Ухвала суду № 72278312, 14.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 лютого 2018 р. Справа № 820/848/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання рішення незаконним, визначення розміру земельної ділянки, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення міської ради м. Харкова від 20.09.2017 року №743/17 незаконним;

- визначити розмір земельної ділянки по вул. Поздовжній 7, що знаходиться під гаражем №152;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по вул. Поздовжній 7, що знаходиться під гаражем №152;

- зобов'язати міську раду м. Харкова приватизувати земельну ділянку за адресою м. Харків, вул. Поздовжня 7, що знаходиться під гаражем №152.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб’єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про визнання рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 року №743/17 незаконним.

Суддею встановлено, що вказаним рішенням, зокрема, за результатами розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 від 10.11.2016 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови площею, орієнтовно, 0,0021 га для обслуговування гаража №152 в ГК "Старт" за адресою - вул. Поздовжня, 7 (Київський район), як то передбачено ст. 118 Земельного кодексу України.

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги позивача про визначення розміру земельної ділянки по вул. Поздовжній 7, що знаходиться під гаражем №152; визнання за ним права власності на земельну ділянку по вул. Поздовжній 7, що знаходиться під гаражем №152, та зобов'язання міської ради м. Харкова приватизувати земельну ділянку за адресою м. Харків, вул. Поздовжня 7, що знаходиться під гаражем №152, є похідними від первинної позовної вимоги.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в даному випадку Харківська міська рада у відносинах, що склалися із позивачем виступає в якості власника землі, виконуючи відповідні повноваження, та, як наслідок, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, а є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Враховуючи, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язку суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року, постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року, постанові Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року та ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № К/800/68333/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що спір пов'язаний із реалізацією цивільного права фізичної особи, згідно зі статтею 19 ЦПК України розглядається в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що у відносинах, які склалися між сторонами, Харківська міська рада не здійснює владних управлінських функцій і не виступає в якості суб'єкта владних повноважень, то даний позов не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч. ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання рішення незаконними, визначення розміру земельної ділянки, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із відповідним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) з Державного бюджету України (УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) судовий збір в розмірі 705 (сімсот п'ять) грн 00 коп., сплачений згідно квитанції № 11 від 09.02.2018 у ХОУ АТ ДОБУ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного оскарження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.