Постанова № 72277878, 14.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2018 р. № 820/6449/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61052) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Харківської області (вул. Б. Хмельницького, буд. 4,м. Харків,61050), в якому, з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати неправомірною відмову прокуратури Харківської області в наданні позивачу належної довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач звільнився на пенсію, станом на даний час;

- зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про заробітну плату за посадою, з якої звільнився на пенсію, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та інших виплат, тобто доходу отриманого мною (як застрахованою особою), з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування — станом на момент звернення позивача за довідкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» з деталізацією відповідних сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з травня 2005 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова (після реформування - Київському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України міста Харкова) та отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру",1991 року №1789-ХІІ. Внаслідок підвищення посадових окладів робітників прокуратури та з метою подання до органів Пенсійного фонду України заяви про перерахунок пенсії, позивач 18.10.2017 року звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про заробітну плату, який працював на посаді начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Харківської області. Після відкриття спрощеного провадження у справі, 28.12.2017 поштовим зв'язком на адресу позивача відповідач надіслав довідку від 22.12.2017 №18-500. Позивач вважає, що дана довідка не відповідає вимогам ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

18.01.2018 року на адресу суду відповідачем надано відзив на позов, в якому зазначив, що листом прокуратури області від 22.12.2017 року запитувана довідка направлена на адресу позивача. Таким чином, спір між сторонами врегульовано, на адресу позивача направлена довідка про розмір заробітної плати відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

19.01.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що вказана довідка не відповідає вимогам ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію, згідно якої перерахунок пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком. При цьому, до розміру місячного заробітку включаються суми (а не відсотки та частки) з урахуванням окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та інші виплати, тобто дохід отриманий позивачем (як застрахованою особою) з якого були фактично обчисленні та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

12.02.2018 року до суду від відповідача надійшов другий відзив, в якому зазначив, що відсутні нормативно-правові акти Уряду щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, з травня 2005 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова (після реформування - Київському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Харкова) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України №1789-ХІІ від 1991 року.

15.10.2007 року позивач звільнився з посади начальника відділу захисту прав та свобод громадян та інтересів держави управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Харківської області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 1789-ХІІ від 1991 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 внесено зміни до Постанови КМУ №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

18.10.2017 позивач звернувся до Прокуратури Харківської області із заявою про надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату з урахуванням вищезазначених Постанов Кабінету Міністрів України, в якій зазначив, що зазначена довідка необхідна для перерахунку пенсії за вислугу років.

01.11.2017 відповідач листом №18-46-17 у видачі довідки відмовлено у зв'язку зі зміною нарахування складових заробітної плати та зміною структури прокуратури області що унеможливлює надання довідки.

Проте, 28.12.2017 поштовим зв'язком на адресу позивача надійшла довідка від 22.12.2017 №18-500, в якій зазначено посаду ОСОБА_1 та заробітну плату станом на 06.09.2017.

У довідці від 22.12.2017 №18-500 оклад та класний чин вказані у грошовому виразі, а вислуга років, щомісячна премія та надбавка за особливо важливу роботу у відсотках, матеріальна допомога на оздоровлення і на соціально-побутові потреби в частках.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі з визначеним у цій статті стажем роботи.

Згідно з ч. ч. 13, 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII (в редакції на момент звернення позивача до Прокуратури Харківської області), пенсії за вислугу років призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати входять: основна та додаткова заробітні плата, а також заохочувальні й компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина 2 статті 2 Закону).

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім того, на всі складові заробітної плати нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування й вони є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії.

Водночас, як встановлено судом, позивач звернувся до Прокуратури Харківської області із заявою від 24.11.2017 про надання довідки про розмір заробітної плати позивача з урахуванням Постанов КМУ від 31.05.2012 №505 та від 30.08.2017 №657.

Саме ненадання довідки про розмір заробітної плати стала причиною її звернення до суду з даним позовом.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідачем вживались заходи щодо мирного врегулювання спору, зокрема, 28.12.2017 на адресу позивача направлено Довідку №18-500 від 22.12.2017 із зазначенням складових заробітної плати працюючих працівників прокуратури за посадою начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Харківської області. У вказаній Довідці вказано розміри основного окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за класний чин, щомісячна премія, надбавки за особливо важливу роботу, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури" від 09.12.2015 № 1090 з 05.01.2016 року надбавка за вислугу років розраховується за новим законодавством - у відсотках до посадового окладу, тоді як за Порядком, що існував на день оформлення пенсії, надбавка за вислугу років розраховувалася у відсотку до посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В контексті наведеної норми Основного закону слід зауважити, що видані органами державної влади документи за своєю формою та змістом повинні відповідати вимогам законів України, що діють на час їх видачі, а також містити виключно достовірну інформацію.

На час формування відповідачем довідки №18-500 від 22.12.2017 Кабінетом Міністрів України не визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, а також не прийнято і не розроблено форми та змісту довідки про заробітну плату, що подається до органів пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Отже враховуючи зміст довідки Прокуратури Харківської області №18-500 від 22.12.2017 із зазначенням складових заробітної плати працюючих працівників прокуратури за посадою начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Харківської області суд доходить до висновку про відсутність в діях відповідача неправомірної відмови Прокуратури Харківської області в наданні належної довідки про розмір заробітної плати за посадою.

Також, згідно норм чинного законодавства, повноваження Прокуратури Харківської області щодо видачі довідок про складові заробітної плати є виключною компетенцією відповідача, тому суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень видати довідку, із показниками, які позивач визначив на власний розсуд.

З огляду на викладене суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача видати належну довідку про заробітну плату ОСОБА_1 із наданням вказівок щодо сум, що необхідно відобразити в такій довідці, є неналежним, оскільки визначення форми та складу довідки про заробітну плату не відноситься до компетенції суду.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача в частині зобов'язання Прокуратуру Харківської області надати позивачу довідку про заробітну плату за посадою, з якої звільнився на пенсію, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та інших виплат, тобто доходу отриманого позивачем (як застрахованою особою), з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування — станом на момент звернення позивача за довідкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" з деталізацією відповідних сум із наданням вказівок щодо сум, що необхідно вказати в такій довідці, не підлягає задоволенню, оскільки видача довідок про складові заробітної плати є виключною компетенцією відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2018 року.

Суддя О.М. Тітов