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» Оберемком Романом Анатолійовичем повідомлялося, що за результатами проведеної перевірки правочини, в тому числі транзакції, операції з залучення грошових коштів 16.06.2014 в розмірі 149 000,00 грн. та 18.06.2014 в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 є нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 27 Закону № 4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

За змістом пункту 4 частини другої статті 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Водночас, відповідно до частини другої та пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації, повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Зазначене положення також спростовує доводи позивача щодо того, що уповноважена особа має право заявляти про нікчемність правочинів лише протягом дії тимчасової адміністрації.

Відповідно до частини третьої статті 38 того ж Закону Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Суд звертає увагу на те, що 18.06.2014, під час дії постанови Правління Національного банку України №366/БТ проведено перерахування коштів з рахунку ОСОБА_3, яка була інсайдером Банку (мала істотну участь в Банку) в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок позивача.

Станом на 01.08.2014 ОСОБА_3 була власником істотної участі в АТ «Єврогазбанк» та мала 31,7380 % в структурі власності банку.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти розміщені на вклад власником істотної участі банку. Тоді як перерахування коштів в розмірі 50 000,00 грн. на рахунок позивача було здійснено саме ОСОБА_3 в період дії Постанови Правління Національного банку України №366/БТ, яка не доводиться до відома клієнтів Банку, оскільки є банківською таємницею, проте є відомою для власників істотної участі власників Банку.

Доводи представника відповідача стосовно, що представник позивача ОСОБА_5 є пов'язаною особою з колишніми акціонерами АТ «Єврогазбанк», які умисно розкрадали з Банку кошти клієнтів Банку, не заслуговують на увагу суду, оскільки не підтверджені належними доказами.

Разом з тим суд дійшов висновку про те, що позивач не є вкладником банку, оскільки транзакції, операції з залучення грошових коштів 16.06.2014 в розмірі 149 000,00 грн. на рахунок позивача відбулися в результаті проведення операції зі зняття цієї суми з рахунку ОСОБА_5 без фактичного внесення готівкових коштів до каси Банку, а лише внесенням запису про здійснення такої операції до бази даних Банку.

Зазначене підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_5 за 16.06.2014 по рахунку НОМЕР_2, відповідно до якої останньому видано кошти з поточного рахунку в розмірі 149 000,00 грн. та які, виходячи з доводів представника відповідача в їх сукупності, були перераховані на рахунок позивача.

Окрім зазначеного, здійснені операції були проведені в період з 17 год. 07 хв. 39 секунд по 17 год. 07 хв. 42 секунди, тобто з інтервалом в 3 секунди.

Також заслуговує на увагу наказ банку від 01.02.2013 №32 та правила внутрішнього трудового розпорядку, якими встановлено розпорядок робочого часу Банку до 18:00 год., а операційного часу - до 16:00 год.

Таким чином, операції по залученню коштів 18.06.2014 на рахунок позивача здійснено в післяопераційний час.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що здійснені транзакції, операції 16.06.2014 та 18.06.2014 щодо залучення коштів на рахунок позивача є такими, що здійснені з метою отримання відшкодування коштів клієнтами банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та збільшення об'єму навантаження виплат на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок дроблення депозитів між фізичними особами, а отже відповідач дійшов правильного висновку про нікчемність цих правочинів.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами першою та другою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-247, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова