Постанова № 72277837, 24.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 січня 2018 р. № 820/5621/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Лє ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив

Позовні вимоги заявлені до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 5621049-1301 від 29.05.2017 року, в частині якою позивачеві визначено суму земельного податку з фізичних осіб, у розмірі 287236.30 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року у справі відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання. В судовому засіданні 23.01.2018 року з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено без урахування того факту, що нормативно - грошова оцінка вказаної земельної ділянки відсутня; рішення на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення припинено шляхом прийняття нового нормативного акту (рішення Черкасько-Лозівської сільської ради VII скликання № 4 від 20.01.2017 року), отже на момент формування спірного податкового повідомлення рішення були відсутні нормативні акти, прийняті з урахуванням положень ст..12 ПК України.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акту на право власності на земельну ділянку серії НА №638591 від 18.10.2005 року зареєстрованого за №010569300063, позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6322083001:00:000:0211, розташованої по вул. Сімферопольській, 1, в с. Черкаська Лозова, Харківської області, площею 1,3 га, з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 5621049-1301 від 29.05.2017 року про нарахування позивачеві суми грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 311026.30 грн.

Нарахування податку проведено на підставі п.5.1.2 Положення про плату за землю по Черкасько-Лозівській сільській раді, затвердженому рішенням V сесії VII скликання від 20.01.2016 року № 4, відповідно до якого ставка земельного податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, по яким відсутній витяг щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки – три відсотки від нормативно-грошової оцінки населеного пункту з урахуванням функціональних, локальних коефіцієнтів по найвищому з показників зональності, затвердженої рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно, статтею 14 ПК України в редакції з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, визначено, що: плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України); земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) - пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України.

Згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї) які перебувають у власності.

Нарахування фізичним особам сум податку, згідно з п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку.

Для визначення розміру податку та орендної плати відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності позивачеві, не проводилася.

Положеннями п. 271.2 ст.271 ПК України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Черкасько - Лозівської сільської ради № 86 від 04.07.2014 року "Про затвердження ставок земельного податку" була встановлена ставка земельного податку в населеному пункті с. Черкаська Лозова, у розмірі 1,83 грн. за 1 кв.м.- а.с.61.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII виключено ст..275 ПК України, якою визначалися ставки земельного податку у випадку не проведення грошової оцінки земель. Нових ставок податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено ПК України не встановлено.

З урахуванням змін у податковому законодавстві рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області V сесії VII скликання від 20.01.2016 року № 4 внесено зміни до рішення № 86 від 04.07.2014 року та виключено п.2 в т.ч. стосовно затвердження ставок земельного податку (землі несільськогосподарського призначення) поземельних ділянках, грошову оцінку яких не проведено (зокрема по с. Черкаська Лозова у розмірі 1.83 грн. за 1м2).

Суд зазначає, що особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України.

Водночас, відповідно п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Тобто, безпосереднє встановлення місцевих податків віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Так, відповідно до п. 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням V сесії VII скликання від 20.01.2016 року № 4 затверджено Положення про плату за землю по Черкасько-Лозівській сільській раді п. п.5.1.2 якого визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, по яким відсутній витяг щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки складає три відсотки від нормативно-грошової оцінки населеного пункту з урахуванням функціональних, локальних коефіцієнтів по найвищому з показників зональності, затвердженої рішенням Черкасько-Лозівської сільської ради.

Проте із долученого до матеріалів справи рішення Черкасько-Лозівської сільської ради ХVIII сесії VII скликання Дергачівського району Харківської області № 4 від 20.01.2017 року, яким внесено зміни до рішень ради з питань плати за землю Положення про плату за землю, затверджене рішенням № 4 від 20.01.2016 року викладено в новій редакції, яка почала діяти з 01.01.2017 року (а.с.19-27)

Враховуючи положення ст..3 БК України та ст..12 ПК України суд приходить до висновку, що приписи Положення про плату за землю від 20.01.2016 року починають діяти з 01.01.2017 року, а в редакції від 20.01.2017 року з 01 січня поточного року.

Отже, на момент винесення оскаржуваного рішення, був відсутній чинний нормативний акт, яким визначався розмір земельного податку з земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У той же час, пунктом 12.3.5 п.12.3 ст. 12 ПК України надалі встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Відповідно до ст. ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а отже вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 139 КАС України

Керуючись ст. ст. 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 5621049-1301 від 29.05.2017 року, в частині визначення Лє ОСОБА_2 суми земельного податку з фізичних осіб, у розмірі 287236,30 грн.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення судового рішення у повному обсязі, а набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Внаслідок перебування судді на лікарняному у період з 31.01.2018 року по 09.02.2018 року включно, у повному обсязі рішення виготовлено та підписано 12.02.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.